Головна » 2014 » Квітень » 12 » Соціальний захист призовників – посилено
10:43
Соціальний захист призовників – посилено
Дуже багато запитань приходить на адресу редакції щодо порядку призову та проходження військової служби при частковій мобілізації та про соціальні гарантії призваних військовослужбовців. Цілий ряд питань про батьків-пенсіонерів, скрутне фінансове становище і що робити з власним бізнесом? За роз’ясненнями я звернувся до районного військового комісаріату, де на мої запитання відповів його керівник, полковник Валентин КОРОВАЙ.
 
–  Хто підлягає призову на військову службу і на який термін, який вік призовників?
 
– В указі «Про часткову мобілізацію», затвердженому Верховною Радою, зазначено, що мобілізація проводиться протягом 45 днів. На сьогодні призову підлягають військовозобов’язані віком від 18 років. Що стосується віку, то він залежить від військового звання призовника: у рядового, сержантського і старшинського складу – це 50 років, молодшого офіцерського складу, майорів і підполковників – 55, полковників – до 60, а у вищого офіцерського складу – до 65. Вік військовозобов’язаних жінок незалежно від звання – до 50 років. Призов відбувається на підставі повістки, мобілізаційного розпорядження або розпорядження військових комісарів, які мають бути доставлені за місцем прописки або за місцем роботи людини та вручатися особисто під розпис. Проте попросити з’явитися у військкомат можуть і усно або за телефоном. У багатьох випадках викликають саме так, якщо повістка з різних причин не дійшла, і вже на місці вручають повістку.
 
Від служби при мобілізації звільняються жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років. Для цього потрібно прийти у військкомат і підтвердити це, наприклад, надати паспорт або свідоцтво про народження дитини.
 
– Якщо людині 18 років, вона навчається у вищому навчальному закладі, в армії не служила, чи можуть її призвати? Які є випадки відтермінування призову?
 
– При частковій мобілізації громадян, які не служили, не призивають. Однак у разі повної мобілізації можуть закликати до армійських лав усіх, хто за станом здоров’я придатний для військової служби – віком від 18 до 65 років, незалежно від того чи проходили вони службу в армії.
 
Також, згідно ст. 23 закону про мобілізацію, відстрочка від призову при мобілізації чоловікам дається в тому випадку, коли на його утриманні від п’яти і більше дітей до 16 років. Якщо дружина призовника після операції та сама не може доглядати за собою, треба звернутися в поліклініку за місцем реєстрації за відповідною довідкою, а також у ЖЕК за довідкою про склад сім’ї, щоб підтвердити, що крім призовника за нею більше нема кому доглядати. Відстрочка від призову при вагітності дружини теж не передбачена. Це може бути підставою для відстрочення лише тим, хто повинен проходити строкову службу.
 
Якщо у призовника  є проблеми зі здоров’ям, необхідні документи, що підтверджують хворобу. Це може бути висновок лікаря або довідка, що ви перебуваєте на обліку у медзакладі. Їх треба надати у військкомат. Плюс усі військовозобов’язані, призвані під час мобілізації, перед початком служби проходять медогляд. Якщо комісія підтвердить його непридатність, призовника можуть або взагалі звільнити від служби за станом здоров’я, або надати відстрочку до півроку з повторним проходженням медкомісії в майбутньому. 
 
– Є такий термін, як «бронювання» на підприємствах призовників від військової служби. Як сьогодні працює цей механізм?
 
– Відповідно до ст. 25 закону про мобілізацію, бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні замовлення. Їхній кадровий орган повинен скласти список військовозобов’язаних співробітників, виписавши туди номери їх військових квитків, їх військові спеціальності і посади, які вони займають. Потім з цими списками кадровик повинен відправитися у військкомат за місцем знаходження підприємства, де йому вручать спеціальні бланки, куди треба занести інформацію про тих, кого «забронюють». Перелік тих, хто може бути заброньований, є в постанові міжвідомчої комісії з питань бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу. Заброньованими можуть бути військовозобов’язані, які відіграють важливу роль у забезпеченні обороноздатності країни та нормального функціонування держави (приміром, працівники заводів, пошти, компаній, що забезпечують зв’язок, газівники тощо). 
 
– Людина навчалася в університеті, де під час навчання проходила військову підготовку, отримавши військове звання «лейтенант запасу». Зараз навчається в іншому вищому навчальному закладі. Чи можуть його призвати?
 
– Він військовозобов’язаний. Відповідно до указу про часткову мобілізацію, його можуть викликати на службу. До того ж навчання у виші може бути підставою для відтермінування призову на строкову службу, але не при мобілізації.
 
–  Багато читачів запитують, чи правда, що працюючі призовники будуть отримувати зарплату за місцем служби?
 
– Це так. Призвані на час мобілізації стають військовослужбовцями, їх зараховують у військові частини, де вони служать, і вони, як і всі інші, одержують грошове забезпечення залежно від військової посади. Для отримання зарплати їм оформляють банківські картки. Те саме стосується і пенсіонерів, у тому числі  військових.
 
– Як бути підприємцям, де крім нього і працівників є лише бухгалтер? Треба закривати бізнес?
 
Не треба. На час вашої відсутності право підпису у банку, підпис договорів та інші повноваження ви можете передати будь-кому зі співробітників, якому довіряєте. Наприклад, тому ж бухгалтеру. Керівник підприємства видає наказ, де вказано, хто на час вашої відсутності буде виконувати ваші обов’язки та з якими повноваженнями. Оформлюється нотаріально завірена довіреність, у якій, як і в наказі, прописані людині права підпису документів, розпорядження фінансами, представництво її в держорганах. Для того, щоб ваш заступник міг проводити розрахунки в банку, оформіть банківську картку із зразком підпису, тобто підпису тієї людини, яка замість вас буде це робити. Бланки банківських карток є у нотаріуса. Тобто, документ для відкриття розрахункового рахунку та проведення банківських операцій. Якщо це фізособа-підприємець без підлеглих, то, у разі призову на службу, варто повідомити замовників та партнерів про форс-мажорні обставини. У підтвердження надішліть копію повістки. Що стосується сплати податків підприємцями, то на сьогодні існує певна ясність тільки за «єдиноподатникам». У листі міністерства доходів і зборів від 24 березня сказано: контролюючі органи мають усі підстави вважати податковий борг підприємців першої і другої груп, які сплачують єдиний податок і не здійснювали господарську діяльність у період мобілізації, не отримували доходів, безнадійним податковим боргом, підлягає списанню. Такі підприємці повинні подати документ з військкомату, у якому буде вказано період їх перебування на службі.
 
При наявності банківського кредиту людина, яку призвали на службу по мобілізації, має звернутися до свого банку з проханням про реструктуризацію кредиту і попросити про так звані кредитні канікули на час мобілізації. Для цього потрібно написати заяву та надати підтверджуючий документ про мобілізацію з військкомату. 
 
На сьогодні у законодавстві відсутнє чітке врегулювання питання позичальникам, мобілізованим на службу у збройні сили. Тому рішення щодо встановлення кредитних канікул для мобілізованих позичальників залишається на розгляді кожного банку. 
 
Також слід додати, що парламентський комітет з питань соціальної політики та праці Верховної Ради рекомендував прийняти законопроект «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України (щодо соціальних гарантій особам, які виконують обов’язки по мобілізації)». Зокрема, там сказано, що люди, які не займають посад на підприємствах (тобто, безробітні), можуть скористатися правом тимчасового припинення виплати щомісячного платежу за отриманим ними кредитом (позикою) та відповідних відсотків, а також правом перенесення терміну погашення кредиту.
 
Згідно ст. 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», за працівниками, які проходять військову службу при мобілізації, зберігаються робоче місце, посада і середня зарплата. Такі ж гарантії є і в КЗпП, ст. 119. За законом, на час служби мобілізовані отримують свою середню зарплату. У постанові Кабміну №1644 йдеться, що сплачувати ці гроші мають компанії, де вони працюють. Але потім держава зобов’язується відшкодувати роботодавцю ці витрати з держбюджету. Компаніям потрібно буде подати у військкомат рахунки, документи про виплати зарплати і підтвердження того, що співробітник служив. 
 
– Тобто, призовник – соціально захищений.
 
– Саме так. І наприкінці, хочу подякувати за активну допомогу в організації та проведенні часткової мобілізації в.о. голови райдержадміністрації Вячеславу Савенку, депутату обласної ради Олександру Приходьку, головному лікарю Вишгородської ЦРЛ Віктору Павленку.
 
Підготував Володимир ПОТАПОВ, «Слово»
Категорія: Україна | Переглядів: 4318 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus