Село Лютіж завжди славилось культурою щирої душі. Саме тут  1 травня лютіжани вирішили провести абсолютно новаторське, тепле та родинне свято – День вулиці. 
Коли останнього разу ви приходили до свого сусіда по сіль у гості? Та чи взагалі ви знаєте своїх сусідів в обличчя? На жаль, так склалося, що сучасний темп життя змушує нас бігти швидше, час від часу викидати щось зі старих речей. Поступово ми відходимо від нашої культурної ментальності бути серед людей і народу. Ідеш увечері вулицею – порожньо: ні дітей, ні молоді, ні бабусь з дідусями – усі зайняті своїми особистими справами.
Вулиця  Максима Рильського завжди була багата на особливих людей. Зокрема, тут ще пам’ятають дітьми народного депутата Верховної Ради Ярослава Москаленка та В’ячеслава Савенка. Також мешканці пишаються тим, що тут виросло багато вчителів Лютізької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Музичними талантами це місце теж не обділене – керівник народного фольклорного аматорського ансамблю «Веснянка» Віктор Веснянка також мешканець вулиці Рильського.
Мешканці вулиці підтримують дружні сусідські стосунки, беруть участь у сільських заходах, разом їздять до театру, турбуються про порядок  біля своїх осель та підтримують чистоту на закріплених територіях села.
Катерина Іванівна Бондаренко, одноголосно обраний депутат вулиці Рильського, завжди була в пошані серед людей. Саме вона виступила ініціатором цього заходу.  Жителі вулиці підтримали ініціативу депутата і допомогли в організації проведення свята. Прикрасили вулицю вишитими рушниками та хустками, старовинним побутовим приладдям. Кожен приніс зі свого дому щось на стіл: хто ковбаси, хто пироги. Із собою не забули взяти ще й  гарний настрій.
Темою свята було ознайомлення мешканців з історією вулиці Максима Рильського. Свою назву вона отримала після війни, на початку шістдесятих, а до війни цю територію називали Хутір. На Хуторі проживало небагато родин, де і по сьогоднішній день проживають їх нащадки. Вулиця заселялася молодими родинами, учасниками війни 1941-45 років. Тому було про кого згадати і що розповісти молодому поколінню.  Активну участь у проведенні свята брала молодь – були ведучими свята, брали участь у концерті, готували декорації. Виступав ансамбль «Веснянка» та жителі, які ділилися своїми спогадами. Присутні дякували сільському голові Тамарі Савенок за асфальтовану та освітлену вулицю, за відремонтовані переходи через Рівчак.
«Найбільше в мене вулиця асоціюється із запахом українського хліба. У нас його не продавали, проте багато хто працював у Києві. І кожен, хто ввечері повертався додому з роботи, ніс із собою в авосьці свіжоспечену буханку. Сидимо на шовковиці, і аж туди чуємо аромат», – зізнається Ірина Маковська, яка провела на Рильського усе своє дитинство та юність.
Не дарма жителі вулиці Рильського називають себе родиною.  Хочеться, аби з них брали приклад, та щоби таких небайдужих один до одного людей сьогодні було набагато більше.  

Оксана МАРТИНКОВА, школа журналістики ЦТ «Дивосвіт», учениця Лютізької школи