Головна » 2019 » Червень » 20 » Поема про море? Ні – про горе
19:26
Поема про море? Ні – про горе

Щодо доцільності будівництва Каховської ГЕС-2, варто зазначити, що Каховська ГЕС потужністю 335 МВт та пропускною спроможністю води через агрегати 2880 куб.м/с експлуатується з 1955 р. і будувалася другою після ДніпроГЕС.
Сталося так, що станції, які будувалися на Дніпрі в подальшому (зокрема й ДніпроГЕС-2), мали значно більшу потужність і пропускну спроможність води, ніж Каховська ГЕС, яка є останньою сходинкою каскаду і не може швидко спрацьовувати той величезний об’єм води, який приходить у Каховське водосховище. Як наслідок, станція змушена працювати довший промі­жок часу, тож і графік роботи з пікового переходить в напівпіковий і напівбазисний.
У періоди водопілля, через відсутність резервних потужностей на Каховській ГЕС, складається ситуація, при якій ГЕС цілодобово працює всіма наявними агрегатами на повну потужність. Проведення належного технічного обслуговування агрегатів при такому режимі експлуатації унеможливлюється. А у випадку, якщо один із гідроагрегатів знаходиться в ремонті чи реконструкції, станція змушена скидати надлишки води через затвори водозливної греблі (холості водоскиди).
 Таке використання водних ресурсів нераціональне, і будівництво Каховської ГЕС-2 з встановленою потужністю 250 МВт і пропускною здатністю 2220 куб.м/с допоможе вирішити цілий ряд питань. Очікується, що проект підвищить рівень надійності роботи і поліпшить якість електроенергії об’єднаної енергосистеми України за рахунок участі гідроагрегатів Каховської ГЕС-2 в автоматичному регулюванні частоти і потужності (резервну потужність ГЕС можна включити в енергосистему за лічені хвилини, на відміну від блоків ТЕС і АЕС), а також збільшить обсяг виробництва електричної енергії на відновних ресурсах. Це забезпечить економію використання викопного палива і поліпшить надійність роботи енергосистеми країни в цілому. Максимально ефективне використання встановленої потужності Каховського гідровузла (ГЕС-1 плюс ГЕС-2) буде досягнуто при синхронізації режимів роботи із станціями Дніпровського гідровузла. В цьому випадку витрата, що пропускається Дніпровським гідровузлом, зможе бути ефективно використана Каховським гідровузлом.
 А побоювання затоплень об’єктів пониззя Дніпра і вірогідність розмивів берегів та островів? Міф чи реальність? Таке складне і відповідальне питання, безумовно, не могло лишитися поза увагою. Тому ще на стадії формування технічного завдання на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва (ТЕО «Будівництво Каховської ГЕС-2») перед фаховим проектним інститутом ПрАТ «Укргідропроект» було поставлено чітке завдання проведення водоенергетичних розрахунків і гідрологічних режимів при спільній роботі ГЕС-1 плюс ГЕС-2. За результатами проведених робіт, при одночасній роботі обох станцій на повну потужність (всіма наявними агрегатами) протягом трьох годин рівень в нижньому Дніпрі в районі міста Нова Каховка підніметься не більше, ніж до відмітки +0,83 м відносно рівня Балтійського моря. Саме три години є тривалістю проходження вранішнього і вечірнього максимумів, а робота всіма наявними потужностями маловірогідна (практика показує, що завжди один із агрегатів знаходиться або в реконструкції, або в капітальному ремонті), але проектний інститут при проектуванні виходить з найтяжчих умов.
Проводячи паралелі з нині існуючою ситуацією, пропонується взяти за приклад квітень 2018 року, коли рівень нижнього б’єфу складав в середньому +0,87м, 0,93 м, а в період, коли були підняті затвори для холостого водоскиду, сягав +0,97 м. При цьому не було нарікань про підтоплення, розмиви, знищення червонокнижних рослин і таке інше.
Але навіть попри це, компанія ПрАТ «Укргідроенерго» наполягла на врахуванні у проектуванні берегоукріплювальних робіт. Тому проектним інститутом на стадії ТЕО були закладені такі роботи на складних ділянках русла Дніпра до самого Херсона. Об’єми зазначених робіт з берегоукріплення наразі переглядаються вже на стадії проекту і тільки у більший бік. Так, вже є чітке розуміння необхідності берегоукріплення острова Козацького, пляжів та берегових ліній Нової Каховки, Солов’їного гаю та селища Козацьке. Зазначене охоплює далеко не все, що проектується, а роботи по визначенню об’ємів тривають.
  Звичайно, можна пофантазувати про розвиток подій при сумісній роботі двох ГЕС на повну потужність в тривалому режимі, але тут треба розуміти, що від будівництва Каховської ГЕС-2 води в Дніпрі не стане більше, на жаль. А в період суттєвого паводку, навіть без будівництва ГЕС-2, Каховський гідровузол змушений збільшувати витрати води, щоб запобігти прориву греблі. І робиться це за рахунок холостих водоскидів через затвори водозливної греблі.
 Якщо проаналізувати роботу Каховського гідровузла з листопада 2017 року по червень 2018 року, можна зробити висновок, що Каховська ГЕС-2 допомогла б не допустити такого підвищення рівня води у нижньому б’єфі навесні. Саме в цей період відбувався тривалий паводок без явного характерного піку, і Каховська ГЕС змушена була працювати всіма наявними потужностями цілодобово, проте й такі заходи не дозволили спрацювати водосховище на необхідний рівень, тому навесні із збільшенням притоку води довелося її скидати через затвори.
При сумісній роботі ГЕС-1 і ГЕС-2 необхідного рівня у Каховському водосховищі було б досягнуто, і навесні не було б такого значного підняття рівня води у пониззі Дніпра.
Каховське водосховище, утворене в нижній течії Дніпра на території густонаселених районів Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей, є одним з найбільших штучних водойм України:  повний об’єм – 18,2 куб.км;  дзеркало поверхні води – 2155 кв.км;  корисний об’єм – 6,8 млрд куб.м;   довжина водосховища – 220 км;  максимальна ширина – 24 км;  найбільша глибина – 24 м, середня – 8,5 м.
Каховське водосховище є складовою частиною гідровузла Каховської ГЕС – другої на Дніпрі за хронологічним порядком  після ДніпроГЕСу. ЇЇ встановлена потужність 351 тис. квт.
Наповнення Каховського водосховища почалося після того, як у червні 1955 р.  була розібрана перемичка Каховської ГЕС. В травні – червні 1956 р.  водосховище наповнилось до позначки 15,00 м, що на метр нижче нормального рівня.
Роль Каховського водосховища, як регулятора стоку в каскаді Дніпровських водосховищ, є другим за значенням після Кременчуцького.
Режим роботи Каховського водосховища планується  з урахуванням умов роботи верхніх водосховищ і має переважно характер компенсатора стоку, задовольняючи вимоги енергосистем, сільського і рибного господарств, водного транспорту та санітарні попуски в нижній б’єф Каховської ГЕС.
Для запобігання засоленню води на нижній ділянці Дніпра, у нижньому б’єфі Каховської ГЕС, яка знаходиться за 91 км від гирла ріки, з Каховського водосховища скидаються мінімальні середньодобові витрати води – не менше 500 куб.м/с.
У Каховське водосховище впадають річки Кінська, Томаківка, Білозірка, Базавлук, Кам’янка та інші. При наповненні водосховища рівень води в деяких з цих річок значно піднявся.   Наприклад, в річках Томаківка і Базавлук - на 8-10 м, до позначки 16,00 м.
Для зменшення витрат на відселення з територій прилеглих до цих річок і Каховського водосховища, для скорочення площ затоплення і підтоплення, площ, що підпадають під шкідливу дію вод, було захищено чотири масиви. Загальна площа цих захищених територій з населеними пунктами, промисловими підприємствами та інженерними спорудами склала 16 тис.га. Зокрема, від затоплення і підтоплення було захищено 32 кв.км території Нікопольського марганцевого родовища, рудоносні відкладення якого утворюють дві відособлені площі - східну та західну з запасами руди  122 млн тонн.
Основними видами захисних споруд на Каховському водосховищі є захисні дамби з насосними станціями, берегові вертикальні дренажі, регулюючі водосховища з греблями.
У липні 1957 року  для здійснення експлуатації і ремонту захисних споруд було створено «Нікопольське управління захисних споруд на Каховському водосховищі», яке підпорядковувалось Головному управлінню водного господарства при Раді Міністрів УРСР.
В 1993 році Управління захисних споруд було перейменовано в «Нікопольське регіональне управління водних ресурсів», на яке, крім забезпечення експлуатації і ремонту захисних гідротехнічних споруд, були покладені функції, пов’язані  з попередженням шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків, включаючи протиповеневий захист населених пунктів і сільгоспугідь, функції управління і контролю в сфері використання, охорони та відтворення водних ресурсів на водних об’єктах загальнодержавного значення в басейні Дніпра, здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення водних об’єктів. На балансі управління 34 км захисних дамб висотою від 9 м до 24 м, 4 насосних станції потужністю 62 куб.м/с, 46 км відкритого дренажу, 15 км протифільтраційних завіс, де працює 310 свердловин на воду, 59 км берего­укріплень, а також 22 виробничі будівлі, автотранспорт, механізми та інше.
Для забезпечення надійності захисних споруд колектив Нікопольського РУВР за останні кілька років провів повну  реконструкцію Базавлуцької та Білозірської насосних станцій із заміною насосних агрегатів старого типу на сучасні; побудував нову компресорну станцію потужністю 300 м3/хв стиснутого повітря, яка забезпечує роботу вертикального дренажу Кам’янського Поду; виконав близько 300 тис. м3 відсипки каміння для укріплення укосів дамб і берегів водосховища. Згідно державної програми «Захист від шкідливої дії води населених пунктів і сільгосп­угідь» управлінням для підвищення надійності захисних гідротехнічних споруд виконується обсяг робіт на суму близько 1500 тис. грн на рік.
Загальна довжина берегів Каховського водосховища сягає 800 км, з них закріплено 202,7 км, піддається розмиву 357,6 км.
Переробка за останні 10 років складає близько 0,5 м на рік. Всього з початку наповнення водосховища загублено 2805 га земель.
Збитки від розмиву берегів мінімізуються шляхом захисту піщаними примивами, відсипкою бун та біологічним кріпленням.
За півсторічний період існування водосховища на берегах утворились природні лісові масиви, які захищають берег від руйнування.
Прибережна захисна смуга в межах Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей складає 16 тисяч га.
Каховське водосховище – важлива ділянка судноплавного шляху на Дніпрі, який має вихід до Чорного моря. На магістралі діють вантажні і пасажирські порти в містах Запоріжжя, Нікополь, Кам’янка-Дніпровська, Нова Каховка.
Утворення водосховища сприяло розвитку зрошувального землеробства на посушливих територіях Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей.
У 1955 році на території Запорізької області, на площі 16 тисяч га, було введено в експлуатацію першу в Україні велику державну зрошувальну систему «Кам’янський Под». Пізніше - Північно-Рогачинська, Вільнянська, Верхньо-Рогачинська, Запорізька, Розумівська зрошувальні системи.
З 60-х років будуються  великі меліоративні об’єкти – Північно-Кримський канал, Каховський магістральний канал, Інгулецька, Червонознам’янська, Каховська зрошувальні системи. До речі, Каховська зрошувальна система найбільша в Європі (250 тисяч га).
В Запорізькій області налічується  249,2 тисячі га зрошуваних земель, в Херсонській - 430,8 тисячі га.
У серпні 1963 року земляні роботи на трасі Північно-Кримського каналу підійшли до Перекопу, а вже у жовтні води Каховського водосховища потекли до Криму.
Водосховище широко використовується для комунального, промислового та сільськогосподарського водозабезпечення. На господарчо-питні потреби забирається до 194 млн. куб.м води. Найбільші водозабори питної води з витратами від 110 до  150 тисяч куб.м на добу розміщені в містах Нікополь, Марганець, Орджонікідзе Дніпропетровської області. Потребу води на зрошення забезпечують: Північно-Кримський канал – 32032 тисяч куб.м/добу, Каховська головна насосна станція Каховської зрошувальної системи.
31,3 тисячі куб.м/добу та інші зрошувальні системи – до 5500 тис.куб.м/добу. Автономна республіка Крим використовує близько 10370 тис. куб.м/добу Дніпровської води (дані по Криму подаються у минулому часі). Фактичний виробіток електро­енергії ГЕС Дніпровського каскаду – 10 млрд квт/годину, зокрема Каховської ГЕС 1,45 млрд квт/годину.
В Дніпропетровській області основними водозаборами на Каховському водосховищі є: канал Дніпро-Кривий Ріг, який забезпечує водою Криворізький залізорудний басейн та подає воду на зрошувані землі площею 25 тисяч га в Апостолівському та Широківському районах; насосні станції зрошувальних систем – Нікопольської, Вище-Тарасівської, Капулівської; груповий Софіївський водопровід, що подає воду в 34 населені пункти Апостолівського, Нікопольського та Софіївського районів (будувався у 80-ті – 90-ті роки ХХ ст., потужність - 52,6 тисячі куб.м/добу, довжина магістральних водоводів - 240 км, забір води з водосховища поблизу с. Мар’янське Апостолівського району).
Для покращення санітарно-технічного стану Каховського водосховища та його прибережної території намічено комплекс заходів до 2020 року, що передбачають закріплення 12,3 км берегів, розробку проектів та винесення в натуру 8 тисяч га прибережної захисної смуги, утворення лісопаркових ландшафтів на берегах, ліквідацію несанкціонованих полігонів  побутових та інших відходів у водоохоронній зоні.

Підготував Лаврентій КРАВЕЦЬ

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 11317 | Додав: slovo
comments powered by Disqus