Головна » 2014 » Травень » 24 » Як реалізувати своє право голосу
11:02
Як реалізувати своє право голосу
 
У попередньому номері ми говорили про особливості проведення позачергових виборів Президента України. Сьогодні, упродовж теми, розглянемо організаційні, правові і соціально-політичні аспекти, пов’язані з виборами, що мають відбутися 25 травня 2014 року. Нагадаю, що наш співрозмовник начальник юридичного відділу Вишгородської районної ради Віктор Стукач.
 
– Отже, Вікторе Сергійовичу, чому політики, політологи і окремі громадські діячі звертають увагу на необхідності мобілізуватися і  провести передвиборчу кампанію одним туром?
 
– Для цього, на мою думку,  є вагома причина. Президента необхідно обрати законно і  максимально оперативно через необхідність найскорішої легалізації країни в очах світової спільноти. При цьому важливо врахувати думки, що стосуються кандидатури майбутнього Президента найширших  прошарків  українського суспільства. Все так і робиться, зазначте. Але в сьогоднішніх, по суті, військових умовах, будь-яке затягування виборів відтерміновує легітимність України як демократичної держави ще на строк, не менший за три тижні. А це може позначитися негативно не лише на державі, а й на житті звичайних громадян та правоохоронців, посприяти ще більшій ескалації  нестабільності у проблемних регіонах та дати додаткові підстави ворогам України для провокацій.
 
– Зрозуміло. То як механічно проводитиметься голосування?
 
– Голосування проводитиметься у спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок. Обладнання приміщення для голосування покладається на дільничну виборчу комісію. Виконавчі органи місцевого самоврядування або інші органи (посадові особи), які, відповідно до закону, здійснюють їх повноваження, забезпечують виборчі дільниці необхідними приміщеннями для голосування, придатні для облаш­тування відповідно до вимог цього Закону та нормативів, встановлених Центральною виборчою комісією. Приміщення для голосування для малої виборчої дільниці (з кількістю виборців до 500 осіб) повинно мати площу не менше 50 квад­ратних метрів, середньої (від 500 до 1500 виборців) – не менше 75 квадратних метрів, великої (понад 1500 виборців) – не менше 90 квадратних метрів.Приміщення для голосування повинно бути обладнане достатньою кількістю кабін (кімнат) для таємного голосування. Для малих виборчих дільниць кількість таких кабін (кімнат) повинна бути не менше двох, для середніх – не менше чотирьох, для великих – не менше шести. Розміщення обладнання у приміщенні для голосування планується таким чином, щоб місця видачі виборчих бюлетенів, вхід і вихід з кабін (кімнат) для таємного голосування, виборчі скриньки були у полі зору членів дільничної виборчої комісії та осіб, які відповідно до цього Закону мають право бути присутніми в приміщенні для голосування. Кожна виборча дільниця забезпечується необхідною кількістю виборчих скриньок – великих (стаціонарних) та малих (переносних). 
 
Мала виборча дільниця повинна мати не менше двох великих та двох малих виборчих скриньок, середня – не менше трьох великих і двох малих скриньок, велика – не менше чотирьох великих і трьох малих скриньок. Виборчі скриньки встановлюються у приміщенні для голосування так, щоб виборці при підході до них мали можливість проходити через кабіни (кімнати) для таємного голосування. У приміщенні для голосування або безпосередньо перед ним дільнична виборча комісія в обов’язковому порядку розміщує плакати, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори Президента України, інформаційні плакати кандидатів на пост Президента України, які розміщуються в алфавітному порядку (в порядку розміщення кандидатів у виборчому бюлетені).
 
 – А як оплачується робота члена виборчої комісі, адже це люди, що на день чи більше відриваються від основної трудової діяльності?
 
– Праця члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження під час виборів на платній основі, оплачується у визначеному Кабінетом Міністрів України розмірі та в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів ( Постанова  ЦВК  від  08.04.2014 р. №226).
 
Оплата праці члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи, не може бути нижчою від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи. Оплата праці члена виборчої комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент її нарахування.
 
Членам виборчих комісій у ме­жах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку та проведення виборів Президента України, може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.
 
Робота членів виборчих комісій (у тому числі пенсіонерів та осіб, які тимчасово не працюють) у день виборів, у день повторного голосування і в дні встановлення підсумків голосування оплачується у розмірі та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Праця, пов’язана з організацією підготовки і проведення виборів Президента України, осіб, визнаних в установленому законом порядку безробітними, у складі окружних, дільничних виборчих комісій чи як спеціалістів, експертів та технічних працівників, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю та інших видів соціальної допомоги. Оплата праці членів виборчих комісій чи осіб, які є пенсіонерами, не може бути підставою для обмеження розміру отримуваної ними пенсії. Оплата праці членів виборчої комісії, а також осіб, які залучаються до роботи в комісії, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів, не може бути підставою для скасування, обмеження або зменшення їм та членам їх сімей, які проживають разом з ними, будь-яких видів соціальних виплат, пенсій, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо.
 
– Яким чином проводиться підрахунок голосів і як уникнути можливі зловживання при транспортуванні результатів волевиявлення?
 
– Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування. На час проведення підсумкового засідання дільнична виборча комісія протокольним рішенням доручає ведення протоколу засідання виборчої комісії заступнику голови або іншому члену дільничної виборчої комісії. Секретар дільничної виборчої комісії на цьому засіданні вносить відомості до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Засідання дільничної виборчої комісії починається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці проводиться дільничною виборчою комісією у послідовності викладеній  у  Законі.  Дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці за формою, встановленою Центральною виборчого комісією.
 
Транспортування документів, здійснюється головою дільничної виборчої комісії або заступником голови та іншими двома членами цієї комісії у супроводі працівника органів внутрішніх справ. Інші члени дільничної виборчої комісії, кандидати, довірені особи, офіційні спостерігачі за їх бажанням можуть також супроводжувати транспортування таких документів. Супроводження таких документів іншими особами забороняється. Під час транспортування документів забороняється розпечатувати пакети з виборчими бюлетенями та іншою документацією.
 
– Наступне питання стосуватиметься, все-таки, другого туру, оскільки, навіть сьогоднішнє вкрай тяжке соціально-політичне становище не може бути причиною для відмови від можливого другого туру виборів Президента.
 
– Повторне голосування призначається Центральною виборчою комісією на третю неділю після дня виборів. До виборчого бюлетеня для повторного голосування включаються два кандидати на пост Президента України, які у підсумку голосування у день виборів одержали найбільшу кількість голосів.
 
Центральна виборча комісія після офіційного оголошення результатів виборів Президента України передає виборчу та іншу документацію до відповідної центральної державної архівної установи, а окружні виборчі комісії – до відповідних місцевих державних архівних установ. Місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування після припинення повноважень дільничних і окружних виборчих комісій зобов’язані забезпечити збереження виборчих скриньок, кабін для голосування, печаток, штампів цих комісій, методичної літератури, що їм надавались на період виборчого процесу. Протоколи виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, про підсумки голосування в територіальних виборчих округах, виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, списки виборців, акти, заяви, скарги про порушення вимог цього Закону при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, інші протоколи та рішення виборчих комісій зберігаються у місцевих державних архівних установах протягом п’яти років з дня офіційного оголошення результатів виборів Президента України, після чого знищуються в установленому порядку.  
 
– І останнє запитання. Яким чином можна захиститися від можливих порушень, уникнути спроб перешкоджання вільному волевиявленню громадян України?          
 
– Головне – не порушувати чинного законодавства. Зважаючи на ту обставину, що виборче законодавство врегульовує досить складну процедуру виборів, до того ж містить значну кількість заборон, санкції за порушення яких повинні бути передбачені адміністративним законодавством, чинний Кодекс про адміністративні правопорушення містить лише  ряд статей (212-7.-212.20.), що встановлюють відповідальність за порушення законодавства про вибори. Згідно з цим законодавчим актом, відповідальність до правопорушників наступає за такі дії:
 
– порушення порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку подання відомостей про виборців до органів Державного реєстру виборців, виборчих комісій, порядку складання та подання списків виборців, списків громадян України, які мають право брати участь у виборахі, та використання таких списків;
– порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у голосуванніі;
–  порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів;
– порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день голосування;
– ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб’єкта виборчого процесу;
– порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії;
– виготовлення або розповсюд­ження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск;
– порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях;
– порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії;
– замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість;
– ненадання копії виборчого протоколу;
– невиконання рішення виборчої комісії;
– відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків або його безпідставне звільнення з роботи;
– порушення порядку опублікування документів, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів.
 
У чинному Кримінальному кодексі законодавець передбачив покарання за злочини при порушенні виборчих прав громадян, а саме:
 
– перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі  виборчої комісії або комісії з референдуму чи  діяльності офіційного спостерігача; 
– фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків  голосування, надання неправдивих відомостей до  органів Державного реєстру виборців чи  фальсифікація відомостей Державного реєстру  виборців;     
– голосування виборцем на виборах чи референдумі більше ніж один раз;                  
– незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму;
– порушення таємниці голосування;
– порушення порядку фінансування  виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку);
– порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань.
 
Слід, звичайно, сподіватися, що вибори відбудуться у першому турі, і уже з понеділка країна вступить в стадію нового і легітимного розвитку. Дякую за інтерв’ю.
 
Підготував Юрій Горовий, «СЛОВО»
Категорія: Україна | Переглядів: 467 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus