Щодня так само, як і всі вишгородці, їду на роботу по нашому місту. Останнім часом дедалі більше відчувається, що місцеві вибори на носі – узбіччя вже давно майорять білбордами, сіті-лайтами з обличчями кандидатів, паркани розписані мерськими гаслами. Одним словом, усе як завжди, як у традиційну виборчу кампанію.
Лише одне – ці вибори не традиційні. Уперше за 24 роки ми обиратимемо місцеву владу за новим законодавством. На думку парламенту, максимально наближеним до європейських форм місцевого самоврядування. Обираємо в розпал проведення важливої реформи – децентралізації. Тому важливо не помилитися. Бо на цих людей ми перекладаємо, як ще ніколи за часів незалежності, велику відповідальність – доручаємо їм ставити на ноги новостворені громади, управляти публічними коштами.
Власне тому, передусім, не маємо права на помилку ми з вами – виборці. Не можна злегковажити і проігнорувати ці вибори, махнувши рукою, мовляв, мені тут всі не до вподоби.
Скажу відверто, як народний депутат, делегований вами до Верховної Ради, зустрівся з більшістю кандидатів на посаду мера Вишгорода – Олександром Приходьком, Олександром Семеновим, Марією Решетніковою, Олексієм Момотом, Валерієм Виговським. Усі мають своє бачення розвитку міста. Я ознайомився з їхніми програмами соціально-економічного розвитку. Кожна з них гідна вашої уваги, достойна підтримки. Однак я прийняв для себе чесне рішення – не підтримувати когось одного.
Свій вибір повинна зробити громада. Я готовий працювати і допомагати тому меру, який переможе у чесній, прозорій боротьбі. Хто доведе громаді, що саме він буде представником і захисником її інтересів. Так, це буде важка праця. Бо фактично все треба починати з нуля. Більше повноважень, але й більше відповідальності. Однак новий мер, якого вибере громада, повинен чітко розуміти, що він іде не правити містом, як царьок, а працювати на місто і на його мешканців. 
З іншого боку, якщо виявиться, що новий мер змарнував громадською довірою або буде схильний до корупції, то я перший буду на боці людей.
 Як же всім нам не помилитися у виборі? Виборці повинні отримати розуміння програм і бачень розвитку міста, програм кандидатів, озвучених публічно.
Найкращий рецепт уже працює у країнах Євросоюзу та Сполучених Штатах – офіційні публічні дебати серед основних кандидатів. Свого часу на місцевих виборах ми робили партійні дебати в «Дивосвіті». Представники партій наживо представляли свої концепції розвитку територіальної громади, виборці могли одразу поспілкуватися, отримати відповіді на гострі питання. А найголовніше, коригувати програми своїми пропозиціями. Практика себе виправдала. Тим більше, що нове виборче законодавство з відкритими партійними списками дасть можливість виборцям не через «мертві» агітки, листівки, бюлетені, а «наживо» поспілкуватися з достойниками та вдумливо зробити свій вибір. Якщо кандидати погодяться, я, передусім як мешканець нашої територіальної громади, якому не байдуже її майбутнє, готовий виступити модератором та організатором таких дебатів.
І наостанок. Найвищим прикладом політичної зрілості майбутнього мера, на мою думку, може стати наступний крок – запропонувати найближчим чотирьом опонентам місця у своїй новій команді. Так роблять у розвинутих країнах, так роблять у цивілізованих суспільствах і так має почати робити Україна. Таким чином, ми запровадимо конструктивну розбудову власної громади. Ми вийдемо на новий рівень розвитку політиків і суспільства.

Ярослав МОСКАЛЕНКО, народний депутат України