Головна » 2017 » Липень » 13 » Феномен «Вишгородів — Вишеградів – Велеградів»
16:03
Феномен «Вишгородів — Вишеградів – Велеградів»

(Продовження. Початок у №27 за 8 липня 2017 року)
Оголошуючи конкурс «Легенди Вишгородщини», метою якого є збір легенд, переказів, бувальщин, цікавих оповідань про Вишгородський край, неможливо не запросити до участі краєзнавців, вчених істориків, допитливих активістів з громад інших «Вишгородів – Вишеградів – Велеградів», які знаходяться у Польщі, Чехії, Німеччині, Угорщині, Болгарії, Сербії, Естонії, Росії тощо. Усі ці міста, у переважній більшості, мають спільні сторінки історії, етимологію (трактування щодо походження назви). Їх необхідно об’єднати у єдину «Золоту корону королівсько-князівських резиденцій Європи» на противагу «Золотому кільцю Росії».

1. ПОЛЬЩА. Відомий польський Вишгород над Віслою згадується як місто наймогутнішого представника роду Пястів — князя Конрада Мазовецького (Павло Мацкевич «Омраза»). Це місто відоме ще за часів першого польського короля Болеслава Хороброго, який неодноразово бував у Києві і Вишгороді. У Вишгороді, який належав до володінь князя Святополка, старшого сина великого Київського князя Володимира, проживала рідна донька першого польського короля Болеслава Хороброго та її духівник єпископ Колобжегський — Рейнберн, який вважається «Хрестителем Балтійського моря».
Саме у фортеці «Вишгород» (Польща) знайшов порятунок князь Даниїл Галицький, рятуючись від монголо-татарської навали у 1240 році: «Таким образом, Даниил Галицкий не мог отбить Дрогичин у тамплиеров ни в 1237, ни в 1238 гг. Едва ли это могло произойти в 1239 или 1240 гг., поскольку в конце 1240 – начале 1241 г. Даниил, спасаясь бегством от татар и не найдя приюта в Венгрии, получил убежище у мазовецкого князя Болеслава Конрадовича. Одновременно в Польшу бежали жена Даниила с детьми, а также его брат Василько. Болеслав не только принял беглецов, но и предоставил Даниилу свой город Вышгород («и вдасть емоу князь Болеславъ град Вышегородъ»), в котором Романович находился до тех пор, пока не получил известие об уходе татар из Русской земли («дондеже весть прия, яко сошли соуть и земле Руское безбожнии»)». 
2. ЧЕХІЯ. Вишеград, як найдавніший куточок міста Прага. Легендарний засновник — князь Крок. Правителькою була його рідна донька, чарівна провидиця княгиня Лібуше, пізніше князь Боривой. Хрещення Чехії відбулося у 874 році. Порівнюючи історію Вишеграда з історією Вишгорода на Дніпрі можна знайти дуже багато спільного. Наприклад: перше хрещення Русі князем Аскольдом (вірогідним засновником Вишгорода) відбулося у 860 році – хрещення Чехії князем Боривим відбулося у 871 році. Канонізовані православні святі: свята рівноапостольна княгиня Ольга у Вишгороді – свята мучениця Людмила, дружина князя Боривого у Вишеграді; антихристиянський терор, вбивство князів Аскольда і Діра у 882 році – антихристиянське повстання, терор у 883 році у Празі, князь Боривой тікає під захист до Святополка I Моравського; свята Людмила приймає хрещення в 871 році у Велеграді (Моравія) від святого рівноапостольного Мефодія, архієпископа Моравського, просвітителя усіх слов’ян – у Моравії шукають захисту і притулку нащадки вбитого князя Аскольда або, можливо, Олега Віщого, які після приходу до влади Ігоря Рюриковича тікають до Моравії (П. Мацкевич).
У Макарівському районі Київської області є селище Вишеград, історія якого пов’язана із переселенням чехів до України. Споконвіку там вирощували хміль. Відомо, що головною справою Вікентія Хвойки, який був чехом за національністю , було вирощування хмелю. Він також відомий як першовідкривач Трипільської археологічної культури. Проживають нащадки чехів у Вишеграді Макарівського району і до сьогоднішнього дня.
3. СЛОВАЧЧИНА. Велеград у Моравії (знаходиться на території сучасної Чехії). Історія цього міста починається з X століття. У цьому місті жили і проповідували святі рівноапостольні Кирило і Мефодій. У цьому місті правив Олег Моравський. Відомо, що Олег Моравський (можливо, близький родич княгині Ольги), який близько десяти років був королем Моравії, столицею якої було місто Велеград, після загибелі Ігоря, чоловіка Ольги, у 967 році повертається до Вишгорода на Дніпрі, де княгиня Ольга радо його зустрічає та доручає керівництво дружиною. Деякі дослідники саме цим фактом (повернення Олега Моравського) пояснюють чітке підпорядкування княгині військової дружини та інших конунгів після смерті князя Ігоря у 945 році. Після загибелі князя Ігоря та протягом двох десятиліть її регентства, до змужніння її сина – князя Святослава, не зустрічаємо навіть натяку на непокору княгині Ользі, що і дає право робити такі припущення.
4. УГОРЩИНА. Вишеград на Дунаї. Має пряме відношення до Вишгорода на Дніпрі. Княгиня Анастасія Ярославівна, дочка князя Ярослава Мудрого, дружина короля Угорщини – Андраша I. 
5. ЕСТОНІЯ. Таллінн, столиця Естонії. Гордістю естонців, звичайно, є Старе місто. Серцем Старого міста, його найдавнішою частиною є високий пагорб Тоомпеа, або Вишгород. Вигляд давнього Вишгорода, як і уся середньовічна частина Таллінна, мало чим змінилася за століття свого існування. А ось історія іншого міста Естонії, другого по величині після Таллінна: «Тарту был известен как поселение древнего человека с середины I тысячелетия н. э. (предположительно в V-VI столетии) под именем «Тарбату» (эст. Tarvas — «тур, первобытный бык»). В XI столітті дружина Ярослава Мудрого «присоединила часть земель эстов к Киевской Руси, и Ярослав Мудрый дал поселению имя «Юрьев». 
Відомо, що естонське місто Тарту, починаючи з 1030 по 1224 рік, носило назву «Юрьев» на честь князя Ярослава Мудрого, який тут заснував поселення та стверджував християнську віру. Подібне укріплене поселення із такою самою назвою – «Гюр’єв», князь Ярослав Мудрий заснував і на річці Рсі (Рось), сьогодні це місто відоме під назвою Біла Церква. Християнське ім’я Ярослава Мудрого – Георгій, на честь якого були названі вищезгадані міста, символізує великого «змієборця», де у символі змія виступає усе поганство (споконвічний культ поклоніння рідним богам) як загалом, так і культ Велеса у вузькому значенні (тотемами Велеса у різні часи виступали: бик-тур, змія, ведмідь). Як ми знаємо, князь Ярослав Мудрий не тільки жив у Вишгороді на Дніпрі, а й помер у цьому місті. Цікаво, що прадавня назва міста Тарту – «Тарбату» на мові естів означає: «тур, первісний бик», що є уособленням (тотемом) бога Велеса (первісна назва Вишгорода – «Вусеград» або «Волосеград» пов’язана із культом поклоніння Велесу. На сучасному прапорі Мекленбурга, Німеччина, на землях Ободритського племінного союзу слов’ян, де виник і розміщувався прадавній замок Велеград, розміщено символіку «скот’єго бога» – голову бика-тура).
6. НІМЕЧЧИНА. Місто Велиград (Рьорик) — середньовічне місто (емпорія) на південному узбережжі Балтійського моря. Місто Велиград побудовано близько 700 року, коли слов’янське плем’я ободритів оселилося у цій місцевості. Засновником династії, першим королем ободритів та вендів вважають Вишеслава, сина короля вандалів — Гензеріха. Вишеслав правив 16 років і помер у 700 році. Цікаво, що саме таке ім’я носив і старший син князя Володимира Великого — Вишеслав (син Володимира від чешки), який був посаджений батьком княжити у Новгороді. Вишеслав помер у 1010 році, замість нього княжити у Новгород із Ростова був переведений князь Ярослав.
Місто Велеград (земля Мекленбург) — колишня родова фортеця ободритської княжої династії Ніклотінгів (нащадки князя Ніклота). Останній король бодричів правив з 1129 по 1160 рік, потім, поступово, усі землі ободритів були онімечені. Цікава генеалогія правителів Велеграда – у князя Вишата було три сини: Дражко, Годлав, Славомир. Цікаво, що ім’я князя Вишата співпадає із іменем воєводи князя Ярослава Мудрого. Відомо, що князь ободритів Вишата загинув у 789 році у військовому поході проти вільців. У 810 році князь ободритів Славомир, син Вишати, відбився від датчан і відновив союз з каролінгами. У 821 році князь ободритів Славомир приймає християнство у Велеграді (земля Мекленбург). На історичну арену виходить конунг Рьорик із ютландського Хедебю, якого ідентифікують із історичним Рюриком (А.Кірпічніков, дослідження Старої Ладоги). Варто згадати, що до цих подій у 810 році Готфрид Датський разом із вільцами (слов’янське плем’я) виступають проти ободритів і беруть приступом місто Велиград. У битві гине син Вишати, князь Дражко. Велику кількість мешканців цього міста, переважно ремісників та торгівців, переселяють у Хедебю. У 821 році розпочинаються антихристиянські виступи, за конунгом Рюриком закріплюється назва «Виразка християн». 
Проаналізувавши усі ці події стає зрозумілим, звідкіля у Києві, на берегах середньої течії Дніпра, з’являється князь Аскольд, від кого він тікає і чому намагається хрестити Русь у 860 році (продовжуючи традицію Славомира). Князь Аскольд приходить із півночі, з Велеграда і, можливо, засновує свій новий Велеград — Вишгород (Вусеград) на Дніпрі. Не пройшло сорока років, як князь Славомир прийняв християнство у Велеграді. Він відбився від датчан і вільців, але помста конунга Рьорика (Рюрика) із ютландського Хедебю, куди були переселені захоплені у полон ободрити, не заставила себе довго чекати. Вже архонт Рюрика Олег Віщий, дійшовши до Києва разом із малолітнім нащадком Рюрика — князям Ігорем, підступно вбивають Аскольда у 882 році. Язичництво на Русі знову відновлюється більш ніж на 100 років. Князь Ігор засновує на лівому березі рукава Десни своє містечко, богатирську заставу — Ігорівщину. Недалеко від цих місць, на переправі через Дніпро, поблизу Аскольдового Вусеграда, він знайомиться із чарівною дівчиною — Ольгою. Гельга або Ольга, вірогідно належала до дуже заможного місцевого аристократичного роду, була вже заручена із сином Аскольда. Весільний подарунок – «вєно», до якого належав Вишгород або «Ольжин град», вона отримала, імовірно, до знайомства із Ігорем, нащадком Рюрика. Але, як відомо, син Аскольда загинув у поході, сам князь Аскольд був підступно вбитий конунгом Рюрика, а весільний подарунок так і залишився за майбутньою княгинею Русі. Логічно припустити, що князь Ігор не міг заснувати Вишгород, тому що тільки прибув із півночі, на хвилі помсти та першого антихристиянського терору, Вишгород існував до нього. Швидше за все, Вишгород було засновано князем Аскольдом, який назвав його подібно столиці бодричів (ободритів) – Велеграда, звідкіля прийшов сам, намагаючись втекти від переслідування антихристиян. Можливо, цей зв’язок із сином Аскольда може пояснити схильність княгині Ольги до нової християнської віри. Існує цікава думка, що і князь Ігор наприкінці свого життя був таємним християнином. У Великого князя Ігоря була рідна сестра — Олова, її діти — Акун, Ігор та два брати, що відомо з тексту договору Русі із греками, але доля цих нащадків Рюрика залишається не відомою. 
Історик В.М.Татіщев називає ще одного сина Ольги і Ігоря — Улеба, який був вбитий князем Святославом із іншими християнами. Де сталася ця жахлива трагедія, коли? Відомо, що перші військові походи Святослав починає ще у 964 році. У 967 році у Вишгороді помирає княгиня Ольга, князь Святослав гине на зворотному шляху до Києва у 971 році. Виходить, що загибель християн внаслідок чергового антихристиянського терору могла статися у ці чотири роки – між 967 та 971 роками. І статися це могло у Вишгороді, де вже існували церкви і монастирі. У Польщі християнство було введено у 962-992 рр., а у Чехії — 925-935 рр. Прийшовши до влади у 980 році, Великий князь Володимир хрестив Русь (вдруге і остаточно) у 988 році. 

Вадим ПЕРЕГУДА, провідний науковий співробітник Вишгородського історико-культурного заповідника 
(Далі буде)

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 131 | Додав: slovo
comments powered by Disqus