Останній номер газети
Головна » 2013 Березень 2 » Український біг: від Куца до Гамери-Шмирко
12:36 Український біг: від Куца до Гамери-Шмирко | |
 Минулого тижня Тетяна знову побувала на Вишгородській землі. Під час зустрічі в райдержадміністрації вона поділилася враженнями від перебування на престижних міжнародних змаганнях та особливостями підготовки спортсмена високої кваліфікації такого важкого виду спорту, як марафон. Голова райдержадміністрації Олександр Приходько розповів, яку увагу приділяють у Вишгородському районі спорту та фізичній культурі. Не тільки футболу серед різних вікових категорій населення, яким славиться наш край, а й плаванню, легкій атлетиці, хокею та іншим видам спорту. В районі успішно функціонує КДЮСШ. Багато уваги приділяється роботі з дітьми. Тож, можливо, колись Вишгородщина виростить власних чемпіонів. Олександр Олексійович побажав Тетяні Гамері-Шмирко нових успіхів на марафонській дистанції, а вона дала невеличке бліц-інтерв’ю для «Слова». – Старт і фініш були на стадіоні, а вже бігти доводилося вулицями міста. Перша половина дистанції пройшла у дуже швидкому темпі. А вже після тридцяти кілометрів мені стало нестерпно важко, – розповіла спортсменка. – Це п’ятий марафон у моїй кар’єрі, але він видався мені найважчим. Навіть не знаю, як дотягла до 37-го кілометра. На 41-му я порівнялась з японкою Кайоко Фукуші, що «йшла» попереду, і зрозуміла, що її можна «зробити». За 900 метрів до фінішу я зуміла її випередити і на фінішне коло стадіону вийшла першою. До речі, треба сказати, що в Японії дуже цікавляться двома видами спорту. Це національна боротьба сумо та марафон, який дуже популярний серед жінок. Між іншим, найтитулованіший і, можливо, найкращий борець сумо всіх часів Тайхо Кокі є сином українця Маркіяна Боришка – уродженця Зачепилівського району на Харківщині, при народженні носив ім’я Іван Боришко. Він отримав український орден «За заслуги» III ступеня за значний особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України та розвиток українсько-японських гуманітарних відносин. Тайхо Кокі помер в Токіо 19 січня цього року на 73-му році житті. Коли повернулася з Лондона з перемогою, в Україні, в аеропорту мене не зустрічала жодна людина. А коли прибула в Японію – тут було море квітів, телебачення. Вони мене пам’ятали! На банкеті вишикувалась величезна черга журналістів та охочих взяти автограф і зфотографуватися. А одна відома японська спортсменка сказала, що тепер у мене з’явилося 120 мільйонів прихильників у цій країні.
Своїми перемогами Тетяна Гамера-Шмирко завдячує тренеру Ігорю Миколайовичу Осьмаку. Без нього ніколи б не досягла такого результату. Він – тренер, психолог, найперший порадник. – Окрім перемог, чи приносять такі змагання певну матеріальну винагороду? – Коли займаєш перші три місця, то призові гроші досить солідні, та й у збірній України я отримую зарплату. Але більшість грошей витрачається на підготовку. Це і харчування, і виїзди на збори, і багато інших видатків... Адже найвищий рівень змагань вимагає шалених витрат. Від автора додам, що видатним спортсменам, які прославляють Україну, чиновники від спорту повинні приділяти більше уваги. Бо чого гріха таїти – фінансування деяких видів спорту залишає бажати кращого. Футболіст першої ліги українського футболу отримує зарплатню дещо більшу, та часто може «гріти» у своєму клубі лаву запасних. А тут за тебе ніхто не пробіжить… Але таке воно, спортивне життя… – Марафон можна бігти не більше як три рази на рік. Чим вас приваблює біг на супердалеку дистанцію? – Свого часу я бігала різні дистанції, але такого успіху, як у марафоні, не мала. Я отримую велике задоволення від бігу. Коли перемагаєш у такому забігу, то це неймовірна радість, а коли перемагаєш ще й себе, тобто покращуєш власний результат, то це подвійне щастя. Нині я щаслива. – А чому марафонці часто сходять з дистанції? – Під час бігу може виникнути біль, який не дозволяє нормально дихати, й рухатися далі просто неможливо. Мене найбільше турбує печінка. Причини можуть бути різні. Деякі спортсмени виявилися просто неготовими, інші обрали неправильну стратегію, віддавши першій частині дистанції більше сил, ніж потрібно. Хтось недостатньо наситив свій організм вуглеводами, а когось прихопили судоми... – В яких змаганнях плануєте взяти участь у цьому році? – У найближчій перспективі готуюся до марафону, що відбудеться 15 квітня в американському місті Бостон, – підсумовує нашу розмовуТетяна. Україна завжди славилася бігунами, це і дворазовий олімпійський чемпіон, спринтер Валерій Борзов, і стаєр Володимир Куц (народився 7 лютого 1927 року в Сумської області), який здобув на XVI Олімпійських іграх у Мельбурні (Австралія) дві золоті медалі на дистанціях 5000 і 10000 метрів. У 1956 і 1957 роках визнавався кращим спортсменом світу. Тож бажаємо Вам, Тетяно, від імені мешканців Вишгородського краю нових перемог і досягнень, гідних ваших легендарних попередників. Олексій МОТОЗЮК, «Слово» Фото автора | |
| Переглядів: 760 | Додав: komashkov | |