Зникаюча натура шевченківської хати

Народний художник України, вінничанин Володимир Козюк минулого року презентував свій новий творчий доробок – гарно ілюстроване видання «Хата під стріхою, останній штрих минулого тисячоліття».  Це унікальне видання в Україні та у світі, що репрезентує хату під стріхою як феномен України, представлений на великому обсягу фотоматеріалу та картин самобутнього митця.
І недаремно девізом вернісажу став вислів «З цієї хати вийшов ти – тут народилась Україна!». Адже саме любов до рідної української хати, повага до свого народу спонукали митця на створення величезної колекції зроблених власноруч фотографій традиційного українського житла. А це понад 450 фото. У двадцятирічному творчому доробку багато написаних з натури картин. Також художник має ун ... Читати далі »

Припинено незаконну діяльність

П’ятнадцятого березня голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко здійснив робочу поїздку до села Воропаїв з метою перевірки діяльності ТОВ «Екоклінворм», яке негативно впливає, за словами мешканців сіл Воропаїв та Пірнове, на землі природно-заповідного фонду орнітологічного заказника «Пірнівський» та шкодить здоров’ю місцевих жителів. 
З’ясувалось, що з березня 2018 року ТОВ «Екоклінворм» здійснює господарську діяльність по утилізації відходів 1-4 класів небезпеки на території, що розташована по вул. Лугова, 34, у с. Воропаїв, а саме: діяльність з термічної переробки гумових виробів (автотранспортних шин). На зазначеній території розміщені приміщення, які використовувались для зберігання хімічних речовин. Власник п ... Читати далі »

Сувид: край зачарованої Десни

На півночі Вишгородського району, у межиріччі Десни та Дніпра, серед лісів і луків знаходиться чудове село Сувид. Засноване воно наприкінці XVIII століття переселенцями із сусіднього села Боденьки.
У цей період Десна занадто близько підійшла до села, підмиваючи берег під час повеней. Частина жителів с. Боденьки, будинки яких знаходились біля річки, змушені були розібрати свої хати і перевезти їх на нове місце, ближче до лісу. Розібрали і перевезли й дерев’яну церкву, яка теж знаходилась у небезпечній зоні. Нове поселення спочатку так і назвали – Нові Боденьки. Згодом за селом утвердилася назва Сувид – у цих місцях колись був курінь мисливця на прізвище Сувид.
Те, що місце, де розташувалось село, благодатне для проживання і там здавна селились люди, підтверджуют ... Читати далі »

Податкова знижка за 2018 рік

Платники податку на доходи фізичних осіб  мають право на податкову  знижку за наслідками звітного податкового року - таке право передбачено  п.п.166.1.1 п.166.1.ст.166 Податкового кодексу України.

... Читати далі »

Громадяни, не підпалюйте траву і автомобілі!

Ситуація з пожежами на Київщині залишається складною, з них значна кількість трапляється  у житловому секторі. На місці пожеж виявлено тіла 18 загиблих, травми отримали 10 громадян. Переважна більшість загиблих втратили життя у власному помешканні. 
Випадки загибелі людей відбулися 2 січня в селі Лук`янівка Броварського району через порушення експлуатації пічного опалення, загинув господар будинку 1936 р.н.; 10 січня в с. Софіївська Борщагівка під час гасіння пожежі рятувальниками виявлено тіло чоловіка;  27 січня в с. Ковалин Переяслав-Хмельницького району в будинку рятувальники виявили тіло загиблого чоловіка 1946 р.н.; 3 березня в Бориспільському районі у Гнідині горів дачний будинок, виявлено чоловіка без ознак життя 1949 р.н., на гасінні працювало 6 одиниць техніки ... Читати далі »

Все починається з любові

Напередодні Міжнародного жіночого дня про таїну душі і ніжні струни серця поспілкувалися із почесною громадянкою Вишгорода, поетесою Ольгою Дяченко. 
Жіноча душа незбагненна. Чого хоче жінка – ніхто не може аргументовано відповісти. У кожного своє бачення і трактування жіночих першопочатків. Наша співрозмовниця відшукує в душі й озвучує серцем витоки любові у рідному слові.
–­ Ольго Андріївно, коли ж народилися перші поетичні рядки?
– У школі улюбленим предметом була література. Я багато читала, намагалася у творах роздумувати про прочитане. До слова, вважаю мудрі книжки першими помічниками формування світогляду, життєвої мудрості. На одному з уроків учителька запропонувала мені спробувати описати певну ситуацію поетични ... Читати далі »

Коли безсмертя впало на Ликеру…

Кріпачка письменника Миколи Макарова, двоюрідного брата Опанаса Марковича (чоловіка Марка Вовчка), Ликера Полусмак народилася в селі Липів Ріг біля Ніжина. Коли у восьмирічному віці Ликера лишилася сиротою (її батьки померли від холери), вона росла з Варварою Карташевською. Разом із панянкою вона навчилася писати-читати, шити-вишивати, інколи була подружкою, але найчастіше – живою іграшкою. Так зросла «напівінтелігентна» (вираз Костя Широцького) кріпачка. 
Юну Ликеру Полусмак Макаров звільнив від кріпацтва, але куди їй дітися з голодною волею? Отримавши волю, дівчина продовжувала наймитувати у Варвари Карташевської. Її одягали в український стрій і дозволяли прислужувати панам – дівчина «до чаю». У 1859 році хазяїни привезли її в Петербург прис ... Читати далі »

Наймолодша з дніпровських сестер

Третього листопада 1965 року на будівництві Канівської ГЕС у котлован гідростанції закладено перші кубометри бетону. Експлуатується ГЕС з 1972 року, коли був введений в дію перший агрегат. Останній, 24-й, розпочав роботу в травні 1975 року. До складу споруд Канівського гідровузла належать: будівля ГЕС (із 24 водозливами), земляні греблі лівого і правого узбережжя, судноплавний шлюз, зданий в експлуатацію 22 липня 1972 року. Канівська  ГЕС – наймолодша з дніпровських сестер.
Загальна довжина напірного фронту споруд Канівського гідровузла – 16,7 км, пропускна здатність – 19 300 куб.м/с при напорі 7,2 метра. На ГЕС встановлено 24 горизонтально-капсульних гідроагрегати загальною встановленою потужністю 444 МВт. Одинична потужність гідроагрегатів Канівської ГЕС &ndas ... Читати далі »

До святих місць, у Межигір’я

Уже вшосте, починаючи з 2014 року, в Межигір’ї на місці головного храму колишнього монастиря відбувається поминальний молебень за душі тих, хто в попередні віки, коли тут діяв Спасо-Преображенський монастир, були поховані – як духовні особи, так і запорізькі козаки та миряни.
Шістнадцятого лютого Межигір’я відвідало до шістдесяти людей із Нових Петрівців, Демидова, Києва, села Петрівське Києво-Святошинського району. На відміну від попередніх років, коли духовні служби проходили під відкритим небом, шостий молебень відправили в церкві, яку останнім часом прибудували до існуючої каплиці.
Отець Спиридон після молитви звернувся до прихожан, подякував їм за участь у молебні, адже деякі люди вже шостий раз на цьому історичному місці поминають душі спочилих.
Пот ... Читати далі »

Думи мої, думи мої...

Мені поталанило побувати в Миргороді на кінофестивалі «Калинові острови». Велика зала Палацу культури була заповнена вщерть, багато шанувальників української пісні стояли навіть у проходах. Неподалік від мене розсілися галасливі школярі, які оздоровлялися в одному із санаторіїв.
Якраз біля їхнього ряду у проході стояла молода жінка з малою дитиною, проте ніхто навіть оком не повів у її бік, щоб поступитися місцем. Майбутні мами (а саме дівчатка займали весь ряд із двома молодими наставницями) штовхалися, голосно сміялися, підстрибували, мов умостилися на колючках. На зауваження не реагували, та й їхні вихователі не звертали уваги на поведінку своїх підопічних. Вони так захопилися розмовами, що, певно, забули, чому і з ким опинилися в гамірній залі. Врешті обурені слухачі г ... Читати далі »