Головна » 2018 » Грудень » 20 » «Перехідний» вік погоди
19:14
«Перехідний» вік погоди

Організація Об’єднаних Націй називає зміну клімату найбільшою загрозою для природи та людства у ХХІ столітті.  Вже сьогодні в багатьох куточках земної кулі стають помітними наслідки зміни клімату —  зменшується площа льодовиків, підвищується рівень моря, почастішали сильні шторми, торнадо та рясні повені. Ці зміни торкаються не тільки природи, а й значною мірою впливають на життя, здоров’я та добробут людей по всьому світу. 2015 рік побив усі рекорди високих температур, і ця тенденція продовжується у 2016 році. Ще більше занепокоєння викликає той факт, що 10 найбільш спекотних років у світовій історії, починаючи з 1856 року, були зафіксовані за останні 15 років. Концентрації парникових газів (вуглекислого газу, метану і окису азоту) в атмосфері досягли рівнів, які є безпрецедентними щонайменше за останні 800 000 років.
Вченими доведено, що зміни, свідками яких ми є зараз, і ті, які прогнозують у майбутньому, багато в чому є наслідками людської діяльності: ми спалюємо викопне паливо, ростуть викиди транспортної індустрії та масштаби інтенсивного сільського господарства. Незважаючи на спроби обмеження викидів парникових газів на міжнародному рівні та стрімкий розвиток альтернативної енергетики, об’єм викидів за останні 10 років збільшився на 20%. 
Що таке «парниковий ефект»? Парникові гази в атмосфері нашої планети працюють за принципом теплиці: пропускають видиме світло до поверхні, а теплове випромінювання утримують всередині. У результаті цього температура на поверхні Землі є придатною для життя. Із розвитком промисловості людство стало спалювати все більше і більше викопних палив (нафта, газ, вугілля), таким чином збільшуючи концентрацію парникових газів в атмосфері. Більше парникових газів – більше тепла затримується біля поверхні Землі. Середня температура на планеті (за підсумками температур різних регіонів протягом року) невпинно зростає. Але в одних регіонах температура може збільшуватися, а в деяких інших – навіть зменшуватися. Крім того, спостерігаються значні коливання температур протягом різних сезонів року. 
«В Україні є свої погодні умови, відмінні від тих, що в країнах-сусідах. Також на клімат впливають не лише повітряні процеси, а й ті, що відбуваються у надрах планети. У контексті глобального потепління нам усім мало б стати тепліше. Як тоді пояснити незвичні та екстремальні погодні умови в Україні, які спостерігаються цього року: дуже сніжний березень, чотиримісячну весну, літо у вересні? Екстремальність погодних умов, які ми спостерігаємо сьогодні – це «супе­речка» двох систем: атмосферної циркуляції, яка за останні роки дуже змінилася, та процесів глобального потепління. Головне, що варто сьогодні знати про синоптичну ситуацію – це те, що процес формується не в тропосфері, як раніше, це 5-6 кілометрів над рівнем моря, а вище – у стратосфері, на рівні 12-16 кілометрів над рівнем моря, утворення стають дуже стійкими. Тобто, атмосферна циркуляція стала іншою. Якщо в середині століття були  обширні циклони, які займали всю територію Європи і повільно, потужно рухалися на територію України, то нині не так. Сьогодні циклони стали дуже дрібними: бачимо маленькі циклони і дуже багато антициклонів. Це наслідок взаємодії процесів глобального потепління зі зміненою циркуляцією: вони накладаються і дають такий ефект. Ця циркуляція стала більш загрозливою для людини, тому що зумовлює стихійні явища: урагани, зливи, буревії», –  вважає заслужений метеоролог України, доктор фізико-математичних наук, експерт Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) з атмосферних наук та експерт ВМО з кліматичних досліджень Вазіра Мартазінова, яка 40 років займається метеопрогнозом і вивченням клімату.
– До того ж атмосферна циркуляція стає холоднішою, ніж до 2000 року. Якби не глобальне потепління, людям було б ще холодніше. Сьогодні рівень Світового океану підвищується, але зими стали холодними: торік у Сибіру було мінус 60 градусів. Колись такого не було. У Гренландії зими тримаються дуже довго – вони «пішли» у весну. Раніше завжди в літній час температури тут була вище нуля, а нині так буває не завжди.  
Вчені розрахували до 2050 року, як змінюватиметься атмосферна циркуляція: вона має ставати все холоднішою. В середині минулого століття ріст глобальної температури призупинився з 1944 до 1978 року – тоді була пауза (бо з 1911 року температура підвищувалася). Після 1978-1979-х років температура почала змінюватися, зростати дуже швидко. Сьогодні вона піднялася доволі високо – на 1,8 градуса. Але виявилося, що з 1998 року і до сьогодні знову була пауза. За рахунок, я вважаю, холодної циркуляції. Тобто, вона призупиняє глобальне потепління: ця великомасштабна циркуляція нас усе-таки оберігала – як у всі віки, коли змінювався клімат, а це було не один раз. Тому, коли за основу причин підняття середньої температури на планеті ставлять чинник збільшення парникових газів, то це не зовсім відповідає реальності. Є багато інших причин, які впливають на зростання температури на Землі. 
– Якщо взяти дуже давній час – ще кілька століть до нашої ери, то тоді теж було глобальне потепління. І не за рахунок діяльності людини, а за рахунок зміщення земного полюса. Згадаймо, що було на території колишнього СРСР після його розпаду — викидів було дуже мало, тому що промисловість розвалилася, водночас глобальне потепління продовжувалося. І це налаштовує на висновки, що причина не лише у викидах вуглекислого газу. На жаль, досліджень про інші причини глобального потепління, які б так само вивчалися, як парникові гази, я не бачу. Протягом 40 років займаюся погодою – бачу її щодня, знаю всі процеси. В результаті я зробила висновок, що на території України є своя смуга тепла, і за рахунок цього у нас є теплі зими. Я маю на увазі те, що ми звикли дивитися погоду лише «зверху». Але в ядрі Землі теж щось є, і це теж відіграє велику, а то й вирішальну роль.  Тобто, є те, що гріє землю, зокрема територію України, зсередини. До того ж є космічний простір – не лише Сонце, а й жорстке космічне випромінювання, яке впливає на ядро нашої Землі, вони взаємодіють, і відбувається перебудова кліматичної системи. Також є рух сонячного вітру, магнітні бурі, сонячна активність тощо – це теж додається. Плюс парникові гази. Україна за погодними умовами відрізняється від тих країн, які нас оточують – у нас свої погодні умови. Це пов’язано, вважаю, саме з цими процесами. Тому територія України більше «гріється» взимку, ніж будь-яка територія поряд», –  вважає В.  Мартазінова.
*   *   *
2017  рік посів третє місце серед найтепліших років від початку спостережень – зареєстровано 24 температурних рекордів. Середньорічна температура у Києві становила плюс 9,8, що на 2,1 перевищує кліматичну норму. 2017-й посів третю сходинку серед найтепліших років з 1881 року. Усі місяці року мали суттєве перевищення середньомісячних температур порівняно з кліматичною нормою, особливо березень – аж на 5,5 градуса. Найхолодніше було 7 січня – мінус 18,7. Найспекотнішим днем було 4 серпня, коли температура у затінку досягала плюс 34,7. Загалом у 2017 році у Києві було зафіксовано 24 температурних рекорди, причому в бік перевищення попередніх значень. Опадів випало 590 мм, що відповідає 91% кліматичної норми. Однак розподілились вони дуже нерівномірно – понад дві місячні норми у жовтні і грудні, а у інші місяці їх було вкрай недостатньо, що негативно вплинуло на сільське і водне господарство.
Національне управління з океанів і атмосфери США повідомило, що в липні 2018 року  у світі зафіксовано 118 історичних температурних рекордів. Зокрема, в Японії була досягнута найвища в історії температура – 41 градус. Рекорди зафіксовані в американських штатах Массачусетс, Мен, Вайомінг, Колорадо, Орегон, Нью-Мексико та Техас. У Норвегії, Швеції і Фінляндії була зафіксована температура вище 32 градусів.
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського повідомляє, що у столиці 17 жовтня зафіксовано рекорд максимальної температури повітря, коли після полудня стовпчик термометра піднявся до плюс 24,0, що на 3,7 вище попереднього максимуму для цього дня, який було зафіксовано у 1885 та 1990 роках. Відповідно, і середньодобова температура також перевищила історичне значення 1967 року – на 0,9 градуса.
Щодо прогнозу погоди на зиму, то наприкінці грудня можливе різке похолодання, великий сніг. Початок січня, попри середній високий температурний режим загалом у місяці, буде холодним – доходитиме до мінус 18-20. Лютий буде «лагіднішим», хоча в окремі дні можливі низькі температури. Загалом ця зима буде теплішою за минулу. Опади будуть різними – сніг, багато мокрого снігу і дощ. Перепади температури в окремі дні будуть у межах десяти градусів, можливо, й більше, прогнозує синоптик В.  Мартазінова.
Отож, поживемо – побачимо.

Підготував Лаврентій КРАВЕЦЬ, за матеріалами інформагентств

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 43 | Додав: slovo
comments powered by Disqus