Останній номер газети
Освіта: пріоритет нашого розвитку
Завершив роботу дводенний міжнародний саміт «Стратегічне партнерство: освіта, наука, влада», пленарний блок якого відбувся 15 лютого в м. Ірпінь. Саміт проводився з метою консолідації зусиль органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськості, соціальних партнерів для запровадження системних якісних змін в системі освіти регіону, реформування галузі відповідно до нового Закону України «Про освіту» та концепції «Нова українська школа».
Організатор саміту – департамент освіти і науки Київської облдержадміністрації, який виступив з ініціативою об’єднати зусилля всіх зацікавлених сторін задля створення на Київщині такого освітнього простору, де буде реалізовуватися державна політика у сфері захисту прав та інтересів діте
...
Читати далі »
Масштабні завдання децентралізації
Приємно бачити і усвідомлювати, що після чотирьох років з початку реалізації реформи децентралізації – ця реформа набула винятково позитивного сприйняття, причому серед практично переважної більшості політиків, громадських діячів і пересічних громадян.
А як же інакше, адже якісні зміни у нашому повсякденному житті, що з’явилися в результаті децентралізації, торкнулися кожного з нас! Вони проявляються в надзвичайно очевидних речах – нових садочках, дорогах, стадіонах, капітальних ремонтах шкіл, сучасному оснащенні лікарень. І це заслуга лише першої частини реформи децентралізації – децентралізації фінансів, без якої нічого цього не було б.
Взяти, наприклад, динаміку дохідної частини бюджету Вишгородського району – за чотири роки вона зросла майже у т
...
Читати далі »
Записки українського патріота
Кілька тижнів тому журналіст Іван Іваницький, уродженець села Козаровичі, запропонував мені прочитати його нотатки з робочою назвою «Записки українського патріота», які він писав протягом 1994-2017 років.
Ніколи не відсторонююсь від таких пропозицій, бо цікаво, що ж там колеги «навитворяли». Та коли тільки заглибилась у це «чтиво», відразу стало зрозумілим, що це не просто нотатки Іваницького, це – надзвичайно глибокий соціальний зріз усіх проблем нашого зболеного суспільства, яке, як риба під час задухи, тривожно хапає повітря, щоб лише тільки вижити. Чи є у суспільства шанс прожити і відчути всю повноту життя? Як розбити кригу невігластва, корупції, політиканства і вдихнути на повні груди? Кажучи іншими словами, у чому причини пр
...
Читати далі »
Печаль війни із пам’яті не стерти
Швидко минають літа, змінюється час. І ось уже 30 років пройшло з того далекого лютого 1989 року, коли колони радянської бронетехніки пройшли свій останній маршрут кам’янистими шляхами Афганістану. Але шрами тієї десятирічної війни ще довго не заживуть, і тисячі людей будуть шукати відповідь на запитання: що ж відбувалось там, в горах Гіндукушу?
Через пекло Афгану пройшло понад 600 тисяч радянських солдатів. Так звані неповоротні людські втрати складали в Афганську війну 14453 особи. Україні Афганістан коштував життів 3380 молодих хлопців. Ще 3560 українців повернулись додому каліками. Київщина також заплатила свою ціну – 132 загиблих, 300 – інваліди. Двох уродженців Вишгородського району привезли додому в цинкових трунах. Це – лейтенант Олександр Сенчук із Виш
...
Читати далі »
Український Прометей, Бог енергії
На мальовничих берегах Малого Супою, на хуторі Тужилів поблизу Яготина, в багатодітній сім’ї (дев’ять синів і дочок) в сім’ї Степана Непорожнього 13 липня 1910 року народився хлопчик Петро, якому судилося виконати велику місію сучасного Прометея, даруючи мільйонам людей тепло, світло та життєдайну енергію для сучасників та прийдешніх поколінь.
Батько Петра був ковалем, мати, Параска, вела домашнє господарство. Дитинство було не з легких. Із семи років Петро вже працював підпаском, а зимою вчився в Яготинській школі-семилітці. Навчання не було для нього тягарем. Одного разу циганка сказала матері, що він буде великою людиною, після цього у школі Петро отримав прізвисько «міністр».
У 1924 році, після закінчення школи, їде до Переяслава
...
Читати далі »
Затверджено програми розвитку
Чотирнадцятого лютого відбулась тридцять п’ята позачергова сесія Вишгородської районної ради VII скликання. Засідання пройшло під головуванням голови районної ради Ростислава Кириченка. В роботі сесії взяли участь голова райдержадміністрації Вячеслав Савенок, заступник голови районної ради Марина Ганіцька, депутатський корпус, начальники управлінь, відділів та служб району, сільські голови, громадськість.
На тридцять п’ятій позачерговій сесії Вишгородської районної ради були прийняті наступні рішення.
Про затвердження районної програми фінансової підтримки органів виконавчої влади у Вишгородському районі на 2019 рік.
Про затвердження програми залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату у Вишгородському районі на 2019-2023 роки.
&
...
Читати далі »
Пам’ятаємо! Не забудемо!
Ти чесно бій прийняв, не дбаючи про себе,
І, вражений свинцем, упав лицем на сніг,
Ти не помер, а відійшов на небо,
Бо на землі зробив усе, що зміг!
Бої за Дебальцівський плацдарм – одне з найбільших бойових зіткнень на Донбасі. Найгостріша фаза тривала майже місяць – з 25 січня до 18 лютого 2015 року і включала в себе як масовані артилерійські обстріли, так і перестрілки на малих відстанях зі стрілецької зброї, танкові бої. Паралельно цьому в столиці Білорусі йшов переговорний процес, який завершився 12 лютого підписанням так званого «Мінська-2», що передбачало повне припинення вогню з 15 лютого.
Після відходу сил АТО з Дебальцевого і його околиць на Донбасі настало якщо не перемир’я,
...
Читати далі »
Першоміст у Вишгороді
Серед історичного надбання Вишгорода за яскравими подіями незаслужено призабутим залишився один унікальний факт. Це побудова першого у Київській Русі мосту через Дніпро. Не в Києві, не в іншому місті, а саме у Вишгороді. Інженерне диво наших предків і попри тисячоліття вражає своєю масштабністю і майстерністю. І якщо ми говоримо, що Вишгород протягом 300 років був духовним, військово-політичним і ремісничим центром, то варто додавати ще і важливим транспортним вузлом.
Із незапам’ятних часів Дніпро служив східнослов’янським племенам зручною транспортною артерією, щедро годував вишуканою рибою на кшталт білуги, осетрини, а в лиху годину ставав нездоланним бар’єром перед набігами азіатських орд. Водночас Славутич був і неабиякою перешкодою русичам у сполученні двох част
...
Читати далі »
Великий Київ і Великий Вишгород
Майбутнє – за містами, великими урбанізованими територіями, які є локомотивами економіки, центрами розселення і соціальної активності. Значення міст зростає, хтось малює майбутнє і зовсім без держав, у вигляді системи мегаполісів, що поширюють вплив на навколишні території. Ще б пак – майже половина внутрішнього валого продукту країн світу провадиться в 300 найбільших агломераціях.
Штучно стримувати місто в своїх кордонах – значить породжувати конфлікти, гальмувати розвиток економіки, і багато держав вже взяли на озброєння розвиток агломерацій. Але чи означає це механічне розширення меж міста, приєднання навколишнього регіону і втрату самоврядування передмістями? Чи можна домовитися про співпрацю – адже транспортна система, комунікації, ринок праці, товарів і послуг все одно загальні?
...
Читати далі »
Ростислав Крижанівський – кращий у Європі
У Люксембурзі 25-27 січня відбулися ХХІ міжнародні змагання з плавання «EUROMEET», в яких взяло участь близько700 учасників із тридцяти країн, 126 клубів та 27 національних збірних.
Збірна України була представлена десятьма кращими плавцями, серед яких вихованець Вишгородської РК ДЮСШ, майстер спорту, багаторазовий чемпіон та рекордсмен України Ростислав Крижанівський (2004 року народження). Наш юний талановитий спортсмен виступав на цих змаганнях у віковій категорії 2001-2002 та 2003-2004 р.н. і, як завжди, виступив яскраво та феєрично, вигравши дві золоті медалі та посівши перше місце в рейтингу міжнародної федерації плавання (ФИН) серед юнаків 2003-2004 років народження.
Підбиваючи підсумки цих змагань можемо сміливо констатувати той факт,
...
Читати далі »