Головна » 2018 » Лютий » 8 » Під покровом ночі
18:12
Під покровом ночі

Найважливіші рішення чогось приймаються вночі – з 31 грудня на 1 лютого депутати польського сейму більшістю голосів підтримали поправки до закону про «Інститут національної пам’яті». Президент Польщі Анджей Дуда зазначив: «Оскільки необхідно захистити добре ім’я Польщі та поляків, я вирішив підписати поправку до закону про Інститут національної пам’яті. Одночасно я передам його в Конституційний суд, щоб перевірити його конституційність».
Чому цей закон, прийнятий у сусідній країні, зчинив стільки галасу?
Зміни до закону про Інститут національної пам’яті передбачають кримінальну відповідальність тим, хто «приписуватиме» полякам злочини нацистів та застосовуватиме словосполучення «польські табори смерті». Каратимуть і тих, хто буде підтримувати так звану «бандерівську ідеологію». Ці ідеї підтримали 57 депутатів польського сейму з присутніх 82. Правки, ще до їх ухвалення, спричинили неабиякий резонанс, наразі сколихнули  громадську думку країн-сусідів.
 Президент України Петро Порошенко заявив, що закон «не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Польщею та Україною», і що «історична правда вимагає відвертої розмови і діалогу, а не заборон».
Такі законодавчі зміни поляків обурили й Ізраїль, де закон назвали «необґрунтованим». Ізраїльтяни активно реагують на спроби переписати зловісну історію Голокосту.
Держдепартамент США зазначив, що польський закон «може підірвати свободу слова та академічний дискурс». Там зауважили, що потрібно «бути обережними, щоб не перешкоджати обговоренню і коментуванню Голокосту».
Не всі польські політики поділяють думку більшості. «Цей закон показує, що настрої антисемітизму випливли в польському народі наверх… ми бачимо, що діється, це відповідальність ініціаторів цього закону і уряду, який його запропонував», – вважає польський державний і політичний діяч, колишній маршал сейму Богдан Борусевич, до речі, історик за освітою.
Тож якою має бути відповідь України на скандальний польський закон?
Після поширення інформації деякі українці закликали відповісти тією ж монетою, щоб поляки думали про наслідки. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій доручив комітету Верховної Ради із закордонних справ підготувати відповідний документ. Спікер парламенту зазначив, що Україна зорієнтована на цивілізоване врегулювання відносин із сусідом.
Виникає питання – а чи правильно розуміємо історичні події?
Попри всі політичні баталії суспільство повинно розуміти, що в будь-якої історії є дві сторони. Одна і та ж особа може здійснювати як героїчні вчинки для своєї країни, так і злочини для іншої. При цьому для співвітчизників подвиг цієї людини буде на першому місці, а певний злочин не матиме значення, а співвітчизники жертв злочину будуть звертати увагу на злочин проти них, а не на подвиг цієї особи в ім’я інших.  Ніколи не можна викинути з історії ні факту злочину, ні героїчного подвигу. Не потрібно перекручувати події та підлаштовувати історію так, як вигідно комусь сьогодні і зараз. Тут виникає питання  «cui prodest»  – кому вигідно? 
Історія вчить, що хто хоче виокремити все хороше і звинуватити у всьому поганому інших – рано чи пізно приречений на поразку. Сучасне суспільство не в силах змінити історичні події, але в наших силах не зробити нових помилок. Що спонукало депутатів польського сейму внести ці поправки? Про це можна довго розмовляти, шукаючи винних. Але Україна, як демократична держава, повинна  приймати рішення, враховуючи свою і чужу історію, об’єктивно оцінювати події.

Підготувала Христина БАРАНОВСЬКА, «Слово»

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 172 | Додав: slovo
comments powered by Disqus