Останній номер газети
Головна » 2013 Жовтень 12 » Зерна знань проростуть у добрих справах
10:44 Зерна знань проростуть у добрих справах | |
 Таємничий шепіт ялин, дубів, беріз, дзвін кленових листків, сміх квітів у траві, гомін зозуль і музика роси… Саме серед цієї чарівної краси 60 років тому, у жовтні 1953 року на базі Димерської лісозахисної станції було створено училище механізації сільського господарства. Першим директором був І.Й. Бабчиніцер. У нашвидкуруч пристосованих для занять приміщеннях сіли за підручники перші учні. На той час училище мало: 6 тракторів, 4 вантажних автомобілі, 30 одиниць іншої сільськогосподарської техніки. Уже навесні 1954 року в колгоспи відправилися 362 кваліфіковані робітники трьох профілів: трактористи-машиністи, комбайнери самохідних комбайнів, бригадири тракторних бригад. Протягом шестимісячного курсу з ними працювали викладачі, серед яких тільки два мали вищу освіту, майстри, серед яких лише два мали середню освіту. Для освоєння цілинних та перелогових земель одними з перших проявили патріотичну ініціативу учні училища. У 1958 році 120 учнів разом з керівниками Добривечором П.В., Задерком П.В., Мотолигіним П.І. поїхали у колгоспи Кокчетавської області. Деякі учні, викладачі були нагороджені орденами та медалями (Джусь В.М., Ружинський І.П., Сімонов В.А., Кислий П.М.). Багато випускників училища залишились жити на цілині.  Восени 1954 року в училище прийшов випускник Київського університету В.Ф. Губський. Закоханий в авіацію, він був активістом аероклубу, мав перший розряд з парашутного спорту. З перших днів роботи молодий педагог почав зацікавлювати учнів цим спортом. У період з 1957 по 1962 рік було підготовлено близько 1000 спортсменів. На базі училища було створено перший в Радянському Союзі парашутний клуб. Тут проводились районні та обласні, а згодом і республіканські змагання парашутистів. Робота Катюжанського парашутного клубу була заслухана та схвалена на бюро президії ЦК ДТСААФ у Москві. На адресу клубу надійшла вітальна телеграма від космонавтів Германа Титова, Павла Поповича, Валентини Терешкової, Володимира Комарова. Космонавт Андрій Ніколаєв надіслав фото з написом: «Димерським парашутистам. А. Ніколаєв». В 1963 році команда парашутистів училища стала призером України, а викладач Машевський І.Г. став чемпіоном в одній із вправ. За п’ять років училище підготувало і випустило 1350 трактористів-машиністів широкого профілю, 673 механіки-комбайнери, 239 бригадирів тракторних і 53 льонозбиральних бригад. Автогараж перебудований у тракторний клас, господарські приміщення переобладнанні під кабінети для занять, розширено їдальню. Училище вже мало для занять 24 трактори, 20 комбайнів, 100 одиниць іншої сільськогосподарської техніки. У 60-ті роки збудовано будинок культури, стадіон, стрілецький тир, басейн, інші спортивні споруди. Будівництво будинку культури продовжувалось три роки. Глину завозили за 20 км із села Рикунь. Списане обладнання цегельного заводу відновив та встановив майстер виробничого навчання Малявка М.І. Вивчили технологію виробництва цегли відкритим способом і взялися за роботу. Кожна група учнів виробила по 10 і більше тисяч цеглин. Працювали у вільний від занять час.  У 1961 році силами викладачів та учнів було збудоване футбольне поле. Для цього територію поля розділили між групами. Учні разом з майстрами виробничого навчання та класними керівниками шукали дерн, різали його на плити і щільно укладали. Так було зроблено газон, а щоб він не висох, проклали труби, змонтували дощувальну установку і поливали. Учні і працівники часто працювали при світлі фар тракторів до півночі, а інколи й пізніше. Усе було зроблено своїми руками. Керував роботою директор Охріменко Б.С. і заступник директора Губський В.Ф. У цей період працювали спортивні секції з легкої атлетики, лижного спорту, волейболу, футболу, важкої атлетики,кульової стрільби. 1 липня 1965 року в училищі був проведений ІІІ масовий туристичний похід з ночівлями за маршрутом «Катюжанка-Чорнобиль-Київська ГЕС-Лютіж-Катюжанка» по місцях бойової слави. У 1966-1968 роках була організована секція з велоспорту. Команда велосипедистів під керівництвом тренера Орленка В.О. у 1967 році виборола перше місце у Києво-Святошинському районі. У 1968 році команда училища з футболу під керівництвом Литвинчука А.М. виграла кубок імені Павла Поповича. Із січня 1968 року по серпень 1978 року директором училища працював Джусь В.М. У ці роки побудовано дві п’ятиповерхові та два двоповерхові гуртожитки, навчальний корпус №1, їдальню, водонапірну вежу, склади, електричну підстанцію, станцію біологічної очистки. Введені нові спеціальності – агролісомеліоратор, машиніст кранів, машиніст екскаватора, електрик. У 1969 році училище перейменовано у сільське професійно-технічне училище №1. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 березня 1976 року директор училища Джусь В.М. був нагороджений орденом «Знак пошани». 19 березня 1973 року постановою №167 Державного комітету з професійно-технічної освіти за високі показники, досягнуті у соціалістичному змаганні, колектив училища був занесений до Книги трудової слави Української РСР. З 1972 по 1982 роки училище співпрацювало із сільськогосподарським училищем з міста Ловосіце (Чехословаччина). Щороку обмінювались делегаціями учнів у кількості 18-20 чоловік. Право поїхати до ЧССР треба було заслужити наполегливим навчанням протягом року. На сьогодні ведеться робота по відновленню співробітництва. У 1974 році керівник фізичного виховання Кулик І.Н. та керівник ПВП Вдовиченко М.Н. організували учнів та працівників і побудували два волейбольні та один баскетбольний майданчики, проклали освітлену лижну трасу, встановили освітлення на стадіоні і бігових доріжках. У 1979 році були введені спеціальності –машиніст багатоковшових екскаваторів, майстер меліоративного землеробства, нівелірувальник, механізатор меліоративних робіт, меліоратор, машиніст автомобільних кранів, машиніст дощових і поливальних машин, квітникар-декоратор, електрик сільської електрики і зв’язку, майстер зрошувального землеробства.  У 1980 році учні училища виступали за збірну команду Київської обласної ради «Трудові резерви» на першості України і зайняли третє місце. Готував команду Машевський І.Г. У період з 1976 по 1980 роки училище славилось найвищими показниками з фізичної культури і спорту. За підсумками роботи училище зайняло перше місце в Україні і друге місце в СРСР. У січні 1980 року учні Катюжанського професійно-технічного училища звернулися до всіх учнів професійно-технічних училищ Київщини із закликом широко розгорнути фізкультурно-масову і спортивну роботу на честь Олімпіади-80. Ініціативу катюжанців та їх почин підтримали всі ПТУ області та багатьох навчальних закладів інших областей України. Все це сприяло піднесенню рівня фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в ПТУ області. У 1984 році училище перейменовують в СПТУ №21. Вводяться професії: машиніст насосних станцій, стропальник, машиніст бульдозера, скрепера, грейдера, швачка, водій категорії «Д», оператор тепличних установок, замірник з геодезичних робіт. Продовжує вдосконалюватися матеріально-технічна база. 11 листопада 1984 року відкрито музей «Героїв Київщини». Ініціатором створення музею був заступник директора з виховної роботи Кушнірук В.М. та колектив училища. У музеї зібрано 26 оригіналів документів героїв Великої Вітчизняної війни,15 оригіналів орденів та медалей воїнів, що загинули, особисті речі воїнів. 3 березня 1988 року за результатами республіканського огляду-конкурсу музеїв революційної, бойової та трудової слави музей училища «Героїв Київщини» нагороджений дипломом І ступеня. Початок 90-х років – важкий період для училища, адже стояло питання про доцільність існування навчального закладу. У 1997 році директором училища обрали молодого викладача спец предметів Руслана Михайловича Недашківського. Його трудовий шлях розпочався майстром виробничого навчання в Катюжанському ПТУ №21 після закінчення індустріально-педагогічного технікуму. Після закінчення Національного аграрного університету у 1996 році Руслан Михайлович працював викладачем, а через рік став директором. За 16 років керівництва училищем, він довів, що і в наш час можна жити, але для цього необхідно бути справжнім господарем, керівником і людиною. Колектив повірив, підтримав. І результатом цієї спільної наполегливої праці є те, що наше училище – одне з кращих у Київській області.  З 1997 року в училищі реконструйовано корпус №3,збудовані 3 теплиці,переобладнано котельню, створено автономну систему опалення в корпусах №1, №3, №4 та будинку культури, замінено тепломережу, відремонтовано опалення в шести навчальних корпусах, створено свиноферму, ферму великої рогатої худоби, пасіку, страусину ферму. Проектна потужність училища – 800 учнівських місць, гуртожиток загальною площею 4518 кв. м, їдальня 633 кв. м. 2 вересня 2002 року згідно з наказом Міністерства освіти і науки України №496 від 30.08.2002 року училище реорганізоване у Катюжанське вище професійне училище. Сьогодні – це державний навчальний заклад «Катюжанське вище професійне училище». У 2004 році створено два відділення – відділення механізації і транспорту та відділення кулінарії і сервісу. Училище має навчальне господарство, у складі якого є 268 га землі, 74 га лісу, дві теплиці, свиноферма, ферма великої рогатої худоби, пасіка, страусина ферма. Діяльність навчального господарства забезпечує учнівську їдальню медом, молоком, м’ясом, картоплею, помідорами, огірками, цибулею, капустою, зеленню, борошном, з якого у пекарні учні випікають смачний хліб, здобу. Таким чином створено замкнутий цикл сільськогосподарського виробництва (від поля до столу), тому що продукція не тільки вирощується, а й переробляється у навчальному закладі. В училищі створена матеріально-технічна база для нових професій – кухар-офіціант, обліковець, оператор комп’ютерного набору, лісник, єгер, вальник лісу. Училище акредитоване з підготовки молодших спеціалістів за напрямками: «Механізація сільського господарства» (технік-механік), «Технологія харчування» (технік-технолог). Навчальний заклад розміщено у шести корпусах,загальною площею 9560 кв. м, у тому числі: 4 навчальні та 2 навчально-виробничі корпуси, що містять 32 кабінети, 11 лабораторій, кафе-майстерню, навчальний ресторан «Фіона», 2 комп’ютерні класи, 6 майстерень. У 2013 році відкрито навчальний ресторан «Фіона». Училище має гуртожиток на 360 місць, спортивний зал, стадіон, будинок культури на 250 місць, дискозал, медпункт, бібліотеку з читальним залом на 50 місць і бібліотечним фондом понад 30 тисяч книг, їдальня на 180 місць та кафе на 24 місця. В училищі діють два музеї: зразковий музей «Героїв Київщини» та музей історії училища. Училище має трактородром та автодром. Належну увагу адміністрація приділяє кадровій політиці. В училищі працює 55 осіб інженерно-педагогічного персоналу, у тому числі 7 старших викладачів, 4 викладачі-методисти, 12 спеціалістів вищої категорії, 2 спеціалісти ІІ категорії, 3 спеціалісти І категорії, 6 майстрів виробничого навчання ІІ категорії, 3 майстри виробничого навчання І категорії. Два викладачі нагороджені нагрудним знаком «А.С. Макаренко», 10 викладачів та майстрів виробничого навчання мають звання «Відмінник освіти України». У 2006 році директором Р.М. Недашківським та його заступником А.Ф. Антоненком створено підручник «Комплексна система технічного обслуговування тракторів і автомобілів». Підручник зайняв перше місце на всеукраїнському конкурсі навчальної літератури для професійно-технічних навчальних закладів та отримав диплом І ступеня Міністерства освіти і науки.  Багато педагогічних працівників мають багаторічний досвід роботи в училищі. Це викладачі О.І. Кондратюк, В.О. Скибенок, В.М. Порхун, Л.Т. Коваленко, Т.Я. Кляс, В.М. Костюченко, майстри виробничого навчання М.А. Коваленко, Т.С. Коваленко. Поряд з ними працюють і молоді та талановиті викладачі А.В. Нікітіна, Н.Б. Масюкевич. Кваліфіковано організовують роботу з учнями майстри виробничого навчання С.В. Менделюк, С.Г. Ігнатюк, М.С. Петрова, Ю.В. Кикла, Т.М. Ус. Добре зарекомендували себе молоді майстри виробничого навчання, наші випускники, на яких ми покладаємо надію у навчанні та вихованні – Л.С. Бащук, А.С. Чичирко, Л.С. Омельченко, А.О. Менделюк, Т.С. Чупрій, А.М. Цюман. Навчально-виробничим процесом займається О.В. Будейчук. Роботу колективу майстрів виробничого навчання вміло скеровують у потрібне русло старші майстри Г.І. Недашківська та І.В. Бащук. Слова подяки і шани заслуговують ветерани училища М.Д. Горбач, М.М. Нестеренко, К.А. Наталенко, О.Л. Нагула, В.Є. Метик, В.І. Метик, А.А. Зубенко, С.М. Панченко, А.М. Комаров, В.П. Куликова, Н.Я. Кушніренко, В.Л. Осоко, Д.А. Новак, М.П. Новак, С.І. Крикун, С.О. Макаренко, М.В. Нерознак, М.К. Максименко, М.Т. Вольський, В.О. Гонтар, І.Г. Машевський, О.І. Кулик, С.П. Милейко, Н.С. Костюченко, М.Ф. Юхименко, Т.О. Туренко, Ф.Г. Малашенко, М.І. Корнієнко, Т.П. Нікітіна. Результатом роботи педагогічного колективу училища є певні здобутки і досягнення наших учнів. На Всеукраїнських конкурсах фахової майстерності наші учні посіли такі місця. 2006 р. – Євген Моленко – за професією «Тракторист-машиніст с/г виробництва», смт Хотин, Сумська обл. 2007 р. – Максим Дерев’янкін, за професією «Слюсар з ремонту автомобілів», м. Донецьк. 2008 р. – Сергій Король, за професією «Тракторист-машиніст с/г виробництва», смт Березівка, Одеська обл. 2009 р. – Сергій Король, за професією «Тракторист-машиніст с/г виробництва», м. Лисянка, Черкаська обл. 2010 р. – Андрій Безрук, за професією «Слюсар з ремонту автомобілів», м. Донецьк. 2011 р. – Владислав Галай, за професією «Тракторист-машиніст с/г виробництва», смт Криве Озеро, Миколаївська обл.. 2012 р. – Прокопенко Олександр, за професією «Слюсар з ремонту автомобілів», м. Чернівці. 2013 р. – Олексій Баранович, за професією «Тракторист-машиніст с/г виробництва», м. Балин, Хмельницька обл. У даний час здійснюється підготовка висококваліфікованих спеціалістів за професіями: тракторист-машиніст с/г виробництва, слюсар з ремонту с/г машин та устаткування, водій автотранспортних засобів категорії «С», флорист, озеленювач, кухар, офіціант, офіціант-бармен, адміністратор, оператор комп’ютерного набору, лісник, єгер, водій автотранспортних засобів категорії «С», машиніст крана автомобільного, кухар, технолог харчування, технік-механік, тракторист-машиніст с/г виробництва (категорія «А», категорія «Е», категорія «F»), машиніст бульдозера, монтажник гіпсокартонних конструкцій. В училищі проводиться професійно-технічна підготовка (курсова підготовка) за професіями інструктор з індивідуального навчання водінню, лісник, єгер, оператор комп’ютерного набору, рамник, верстатник деревообробних верстатів, кухар ІІІ, ІV, V розряду, офіціант, адміністратор, машиніст екскаватора, машиніст бульдозера, машиніст автокрана, флорист, озеленювач, овочівник, квітникар, бармен. Підвищення кваліфікації здійснюється за професіями вальник лісу, лісник, єгер, інструктор з індивідуального навчання водінню. На сьогодні навчальний заклад є самодостатнім, тому що за рахунок виробничої діяльності,яка є невід’ємною частиною виробничого навчання, відділення навчального закладу заробляють спеціальні кошти, що використовуються для оновлення матеріально-технічної бази та застосування новітніх технологій у навчальному процесі. Наш навчальний заклад є опорним закладом у Київській області. За рейтингом Міністерства освіти і науки України серед професійно-технічних навчальних закладів в Україні у 2013 році визнано кращими два заклади, один з яких ДНЗ «Катюжанське ВПУ». Педагогічний колектив училища прагне досягти якісно нового рівня підготовки фахівців для агропромислового комплексу та сфери послуг не тільки для регіону, а й для всієї України, забезпечити сучасну організацію навчально-виховного процесу, його тісний зв’язок з практикою. Достатньо обладнані робочі місця майстрів та викладачів виробничого навчання, забезпечуються належні умови для ефективного показу трудових прийомів і способів виконання навчально-виробничих робіт. Кабінети та майстерні систематично поповнюються навчальними, технічними і дидактичними матеріалами, оснащенням відповідно до змісту навчання, наукових рекомендацій та інноваційного педагогічного і виробничого досвіду. За останні роки придбано екскаватор «Борекс», трактор МТЗ-100 «Беларусь 10-25», автомобіль «Chevroletepica», грейдер, автомобіль «ГАЗ 32212», повністю замінені вікна і двері в їдальні, частково в гуртожитку на сучасні енергозберігаючі. В учнівському кафе організовано харчування для учнів та працівників училища. У навчальному ресторані «Фіона» проводяться банкети та весілля на замовлення. Зроблено ремонт в стрілецькому тирі та започатковується секція кульової стрільби. Училищний стадіон імені В. Губського з натуральним покриттям та поливом, є одним з кращих у Вишгородському районі. Команда училища «Динамо КВПУ» бере активну участь в чемпіонатах Вишгородського району. На сьогодні широко застосовуються в навчальному процесі можливості мережі Інтернет, проведено швидкісний Інтернет в комп’ютерні класи, бібліотеку, робочі кабінети, кафе. Наші учні мають змогу розкрити здібності і таланти,підвищити комунікабельність під час занять у гуртках та секціях: вокал, картинги, мотоцикли, волейбол, баскетбол, теніс, туризм. Виховний процес в училищі здійснюється на гуманістичній основі. Головний принцип – людяність у відносинах педагогів і учнів, створення умов для вільного розвитку духовних і фізичних потреб учнів. За структурою виховна робота в училищі поділяється на 4 ланки: діяльність адміністрації, робота класних керівників та майстрів виробничого навчання, робота викладачів,учнівське самоврядування. В училищі є незалежна учнівська спілка,яка дає можливість учням самостійно організовувати життя в училищі, вчитися жити за принципами та законами демократії, робити цікавим позаурочне життя, готуватися до майбутнього громадського життя, виховувати почуття самосвідомості, власної значимості, творчої ініціативи. Діяльністю учнівського самоврядування є участь у роботі стипендіальної комісії, засіданнях ради профілактики, щоденний контроль санітарного стану кімнат та секцій в гуртожитку, організація рейтингу груп та ін. Досвід переконливо показує – учнівське самоврядування, це ефективна форма підготовки гідного і прогресивного майбутнього. Педагогічний та учнівський колективи примножують славу нашого училища. Ми віримо в те, що зерна знань, посіяні в дитячі душі, проростуть дружніми сходами добрих справ. Адміністрація ДНЗ «Катюжанське ВПУ» вітає всіх працівників училища, ветеранів праці, учнів та випускників училища із 60-річчям навчального закладу. Бажаємо всім міцного здоров’я, щастя і щирої радості, добробуту і безхмарних благословенних днів, творчої наснаги і нових звершень, незгасної іскри та творчого неспокою, натхнення та невичерпних творчих сил, людської шани і відчуття повноти й неповторності життя! Наталія НЕВОЛЬНИК, заступник директора ДНЗ «Катюжанське ВПУ» з навчально-виховної роботи | |
| Переглядів: 1252 | Додав: komashkov | |