Головна » 2013 » Квітень » 27 » Згадували Григорія Стаценка…

---

10:58 Згадували Григорія Стаценка…

Минулого тижня у Вишгороді згадували талановиту людину, тонкого поеталірика, громадського діяча, вірного друга та люблячого батька, чоловіка, дідуся – Григорія Стаценка. У тісному колі рідні й друзі багато говорили про його талант, любов до справи і людей, про його почуття дружби, відповідальності, готовність прийти на допомогу.  Учні гімназії «Інтелект» зачитували його вірші. Ведуча заходу Інна Шубко нагадувала про основні біографічні віхи – історичну батьківщину Росію, професію, подорожі, родину, Вишгород, Чорнобиль... Лунали його улюблені твори у виконанні артистки Валентини Старенької, лауреата міжнародних конкурсів Дмитра Мотозка, заслуженого артиста Тараса Силенка. Лунали й пісні, створені на основі творів Григорія Афанасійовича.  Присутні крадькома змахували сльози, що час від час наверталися на очі, коли вже неможливо було стримати емоцій. Його друзі – Василь Лановицький, Анатолій Паламаренко, Анатолій Черняхівський, Василь Климик, Віктор Федосенко та інші – декламували улюблені твори із спадщини свого товариша. Згадували, за яких обставин познайомилися «з Афанасійовичем ». Адже майже всіх зводила доля, як кажуть, по роботі. І потім ділові чи професійні стосунки переростали у тісну дружбу. Як відзначив Василь Лановицький, особлива тема його творчості торкалася родини: «Приємно слухати сьогодні його вірші, присвячені кожному члену родини – дружині, донькам, онукам. Їх він обожнював. Коли читав чи слухав твори про матір, завжди відвертався і дивився у вікно. Це була одна особливість Афанасійовича – дуже чутлива душа. А друга особливість полягала в тому, що спілкуєшся з ним давно, і, здається, все вже знаєш, але щоразу знаходиш щось нове… Неймовірно».  Багато доброго говорили про неординарну, сильну, яскраву особистість Григорія Стаценка. І всім хотілося вірити, що пам’ять про цю талановиту людину житиме довго у Вишгороді – місті, для якого він багато зробив, і яке стало йому другою батьківщиною. А як відомо, людина живе доти, доки про неї пам’ятають…  Марія ФІЛАТОВА, «Слово»  фото автора

Переглядів: 448 | Додав: komashkov

comments powered by Disqus