Останній номер газети
Головна » Димерська громада
Крутились «Димерські колеса-2014»
В околицях Димера, у мальовничому лісі, відбулись перші аматорські крос-кантрі велоперегони «Димерські колеса-2014», організаторами яких виступила група ВК «Типовий Димер» (Вадим Грищенко, Олександр Димура) за фінансової підтримки громадської ради Димера та за технічної підтримки освітньо-культурного центру «Дивосвіт».
Спортивні змагання відбулись у спекотну суботу, 2 серпня. Старт пролунав о 13.00. Не дивлячись на спеку, усі бажаючі та, власне, учасники прибули у табір змагань і чекали своєї черги на старт велоперегонів, що проходили по трасі довжиною у 2
...
Читати далі »
09.08.2014
Оновилась лікарняна територія
Поліпшується благоустрій Димерської районної лікарні.
Нещодавно за сприяння Олександра Приходька, депутата обласної ради, помічника народного депутата України Ярослава Москаленка, на території, що прилягає до лікарні, було встановлено лавки для відпочинку. Виготовили продукцію фахівці Київської лісової науково-дослідної станції (Лютіж), а встановили працівники Димерського держлісгоспу. Тепер буде де відпочити на свіжому повітрі пацієнтам лікарні.
Олександр Приходько разом із
...
Читати далі »
03.05.2014
Збережемо ліс для майбутніх поколінь
Одним з найбільших багатств, яким наділена наша держава, є ліс. Значення лісу в житті людини дуже велике – це і свіже повітря, і спів птахів та шепіт зеленого листя, і чарівні пахощі лісових квітів і трав, і заспокійлива пісня лісових струмків. А також сировина для виробництва та використання в народному господарстві. І чим дбайливіше, по-господарськи, ми будемо опікуватись ним, тим більшу користь він принесе і нам, і майбутнім поколінням.
З настанням теплих весняних днів ліс починає оживати, з’являються перші весняні квіти, пробуджуються лісові мешканці, а в лісівників починається відповідальна робота по охороні лісових масивів від пожеж.
...
Читати далі »
15.03.2014
Вшанували великого Кобзаря
У Димерській дитячій музичній школі відбувся вечір, присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, де мовою мистецтва вшанували пам’ять великого Кобзаря. Його підготували і провели викладачі та учні школи разом з працівниками Димерської дитячої бібліотеки.
У літературно-музичній формі доступно і цікаво діти ознайомились з життєвим та творчим шляхом видатного сина українського народу. У виконанні вихованців та викладачів музичної школи звучали невмирущі поетичні і музичні твори українського генія. Слово поєдналося з музикою, ожило і забриніло в кожній дитячій душі.
Силами працівників Димерської дитячої біб
...
Читати далі »
08.03.2014
Трагедія Димерської єврейської общини
З незапам’ятних часів представники різних народів проживали разом на благодатній димерській землі.
Значну частину серед них становили євреї. За свідченням відомого краєзнавця Лаврентія Похилевича, у 1887 році у складі населення православних обох статей було 1773 жителі, а євреїв 624. На південний захід від Димера 1853 року була створена єврейська землеробська колонія під назвою Рикун. У ній на кінець XIX століття в 40 будинках проживало 198 колоністів. За однією із версій, назва поселення походить від прізвища першого власника земельної ділянки. Православне населення було прихожанами Димерської церкви Косьми і Даміана, євреї відвідували синагогу у Димері. У Димері також було
...
Читати далі »
08.02.2014
33-й у пам’яті димерчан
Мої респонденти різні за віком жителі Димера. У кожного з них своя правда про голодомор 1932-1933 років. Одні його пережили, інші зберігають сімейні перекази про нього. А спільне в них те, що це реальні і на сьогодні живі люди.
Софія Семенівна Бойко, 1930 р.н., неквапливо веде свою розповідь у батьківській хаті по вулиці Революції: «Було мені три рочки. Жили бідно. Якби не Іван із млина, то не вижили б, він помагав. Якось дав хліба буханець. Батько, йдучи на роботу, наказував матері, щоб хліб не чіпали. Поклали буханець на полицю над дверима. Я бачу хліб і кажу матері «Папа, папа, дай»! Мати не втрималась, одщипнула мені. Батько прийшов та до матері: «А що, не втрималась?» М
...
Читати далі »
23.11.2013
З річницею визволення, Димере
Початок наступу планувався на 3 листопада 1943 р. з тим, щоб у ході триденних боїв визволити Київ, а на заході вийти до річки Здвиж.
Потужне угрупування радянських військ, націлене на Київ, знаходилось у районі села Лютіж, а північніше від с. Ясногородки до с. Пилява стояли близько 10 стрілецьких дивізій, підсилених 59 танковим полком та 129 і 150 танковими бригадами 60 Армії. Безпосередньо на визволення Димера був направлений удар 121 стрілецької дивізії та 75 гвардійської стрілецької дивізії. Дещо північніше вела наступ 112 стрілецька дивізія. Їх завдання – визволити Димер.
С
...
Читати далі »
02.11.2013
Димер – найкраще місце на землі
Нещодавно у Димері пройшов конкурс «Мій рідний Димер – найкраще місце на землі» серед учнів. До уваги читачів пропонуємо роботу, що перемогла у номінації «Літературна творчість». Автор твору – учень 5-а класу Димерської школи №1 Антон Світличний. За словами вчителів, десятирічний Антон – талановита, дуже обдарована дитина, однаково добре навчається як гуманітарним дисциплінам, так і точним. Тому й не дивно, що його робота дійсно стала найкращою. Однокласники та вчителі вітають Антона з перемогою та бажають йому подальших успіхів і перемог у навчанні. Земле моя. Така рідна і знайома до кожної краплини крові і така невідома, таємнича… Я
...
Читати далі »
14.09.2013
Зустріч через… 70 років
У глибокому мовчанні, біля кам’яної плити з іменами загиблих за визволення Димера восени 1943 року, завмер сивочолий чоловік. На плиті вибито напис про його батька: «Рядовой Астафуров М.Ф. 1904-1943 рр.». Анатолій Михайлович Астафуров на могилі вперше – багато років довелося шукати місце загибелі рідної людини. З архівів міністерства оборони приходили невтішні відповіді, численні спроби іншим чином розшукати батька не давали результату. Врешті лист Астафурова потрапив до рук небайдужої людини – депутата Димерської селищної ради Йосипа Антоновича Решка. Невдовзі його настирливі пошуки дали позитивний результат. З меморіального комплексу «Національни
...
Читати далі »
10.08.2013
Танцювальне диво від «Проліска»
Успіх не буває випадковим, великий успіх – це велика праця. Саме це постійно доводять вихованці студії сучасної хореографії «Пролісок» Димерського відділення Вишгородського районного Центру художньої творчості дітей, юнацтва та молоді «Дивосвіт», керівником якої є Олександра Нетикша. Творчий педагог, талановитий хореограф працює у Димерському відділенні Центру творчості «Дивосвіт» з 2009 року. З приходом молодого, завзятого керівника студії в Димері почався справжній танцювальний бум, адже хореографа такого рівня в селищі, на жаль, не було. Оригінальні постановки, вдало підібрана музика, сучасна хореографія – ось чим змогла підкорити се
...
Читати далі »
08.06.2013
|
