Головна » 2019 » Лютий » 28 » До святих місць, у Межигір’я
17:50
До святих місць, у Межигір’я

Уже вшосте, починаючи з 2014 року, в Межигір’ї на місці головного храму колишнього монастиря відбувається поминальний молебень за душі тих, хто в попередні віки, коли тут діяв Спасо-Преображенський монастир, були поховані – як духовні особи, так і запорізькі козаки та миряни.
Шістнадцятого лютого Межигір’я відвідало до шістдесяти людей із Нових Петрівців, Демидова, Києва, села Петрівське Києво-Святошинського району. На відміну від попередніх років, коли духовні служби проходили під відкритим небом, шостий молебень відправили в церкві, яку останнім часом прибудували до існуючої каплиці.
Отець Спиридон після молитви звернувся до прихожан, подякував їм за участь у молебні, адже деякі люди вже шостий раз на цьому історичному місці поминають душі спочилих.
Потім молільники вийшли на подвір’я і на місці алтарної частини колишнього Спасо-Преображенського храму запалили свічки, продовжили спілкування, під час якого хор «Просвіта» виконав молитви «Отче наш», «Під твою милість прибігаєм», пісні «За Україну, за її волю» та кілька українських народних.
Організатор заходу Геннадій Ніколаєнко наголосив, що кожен свідомий українець має докласти духовних зусиль до відродження цього святого місця, та представив товариству сигнальний екземпляр майбутньої книги «Межигір’я – святиня Київської Русі» (автори Г. Ніколаєнко та В. Осипова).
Запрошений до слова Заза Вахаєвич Бакурадзе, ветеран війни та Збройних сил, схвильовано поклонився святим православним місцям і закликав українців до єдності й взаєморозуміння, до захисту інтересів своєї землі і нації, до гідного протистояння з «вічними старшими братами».
Зі слушними пропозиціями виступив адмірал Сергій Гайдук, голова асоціації ветеранів Військово-Морських сил України. З метою зближення поколінь асоціація влітку проведе річково-морську експедицію із Межигір’я на острів Зміїний у Чорному морі. Він запропонував присутнім написати листи в Лєфортово українським морякам, взятим у полон режимом Путіна, що вже три місяці перебувають у неволі.
Цікавим був виступ О. Філюка, видавця історичної літератури, який представив присутнім цікаву добірку книг історичної тематики, виданих ним, серед них фундаментальне наукове дослідження Олексія Кузьмука – «Межигірська старовина».
Книга ж «Межигір’я – святиня Київської Русі» – це видання адресоване читачеві будь-якого віку та рівня освіти. Автори зробили спробу простежити зв’язок сіл нашого району, як нинішніх, так і затоплених при будівництві Київського водосховища, із діяльністю Межигірського Спасо-Преображенського козацького монастиря, показати вплив святої обителі на розвиток Вишгородщини.
Ведуча М. Іщук запропонувала сотворити загальну молитву – дивну і високо­урочисту: «Священні пращури мої, почуйте мене в долині предків, згляньтесь на мої прохання. Святі воїни святого діла, прошу вас, Великі Воїни мого Роду, встаньте, як один, на захист мій. Візьміть в руки мечі святі! Станьте в круг священний – захистіть мене промінням Світла Божого, не дайте моїм ворогам мене згубити. Встаньте як один, встаньте, як стіна. Світло Боже для всіх – одне. Я тепер не одна – за мною Рід Весь мій стоїть коліно в коліно, плече в плече. Злодію, іди стороною туди, звідки не вертаються. Зі мною Отець, Отці Отців Отця мого, зі мною мудрість роду, з перших витоків моїх. Вони стоять навколо мене кільцем. Вони захищають мене. Зі мною всі Пращури мої – воїни долини Предків». 
Вдумаймося, люди, у зміст цього звернення, неповторний своєю високою духовністю, повторяймо ці слова голосно і подумки, щоб нас почули і небо, і земля. До матеріальних і видимих кроків відродження наших святинь треба додавати й духовні, які допоможуть у досягненні мети.
Закінчився молебень традиційною поминальною трапезою, яку приготували прочани. Прощаючись, домовились про наступну зустріч у березні, яка буде присвячена 205-й річниці від дня народження Тараса Шевченка.

Валентина ОСИПОВА, Демидів

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 76 | Додав: slovo
comments powered by Disqus