Головна » 2013 » Липень » 27 » Святий князю Володимире, молися за нас!
10:51
Святий князю Володимире, молися за нас!
15 липня 1015 року (за новим стилем – 28 липня) упокоївся святий рівноапостольний князь Володимир. Сталося це у Вишгороді, у заміській резиденції Великих Київських князів, де Володимир Великий, котрому в хрещені дано ім’я Василій, збудував храм на честь св. Василія Великого, свого небесного покровителя. 

Святий Володимир Великий народився 954 року в Києві. Його бабуся, св. княгиня Ольга, дбала про християнське виховання майбутнього Великого князя Київського. І хоч він, ставши 980 року володарем Київської землі, спочатку покладався на пантеон язичницьких богів, згодом охрестився сам і свій народ привів до Христа. 1025 років тому його стараннями через Святу Тайну Хрещення Бог-Отець усиновив український народ і нашу дорогу в майбутнє осяяло світло Христового Євангелія. 

У своєму святковому посланні Блаженніший Святослав Шевчук зазначає: «Як Богоявленню на Йордані передувало Різдво Божого Сина і Його приховане життя в Назареті, так і Богоявленню на Дніпрі передувала кількасотлітня історія прищеплення християнства та його непомітного, але впевненого зростання на нашій землі. Першими сіячами Слова Божого були святий Андрій Первозванний, Христовий апостол, і святий Климент, Папа Римський. Засіяне ними плекали святі рівноапостольні Кирило і Мефодій, просвітителі слов’ян. Отже, величний акт 988 року не започаткував, а увінчав наш шлях назустріч Христові. Київ став центром нашої Церкви, як колись Єрусалим – центром Церкви апостолів, тож невипадково християнство на наших землях названо «київським». Наш народ і його держава є спадкоємцями християнської цивілізації Київської Русі-України, що була свого часу однією з найбільш могутніх і культурних країн Європи… Зрікшись диявола і всієї його гордині в хрещальних обітах, наші предки з’єдналися з Христом і одне з одним. В основу свого національного і державного буття вони поклали Божий Закон, який сформував моральні підстави княжої та вічевої влад, законодавства «Руської правди». Божа Премудрість засяяла на київських горах, збудувавши собі дім у храмі Святої Софії в стольному Києві та проявивши свою благодатну дію в подвижницькому житті преподобних Антонія і Феодосія та інших києво-печерських чудотворців, а відтак – тисяч святих і праведних, що їх дала українська земля аж до новомучеників ХХ століття. Так поступово будувався на нашій землі християнський український світ, а Лик Христа «печаттю дару Святого Духа» викарбувався на гранях національної культури». 

На жаль, і нині дехто робить спроби спекулювати на подіях з дохристиянського життя св. Володимира. Але спитаймо себе, чи навернення св. Володимира було зовнішнім, вдаваним, таким, що мало на меті тільки політичні мотивації? Ні, його життя і вчинки після 998 року виразно свідчать, що Великий Київський князь справді став новою людиною в Христі. У цей святковий день знайдімо хвилинку часу, щоб звернутись до нього словами молитви: «Святий князю Володимире, тобі поручаємо всі потреби нашого народу і свої власні. Ти охрестив Україну в ім’я Пресвятої Трійці. Тож, святий наш покровителю, зглянься на наші мольби та моління всього нашого народу, і, як колись живучи на землі, так і тепер, прославлений у небі, молися за нас. Молися, найперше, щоб увесь наш народ, яким ти колись управляв, визнавав одну Христову віру, яку ти прийняв і в якій ти себе освятив. 

Молися, щоб заповідь любові Бога і ближніх завжди була вказівкою нашому народові у громадському житті. 

Живе наш наро д серед важких дочасних випробовувань, тож молимо тебе, заступнику й покровителю української землі, вставляйся за нас до Бога і випроси нам благословення в дочасних потребах. Святий Волордимире, будь нам великим опікуном і заступником у небі, як був ти князем нашим на землі. Амінь». 

Федір ВЕЛИЧКО
Переглядів: 451 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus