Останній номер газети
Головна » 2014 » Травень » 31 » У спадок майбутнім поколінням
10:59 У спадок майбутнім поколінням | |
 29 травня у селі Пірнове урочисто відкрито пам’ятник Тарасові Шевченку. Із вуст учнів Пірнівської загальноосвітньої школи лунали вірші та пісні на слова поета. Побажання гарного життя та всіляких успіхів – від сільського голови, директора місцевої школи, сільських депутатів та спонсорів, які активно брали участь у спорудженні монумента.
Подію приурочили 200-й річниці з дня народження Великого кобзаря. Відкрили постамент дещо з запізненням, у зв’язку з трагічними подіями на сході, хоча планували відкриття пам’ятника на день перепоховання поета з Петербурга на Чорнечу гору в Каневі, тобто 22 травня.
Ідея його створення належить місцевому керівництву, конкретно голові сільської ради Сергію Книжникову, членові виконкому, директору місцевої школи Миколі Ячніку та депутатові сільради Володимиру Боровку. Гроші на пам’ятник, як кажуть, збирали «з миру по нитці». Осторонь не залишився ніхто. Допомогти фінансами зголосилися місцеві підприємці – Володимир Руцький, Олег Головін, Сергій Гриценко та Рамаз Манія. Значний фінансовий внесок зробили засновники приватного підприємства «Пінта Хауз» та власник бази відпочинку «Восход» Михайло Лісайчук.
Автор понад двометрової скульптури Шевченка – місцевий художник і випускник Вищедубечанської середньої школи Валерій Заїка.
Далі все відбувалося за сценарієм. Святково вбрані, переважно у вишиванки, школярі, вірші, пісні і побажання від керівництва, спонсорів та один одному шевченківської наснаги та вагомих творчих успіхів у житті, бо Український народ – міцна і могутня нація, хоч і нещасливою виявилась її доля протягом всієї історії розвитку.
– Наступною після закінчення інформаційної ери у подальшому розвитку людства стане ера творчості, – вважає один з меценатів свята грузин за національністю і випускник місцевої школи Рамаз Манія. – Тому обов’язком своїм вважаю всіляко підтримувати братні культури.
Його думку поділяє й одна з теперішніх випускниць Наталія Іванюк, яка подарувала рідній школі вишитий портрет молодого Кобзаря. Ця вишивка стала ніби доповненням пам’ятника і символом вічної молодості у єдиному прагненні молодих школярів і сивочолих вчителів-ветеранів до миру, щастя, творчості і добра і, головне, свободи, про яку так мріяв Тарас Григорович Шевченко.
Юрій Горовий, «Слово»
| |
| Категорія: Пірнівська громада | Переглядів: 966 | Додав: komashkov | |