Останній номер газети
Головна » 2014 » Вересень » 13 » Тилові будні нашого району
10:38 Тилові будні нашого району | |
 Ніхто уявити не міг, що колись, тобто у наш час, українці самі дивуватимуться своїй єдності, щедрості, самопожертві та відданості. Такими згуртованими зробила нас війна. На події, що відбуваються на Сході, відгукнулося майже все населення країни. І наш район не став винятком – адже і наші земляки воюють там. І їх підтримують тут, у тилу, всіма силами.
«Влітку ми з подругою дізналися, що наш однокласник відправився до зони АТО. Він зателефонував і повідомив, чого йому не вистачає, – розповідають сестри Наталія та Людмила Людвиченко, – і, звісно, ми вирішили допомогти. І якось з самого початку все вдало складалося». Сестри зі своєю подругою Катериною Ілюшенко почали з малого: назбирали кошти для однокласника. Згодом дізналися, що ще двоє їхніх друзів на війні. «Тож ми дали оголошення, що збираємо гроші для військових 72-ї бригади і 25-го батальйону. Це було місяць тому. На зібрані кошти ми закупили все необхідне згідно списку хлопців. Спочатку то були продукти харчування та одяг».
Дівчата відзначають, що приємно було те, що багато продавців, коли дізнаються, для кого купують їхній товар, роблять знижки. «Одного разу продавець взагалі не рекомендував купувати ліхтарики, які у нього були, тому що вони неякісні, – пригадує Наталія. – А то шкарпетки нам віддали по собівартості та ще й кілька пар так «накинули». Та після закупівлі у нас з дівчатами виникло питання – як відправити посилку. Це виявилося найважче – доправити вантаж так, щоб він дійсно дійшов, його ніхто не перехопив або розбомбив. От у цьому нам допоміг народний депутат України Ярослав Москаленко. Завдяки йому наші посилки не лише доставляють, а й додатково поповнюються тим, що нам не під силу придбати. Ми впевнено все передаємо через нього». І от дівчата-волонтери зібрали черговий вантаж, що складається переважно із спальників, продуктів харчування, медикаментів, цигарок, білизни. До них додасться щось ще зі списку, а ще впевненість, що наші військові отримають зібрані спеціально для них речі. «Передаючи наші посилки помічникам депутата, ми знаємо, що вони обов’язково надійдуть до хлопців… Днями ми дізналися, що ще один наш друг зараз служить десь у Маріуполі. Ми його шукаємо, і коли знайдемо, обов’язково допомагатимемо йому і його товаришам по службі. У такій тісній співпраці, ми повинні скоро перемогти», – впевнені дівчата.
Ще одним прикладом згуртованості є громада селища Димер. За словами працівників селищної ради Світлани Денисової та Наталії Пойденко, такого єднання вони давно не пам’ятають. «Коли нам Ярослав Москаленко повідомив, що є така можливість прямо допомогти нашим хлопцям-військовим, ми, звісно, сповістили наших людей. І залишилося нам лише організовувати та коригувати процес… Потік сельчан безперервний. Велика подяка нашим людям! Нещодавно просто за кілька днів з чотирьох вулиць зібрали три «Газелі» продуктів та одягу». А до того димерські підприємці організувалися і склали свій «кошик» допомоги – хто матеріально, хто своєю продукцією. А взагалі люди просто заходять до селищної ради і цікавляться, як і чим можуть допомогти. Дехто просить: «Дайте лише транспорт, і ми привеземо, що вже зібрали». У селищній раді визнають, що завдяки людям та їхній чуйності наші військові мають підтримку. Без людей – нуль, нічого б не було. Кожен несе, що має. Отак потроху і зростає допомога від димерчан. Людей гуртує спільна справа. «Ми (селищна рада) лише організатори, кільце у ланцюжку, – каже Світлана Денисова. – Збираємо вантаж і передаємо далі, до тих, хто довезе його. Дякуємо усім: людям – за те, що приносять, кістяку місцевих депутатів – за організацію, Ярославу Миколайовичу – за придбання необхідних речей та безпечну доставку вантажу».
Кипить робота у самому приміщенні громадської приймальні Ярослава Москаленка, яке зараз нагадує склад. Саме сюди спочатку звозять усю допомогу, зібрану з району, ретельно фасують, доукомплектовують речами, придбаними за власні кошти Ярослава Миколайовича, та відправляють вантаж до зони АТО. З останніх закупок – утеплена форма, термокомплекти білизни, розвантажувальні жилети, каски, продукти харчування, прилади, засоби особистої гігієни, оптика, автозапчастини, медикаменти та багато іншого.
Дізнаючись про таку активну діяльність інших, люди й самі не соромляться долучитися. Так, на прохання директора Вишгородської телекомпанії «Више Град» передали за списком двом бійцям-десантникам з 80-ї аеромобільної бригади бронежилети, наколінники з налікотниками, каремати, спальні мішки, балістичні окуляри. Або от приклад: проста дівчина Ірина Кухар, читаючи про таку жваву організацію і допомогу у соціальній мережі, перевела на картковий рахунок кошти, які пізніше долучили до придбання термобілизни.
От такі вони, тилові будні та вихідні нашого району. Допомогти може кожен з нас. Як показують приклади – необов’язково мати шалені гроші для цього. Невеличка поміч – це вже врятоване життя. Список необхідного постійно оновлюється. Долучайтеся! Разом ми переможемо!
Галина НАГОРНА
| |
| Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 379 | Додав: komashkov | |