Останній номер газети
Головна » 2014 Серпень 2 » Вишгородські волонтери в зоні АТО
12:08 Вишгородські волонтери в зоні АТО | |
 Уже третій місяць наша команда всіляко намагається допомагати військовим із Вишгородщини, які беруть участь в антитерористичній операції. Постійно підтримуючи з ними зв’язок, відправляємо гуманітарну допомогу та вирішуємо їхні проблеми на місцях. Але в кожного з нас завжди виникало бажання познайомитись з ними особисто, побачити їхні обличчя, дізнатися, в яких умовах вони живуть, і просто, дивлячись їм в очі, висловити щиру подяку за їхню службу. Тому на минулому тижні була організована поїздка в зону АТО.
Дорогою ми мріяли про зустріч з ними, у думках підбирали слова підтримки, уявляли як виглядає звільнений Слов’янськ і взагалі, що таке зона АТО. Коли під’їхали до першого блокпосту біля Слов’янська, побачили – стоять у важких бронежилетах зморені пекучим сонцем хлопці, навкруги штучно зроблені копанки та встановлені намети, у яких вони мешкають. Якось і на думку не спадало, як можна людині існувати без елементарних побутових умов, до яких усі так звикли, весь час носити на собі таку вагу, при цьому бути завжди пильним та в будь-який момент готовим до бою. На цьому блокпосту несли службу бійці з Вишгородщини, яким наші волонтери роздали коробки з продуктами харчування та необхідними для них речами, дитячі малюнки, листи від вишгородчан. Цікаво було спостерігати, коли вони вдивлялись у ці малюнки та читали листи. На їхніх вустах з’являлась посмішка, очі від задоволення почали виблискувати. Вони щиро раділи цій зустрічі. Наше побачення з ними було коротким, оскільки нас уже чекав супровід із військових, який повинен був допомогти доїхати до гори Карачун, де знаходяться інші бійці.
Подальший шлях пролягав через Слов’янськ, який почав оживати після тих страшних боїв, що точилися на його території. З вікон автомобіля було видно спалені бензозаправки та магазини, дірки в бетонних парканах від пострілів з важкої артилерії, вибиті шибки в житлових будинках. Але загалом можна констатувати, що життя у місті налагоджується. Люди відновлюють покрівлі дахів, які були пошкоджені під час обстрілів, запрацювали магазини, місцеві базари. Хоча, зі слів учасників АТО, ситуація залишається і дотепер досить складною, оскільки на цій території перебуває досить велика кількість диверсантів, які несуть велику загрозу для місцевого населення та країни в цілому. Кожної ночі спеціальні бригади, сформовані з військовослужбовців, проводять патрулювання з метою їх знешкодження. Це завдання покладено на підрозділ, який розташовується на горі Карачун. Коли заїхали на саму гору, з першого погляду стало зрозуміло, чому тут були запеклі бої. Карачун є найвищою точкою у цій місцевості, звідси як на долоні видно міста Слов’янськ та Краматорськ, що дає змогу вести точний обстріл в радіусі десятків кілометрів по даній місцевості. Для ворога це була дуже зручна позиція, якби наші військові не завадили цьому. Під’їхавши до місця дислокації батальйону, в якому несуть службу деякі з вишгородських хлопців, ми побачили, що нас уже зустрічають земляки.
Передавши вітання та пакунки від родичів та знайомих, за кавою почали розмову. Нам усім дуже хотілося дізнатися, що вони відчувають, перебуваючи тут уже багато часу, чи залишилися сили, терпіння та мужність продовжувати службу. З їхніх розповідей стало зрозуміло наскільки безглузда ця війна, що насправді нікому невідомо, коли вона закінчиться, але, незважаючи на цю невизначеність, вони мають боронити свою землю від ворога. Так, хлопці чекають на повернення додому, хочуть обійняти своїх рідних та ще більше хочуть разом зі своїми родинами жити у вільній країні без відчуття страху перед завтрашнім днем, з надією на майбутнє. Вони відверто зізнаються, що потрапивши до зони АТО, дуже змінилися. Для них тепер все по-іншому... Наприкінці нашої бесіди вони просили передати слова подяки всім небайдужим за підтримку та допомогу, а також вітання родичам і знайомим.
Дорогою додому між собою ми обговорювали побачене та почуте. І дійшли висновку, що перебуваючи на безпечній території відчуття страху та тривоги нас переповнює набагато більше, ніж відчувають вони в самому епіцентрі військових дій. Хтось готовий покласти своє життя, аби врятувати наше – збагніть це і дійте по совісті…
Народна Рада м. Вишгорода та Вишгородського району.
Благодійний фонд «З відкритим серцем у майбутнє»
| |
| Категорія: Україна | Переглядів: 704 | Додав: komashkov | |