Головна » 2018 » Березень » 22 » Квіткова краса
19:20
Квіткова краса

Як часто ми опускаємо руки, коли нас критикують або жартують над нашою неймовірною ідеєю? А що було б, якби ми не опустили руки? Мріям властиво збуватися, і ось вже три роки Юлана Кондратенко варить незвичайне, але смачне варення. Вона не опустила руки і скористалася нагодою. Тепер мешканці Вишгородщини смакують варенням не лише із троянди. Калейдоскоп дивовижних смаків та інгредієнтів неможливо створити, якщо не вірити у власні сили. 
Це смачно мотивуюче інтерв’ю з вареннєваром-експериментатором на сторінках «Слова», для любих читачів, розкриє таємниці солодкого життя.
– Доброго дня! Дякую, Юлано, що погодились зустрітися і розповісти про своє незвичайне смачне захоплення. Як ви стали вареннєваром?
– За фахом я вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури та світової культури. Працювала у різних місцях, але це була рутинна робота з 9.00 до 18.00, тому хотілося чогось цікавого. Ніколи не мріяла бути вареннєваром. Мріяла бути вчителькою, тележурналістом. Річ у тім, що я люблю дивувати друзів, рідних маленькими подарунками. То творю, то витворяю (сміється). Коли у мене народилася друга дитина, то знайшла хобі для душі. Займалася і декупажем, і пошиттям фартухів з льону, і, звісно, варила варення. Побачила, що мої покупці активно відкликаються на смаколики. У Києві зараз гастрономічний бум на екопродукт – цікавий та корисний. «Фабрика приємних вражень» створює саме такий продукт. Там немає домішок. Єдиний консервант – цукор, також додаю лимон та іншу сировину, приправи для певного сорту варення. 
– Із чого Ви приготували перше варення?
– Одного разу мене пригостили варенням із соснових шишок. Воно дуже цілюще, незвичайне, і мало хто про нього знає. Хоча слава вже шириться. Першим, що я приготувала, було варення із шишок. Я дивувала своїх родичів грузинів, хоча там готують таке варення, моє їм дуже подобалось. Є багато нюансів – вигляд та смакові якості залежать від сорту сосни, часу збору, місця. Варення із шишок – це майже панацея, воно допомагає при хворобах горла, ротової порожнини, при ангіні, трахеїті, запаленні легень і туберкульозі. Також підвищує імунітет та гемоглобін. Варення незвичне на смак, на ярмарках одні дивуються і бояться спробувати, інші залюбки смакують.
– Як Ваше захоплення для душі перетворилося на улюблену роботу?
– Спочатку створені власноруч варення я роздаровувала. Згодом збагнула, що можна створити свій маленький бізнес, щоб було і до душі, і до кишені. Почала розповсюджувати інформацію, брати участь у виставках, ярмарках, і, звісно, розширювати асортимент. Спочатку було квіткове варення, потім експериментувала з овочами. Звісно, є і традиційні, загалом понад двадцять видів. А попереду ще багато цікавого (сміється). 
– Який смак не вдалося втілити у життя?
– Був задум зварити із кукурудзи. Не вдалося. Цей задум я лишила. 
– Що Вас надихає?
– Мене надихає природа. Я бачу, як цвіте акація і розумію, скільки у ній здоров’я, і думаю, як його можна обробити і вжити. 
– Який Ваш найулюбленіший смак варення?
– Кожне варення – це як дитина, кожне смакує по-своєму, якби воно не подобалося мені, я його не пропонувала б. 
В Одесі спостерігала, як квітує гібіскус (китайська троянда), і виникла думка – скільки ж квіток пропадає. Я експериментувала і приготувала варення із пелюсток, додала кориці, цукру, ранкової роси, промінчиків сонця, танців ельфів, і вийшло чудернацьке варення. Коли мій син, скептик, перший раз спробував, то з’їв майже все. До млинців дуже смакує (сміється). 
Люблю варення із гарбуза – на смак, як фанта. Але потрібен не звичайний гарбуз, а схрещений із кавуном (кавбуз), до якого додається апельсин і бад’ян. Воно дуже легке, смачне і поживне.
– Юлано, а чи замислювалися Ви про розширення виробництва?
– Однозначно так, але мені бракує жвавого партнера, який зайнявся б рекламою та розширенням виробництва. 
На жаль, в Україні несприятливі умови для малого бізнесу. Багато магазинів, у яких можна продавати продукцію, просять сертифікат. У мене невелике виробництво, власноруч створена продукція, і отримати його майже неможливо. Усе роблю,  як для себе, жоден клієнт не був розчарований, навіть більше – вони залучають ще й своїх знайомих та друзів. У моєму випадку найкращою рекламою є сарафанне радіо. 
– Де можна придбати Вашу продукцію?
– Можна замовити в Інтернеті на моїх сторінках у Facebook, або Instagram, а також в еколавках. Полюбляють мою продукцію і за кордоном – у Словаччині, Грузії, Білорусі, навіть брали для американських друзів.
– А де ж заготовляєте сировину для такої смакоти?
– Моїм постачальником є ліси Вишгородщини та Чернігівщини. Все екологічно чисте. Збираю далеко від дороги, найчастіше – це луки біля озер. Своє варення дарую дітям та родичам. Весною, коли віруси атакують ослаблений організм, ми збагачуємо свій організм варенням із кульбаб та шишок. 
– Юлано, а чи можете Ви розкрити один із рецептів варення для наших читачів? 
– Це не секрет. Рецептів є дуже багато, їх легко знайти. Але як кожна господиня варить борщ, і кожен виходить на свій смак. Тут потрібно підходити до справи з душею, щоб вам цього хотілося. Коли нема настрою, нічого не вийде. Для приготування потрібно зібрати сировину, додаєте цукор та лимон і варите. Я навіть не дотримуюсь рецептури у грамах. Усе на смак і як піде на душу. Тож спробуйте.
Мій власний винахід – варення із чорнобривців, які відомі своїми цілющими властивостями для підшлункової залози, шлунку, імунної системи, добре чистять судини. Комусь воно може гірчить, це особливість цих квітів, хтось каже, що ні. Але розібрали все!
– На яких виставках та ярмарках Ви презентуєте продукцію? Де Вас можна знайти?
– Я беру участь у ярмарках, які влаштовують майстри Вишгородщини. Це дуже цікаво та корисно. На жаль, за участь у  всеукраїнських ярмарках, наприклад, «Всі свої» та інші, вимагають оплату від 1000 гривень і більше. Виставляти там продукцію нерентабельно. Активно беру участь у безкоштовних ярмарках, також долучаюся до благодійних. Основний зв’язок все-таки іде через Інтернет. Це дуже зручно, бо сім’я та заготівля сировини забирають багато часу. 
– Яке варення не затримується на полицях Вашої комори?
– Після року експериментів почала більше уваги приділяти клієнтському попиту. Наприклад, усі хвалили варення з айви, але його ніхто не брав. Купують, наприклад, варення створене на основі шовковиці з лавандовим присмаком. Також іде варення з чорнобривців, гібіскусу. Варення з кабачка давно відоме, але дивує покупців, адже комусь смакує ананасом, комусь – лимоном. У моєму варенні немає ані шкірки, ані зерняток, тому ви можете і не здогадатися, із чого воно, поки не поглянете на етикетку. А варення із зелених помідорів одним нагадує ківі, а іншим – тархун. 
Я відкрила для себе хризантемне варення, яке є дуже цілющим. Слабкий насичений смак ніжних пелюсток дуже припав до душі моїм покупцям.
– У Вас багато дивовижних рецептів на основі квітів та овочів, а чи пробували щось робити на основі фруктів?
– Так, це варення із кизилу. А коли покупці бачать варення із терну (колюча слива) – трохи дивуються. Цього пращура всім відомої сливи потрібно довго варити, але плоди не розварюються і, як кизил, нагадують маленькі цукерки, кисло-солодкі на смак. 
– Чим Ваша продукція відрізняється від виробів інших вареннєварів?
– Є справді смачні потоки налагодженого виробництва, але ціни там кусаються. Моє варення доступне масовому споживачеві при незвичайному асортименті. Є варення на основі кульбаб, шишок, але ні в кого немає з чорнобривців. Це варення унікальних поєднань, як лавандове чи морквяні цукати з календулою. Бурякове варення, яке дуже смакує до сирів та свіжої випічки. 
– Юлано, Ви гурман?
– Я люблю смакувати, але знаю міру.
– Яким варенням все-таки найбільш пишаєтесь?
– Вигаданим рецептом варення із чорнобривців. Це один із символів України. Квітка невибаглива і при цьому дуже корисна, її здавна використовують у кухні багатьох народів світу. У Грузії, зокрема, імеретинський шафран (перетерта суха квітка) – це дорогі спеції. Друзі, що приїздять в Україну, дивуються – у вас багато спецій, так би мовити, під ногами, а ви ними не користуєтесь. 
– Юлано, то чи відбулися Ви як  справжній вареннєвар?
– Так, я вважаю себе успішною і щасливою. Недоброзичливці іронічно ставились до мого діла, і я намагалася довести, що чогось варта. Мені вдалося, адже у мене беруть інтерв’ю, про мої смаколики пишуть Інтернет-видання, покупці завжди задоволені, і я не чула негативних коментарів. 
– Ви також продумали концепцію створення боксів та оформлення продукту. Чи є це індикатором вдалих продажів?
– Потрібно, щоб все відповідало певним стандартам, від початку до кінця має бути продумана концепція. Варення повинно вабити не лише запахом, смаком, а й зовнішнім виглядом. У мене для кожного виду варення є різні тканини для оформлення кришечки. Намагаюся не повторюватися, і це приваблює покупців. 
– Які плани на врожай цього року? Чим незвичним порадуєте?
– Є один задум на весну. Розкривати секрет не буду. Інтригую (сміється). Це досить гарна весняна квітка. Але натхнення приходить зненацька. Тому будемо пробувати, поєднувати, експериментувати і дивувати новими смаками. Життя вирує, квітує, пропонує нові потреби і бажання. 
– Дякую за інформативну розмову. Що б Ви порадили читачам «Слова»?
– Не бійтеся мріяти і йти до мети, навіть коли вона здається вам недосяжною. Бажання збуваються. Мрійте! 
І творіть добро. Коли ми станемо трішки добрішими, світ зміниться на краще навколо нас.

Христина БАРАНОВСЬКА, «Слово» 

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 565 | Додав: slovo
comments powered by Disqus