22 жовтня у Лютіжі відбулась урочиста передача трьох оновлених легкових автомобілів, що незабаром  відправлять  у зону проведення АТО. У заході взяли участь голова Вишгородської райдержадміністрації Олександр Горган, перший заступник голови РДА В’ячеслав Савенок, бійці 25-го батальйону «Київська Русь», волонтери та настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці Київського патріархату отець Андрій, який розпочав з молитви та благословив усіх присутніх. 
Отець Андрій освятив автомобілі, щоб вони довго служили нашим землякам – бійцям у зоні проведення антитерористичної операції.
– Я щиро дякую Олександру Горгану та В’ячеславу Савенку за небайдужість та увагу. Вони з самого початку бойових дій і дотепер підтримують воїнів та допомагають з ремонтом техніки, продуктами харчування  та всіма  необхідними речами, яких так не вистачає нашим хлопцям в АТО. Також дуже дякую за постійну підтримку і допомогу директору ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» Олексію Бойко,  – розповідає волонтер Володимир Шматко.
До речі, один з відремонтованих автомобілів був придбаний десятирічним хлопчиком. Підліток дуже любить читати та активно займається спортом. За прочитані книжки і спортивні досягнення він отримував від батьків грошову винагороду. Та коли почалася війна, він зрозумів, що кожен свідомий громадянин повинен зробити свій внесок для перемоги України. Тож маленький патріот вирішив віддати накопичені гроші. Саме на них і був придбаний один із автомобілів для 25-го батальйону «Київська Русь». 
– Це автомобіль справді щасливий, протягом чотирьох місяців «служив» у зоні АТО, потрапляв під обстріли, перекидався, чого тільки не було. Але в нього є душа, він ще хоче нам служити.  Його відремонтували і він знову став на колеса, аби допомагати нам, – розповідає один з бійців.

Марина ПОГОРЄЛОВА, «Слово».
Фото автора. 

Р.S. Редакцію зацікавило, хто ж цей маленький свідомий патріот. На це питання люб’язно відповів голова райдержадміністрації Олександр Горган, який повідомив, що десятирічний хлопчик – його син Любомир. Він сумлінно накопичував усі подарунки, що дарували йому батьки та рідні. За п’ять років йому вдалося назбирати суму, за  яку і був придбаний «щасливий автомобіль».