Головна » 2013 » Лютий » 16 » Вірити – потреба, вірувати – здатність
11:59
Вірити – потреба, вірувати – здатність
Третє тисячоліття – це ера не ідеологій, а духов ності. Останні 100 років світ, в тому числі – світ християнський, переживає духовну кризу. Тому питання духовного відродження є вкрай актуальним для тих, хто своєю першою абсолютною цінністю проголошує вірність Богові й Україні. Саме в цьому контексті ділюся з читачами думками про шлях, що бажаю пройти. 

Нашій, як і багатьом іншим державам у світі, нині треба долати не тільки економічну кризу, але й духовний занепад. Щоб осмислити, як це зробити, необхідно розглянути широке коло питань стосовно віри, любові, свободи, совісті, сім’ї, Батьківщини, патріотизму, нації, націоналізму, правосвідомості, держави, приватної власності. 

Цей перелік показує, що важко дати повну й вичерпну відповідь на поставлене питання, вирвавши його з контексту або, принаймні, не беручи до уваги всі інші складові парадигми. Тому, бодай у формі визначень, спробуємо зафіксувати найважливіші з них. 

Віра 

Жити на світі – означає вибирати й прагнути. Хто вибирає й прагне – служить якійсь цінності, в яку вірить, бо віра – невід’ємна частина людської природи. Вірять усі: одні – що Бог є, інші – що Його нема, але без віри людина не може жити. Та й сама віра може бути різна – щира, тверда, глибока, поверхнева, забобонна, фанатична. Церква учить нас не просто вірити (бо й біси вірять і тремтять), а вірувати. Вірити й вірувати – не одне й те саме. 

Вірити – потреба. Вірувати – здатність. 

Вірять всі: сильно чи слабо, свідомо чи несвідомо. 

Вірує лише той, хто здатний і серцем, і ділом прийняти те, що справді заслуговує на віру. А що ж заслуговує на неї? Відповідь проста: скажіть, за що ви готові вмерти, і я скажу, у що ви вірите. 

Вірять у забобони, у гороскопи. Вірують – у Бога і все божественне. 

Щоб увірувати – не достатньо лише зовнішнього, чуттєвого досвіду людини. Людина має ще й внутрішній (нечуттєвий) досвід. Саме цей внутрішній духовний досвід є справжнє джерело віри, релігії та всієї духовної культури на загал. 

Підсумовуємо: стати на шлях духовного відрод ження – означає, перш за все, пробудити в людині духовні переживання й відкрити їй доступ до духовного досвіду. Саме це навчить її відрізняти добро від зла, пізнати, що є мудрість, шляхетність, відвага, честь, служіння. Саме це зробить віру – р е л і г і й н о ю! 

Найглибшим і наймогутнішим джерелом духовного досвіду є Любов. Про неї – в наступних публікаціях. 

Федір ВЕЛИЧКО
Переглядів: 786 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus