Головна » 2014 » Травень » 3 » У Канів до великого Тараса
10:27
У Канів до великого Тараса
Місто Канів Черкаської області пов’язане з пам’яттю про великого українського поета, художника, мислителя Тараса Шевченка, з його могилою на Чернечій горі та літературно-меморіальним музеєм. Учні Литвинівської ЗОШ І-ІІІ ст. разом з учителями та працівниками школи здійснили  поїздку по історичних місцях, де виникло козацтво і почалася найяскравіша доба української історії. Це була можливість ще раз вклонитись Кобзареві та насолодитись фантастичними краєвидами Дніпра з канівських висот. 
 
І ось ми біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Звідси, з гори, відкривається велична панорама – унизу повільно несе свої води широкий Дніпро, про який письменник Микола Гоголь писав, що рідко який птах долетить до середини цієї ріки, а за Дніпром, скільки бачить око – тягнуться зелені масиви лісів та гаїв.
 
Ліворуч річку перетинає гребля Канівської ГЕС, а праворуч – первісні дніпровські береги, порослі вербами та верболозами, між яких біліє споруда Канівської пристані. На жаль, теплоходів чомусь не було на річці, але зрідка пропливали моторні човни неподалік від рибалок, котрі у прибережних лозах вудили рибу.
 
Екскурсовод  розповіла, що спочатку, після перепоховання Т. Г. Шевченка у травні 1861 року, на його могилу поставили чотириметровий дубовий хрест, який простояв понад 20 років, і котрого прибрали, бо почав уже підгнивати. У 1882 році замінили на білий металевий хрест, який було видно навіть з пароплавів, що пропливали Дніпром. Лише 1 липня 1923 року відбулося відкриття нового пам’ятника – стовпець-бюст на уцілілій основі пам’ятника-хреста. А через десять років на Тарасовій горі розпочали будувати Національний музей – пам’ятник Т. Г. Шевченку. Проводилися роботи і з проектування нового пам’ятника поетові.
 
У 1939 році скульптор Матвій Манізер, німець за походженням, став творцем того пам’ятника на могилі Т. Г. Шевченка, який ми бачимо зараз – постать нашого Великого Кобзаря, високо піднесена вгору, без постаменту зліт її сягає 6 м 20 см. На пам’ятнику викарбовано дати народження та смерті поета (1814 – 1861), а також рядки з його «Заповіту»:
 
…І мене в сім’ї великій, 
В сім’ї вольній, новій, 
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом…
 
Помилувавшись дніпровськими краєвидами, ми спустилися східцями вниз, до підніжжя Тарасової гори, підійшли по сніжно-білому піску до Дніпра, привіталися з великою рікою, доторкнулися руками до її тихих, спокійних хвиль, кинули на щастя кілька монет у воду.
 
А потім поїхали до Канівської Успенської церкви, де з 20 до 22 травня 1861 року стояла домовина з прахом великого поета і відбувалася панахида по Шевченку. Це ж тоді, 1861 року, звідси після служби Божої, люди винесли труну, поставили на козацький віз, накрили її червоною китайкою, а замість волів впряглися самі і повезли до Чернечої гори (так вона тоді називалася, бо колись гора приваблювала до себе монахів, котрі копали собі тут келії), хлопці й дівчата – устеляли останній шлях Кобзаря зеленими гілками. Попереду процесії несли портрет Т. Г. Шевченка. Близько сьомої години вечора труну з прахом поета опустили в могилу.
 
З меморіальної дошки ми дізналися, що «Канівський Успенський собор закладено 1144 року Всеволодом Ольговичем – батьком Святослава Всеволодовича. Об’єднання руська рать під проводом Великого князя Київського Святослава Всеволодовича виступила з Канева супроти навали половецьких орд.
 
Неподалік Канівської Успенської церкви – меморіал воїнам-визволителям землі Канівської у роки війни 1941-1945 рр., стоїть пам’ятник одному з захисників Канева, який тут загинув восени 1941 р., відомому дитячому письменникові Аркадію Гайдару.
 
І наостанок нашої подорожі до Канева, ми проїхали греблею Канівської ГЕС, помилувалися широчезним, як море, Канівським водосховищем і, сказавши «До побачення, Тарасе Григоровичу, до нових зустрічей, Каневе!», – вирушили до Литвинівки. Цю подорож на Тарасову гору учні і вчителі не забудуть ніколи! А вірші поетові стали для нас ще цікавішими і ріднішими.
 
Алла СУВИД,
вчитель української мови та літератури  Литвинівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Категорія: Литвинівська громада | Переглядів: 963 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus