Останній номер газети
Головна » 2013 » Травень » 4 » Стратегії потрібне доопрацювання
11:04 Стратегії потрібне доопрацювання | |
 Цей фундаментальний документ міг стати базовим для розробки аналогічних стратегій в усіх районах України. Відгукнувшись на запрошення прийняти участь у розробці розділу стратегії «розвиток агропромислового комплексу», переконався, що крім Ярослава Москаленка, на той час голови районної ради (нині народного депутата України), і вже згадуваних в статті І.М. Кухленко та С.В. Гаврилової, нікому це було не потрібно. Заради справедливості зазначу також державницьке відповідальне ставлення до розробки даного документа сільських голів Новосілок, Литвинівки, Сувида, Толокуня, Катюжанки, Старих Петрівець, Синяка та інших.
З методичної точки зору розробка стратегії розпочинається з аналізу стану справ в тій чи іншій галузі економічної діяльності. Не буду зупинятися на конкретних фактах стану агропромислового комплексу району, а відправлю шановних читачів і колег до відкритого листа вченого-практика В.С. Клюя президенту України В.Ф. Януковичу «Як знищується агропромисловий комплекс України». Наведу деяку інформацію з цього листа. У законі України від 6.10.1990 року №400-XII «Декларація про державний суверенітет України» вказано, що «пріоритетність соціального розвитку села та АПК об’єктивно випливає з виняткової значущості та незамінності вироблюваної продукції сільського господарства у життєдіяльності людини, суспільства, з потреби відродження селянства як носія моралі, національної культури, господаря землі». У ст. 6 закону записано: «До 2000 р. виконати державні програми газифікації, водопостачання, електрифікації, будівництва шляхів, благоустрою сіл, об’єктів освіти та охорони здоров’я, спорту, об’єктів служби побуту – за рахунок держави та місцевих бюджетів. Усі аграрії, жителі сільської місцевості позитивно і з великою довірою сприйняли цей дуже важливий закон. Основи для ухвалення цього закону стосовно нашого району закладалися в період 80-90 років минулого століття, зокрема, Олександром Гавриловичем Жмурком, у якого я багато навчився, перебуваючи на посаді директора радгоспу «Деснянський». Газета «Слово» від 23 лютого 2013 року розповідала про цю непересічну людину, досвідченого керівника і мого старшого товариша. До речі, Олександр Гаврилович, спонукав мене до того, що в 1985 році я їздив до Москви за лімітом на газ для газифікації сіл Нижча Дубечня і Вища Дубечня, Новосілки, які входили до складу радгоспу «Деснянський». Гордий за те, що село Нижча Дубечня було газифіковано першим із сіл Лівобережжя і одним із перших в районі, побудовані найкращі на той час школа і дитячий садок. Для розробки цього розділу Стратегії на базі проведеного аналізу ми виходили із основних проблем розвитку агропромислового комплексу району, серед яких невизначеність щодо перспектив розвитку земельних відносин, зниження родючості землі, проблеми використання землі в зоні Полісся (небажання орендаторів брати землю в оренду, а орендодавців передавати її в оренду), постійне зростання диспаритету цін на матеріально-технічні ресурси та продукцію сільського господарства, що унеможливлює застосування сучасних систем господарювання в аграрному секторі і оновлення основних виробничих фондів, насамперед, сільгосптехніки, значне зменшення поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств, низький рівень життя у сільській місцевості і пов’язана з цим міграція осіб у працездатному віці у міста, що призводить до руйнування трудового потенціалу села та зниження його якості, низька ефективність виробництва сільськогосподарської продукції тощо. На моє глибоке переконання, головною проблемою, яка перешкоджає і гальмує розвиток агропромислового комплексу України, в тому числі району, є проблема розвитку земельних відносин, тобто власності на землю. З цього приводу відомий вчений Карл Маркс писав «з точки зору вищої економічної суспільної формації, приватна власність окремих індивідів на землю буде вважатися в такій самій мірі безглуздою, як приватна власність однієї людини на іншу людину, навіть ціле суспільство, нація і навіть всі одночасно існуючі суспільства взяті разом, не є власниками землі, вони лише її володільці, які користуються нею і, як добрі батьки сімей, повинні залишити її поліпшеною наступним поколінням» (т. 25, ч. 2, с. 311). Вчений-економіст О.В. Чаянов писав: «Власність на землю заважає землекористуванню, а тому власність повинна бути ліквідована. Соціалізація землі означає, що ніхто не може бути власником землі. Землю ніхто не створював, вона, як сонце, повітря і вода, є спільним надбанням». А великий європеєць сер Уїнстон Черчілль писав: «Земля, яка є основою всього людського існування, першоджерелом матеріального благополуччя, – земля, я стверджую, відрізняється від усіх інших форм власності. Ми бачимо зло при приватній власності на землю, ми бачимо обдурювання громадськості, ми бачимо наслідки – це нетрі, викривлення перенаселення міст, обмежений розвиток, бідні люди». З часу затвердження розроблення і затвердження стратегії минуло майже чотири роки. За цей період змінилося керівництво держави, області, району. В мене є всі підстави стверджувати, що керівництво району на чолі з головою райдержадміністрації Олександром Приходьком при підтримці і за сприяння керівництва області та держави повернеться до реалізації стратегії і, в першу чергу, розвитку агропромислового комплексу району. Звичайно, деякі положення стратегії потребують уточнення, більш детального обгрунтування, але в цілому основні положення залишаються досить актуальними. Зокрема, для збереження та підвищення родючості грунтів запровадити в районі технології «органічного землеробства», організувати ефективне використання наявних ресурсів органічних добрив (гною, торфу, сапропелю, курячого посліду в суміші з цеонітом), створити мережу сільськогосподарських дорадчих служб відповідно до закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність», реалізувати основні положення закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» і, передусім, створити сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи і кооперативи по розвитку народних промислів, розробити стратегію управління персоналом, тобто чітку систему кадрової політики в районі тощо. Хотів би привернути увагу громадськості району, особливо молодих мам, вчителів, лікарів, до наступного пункту стратегії. «Для забезпечення здоров’я дітей району (яке за оцінками фахівців на 60% залежить від збалансованого харчування) за рахунок впровадження технологій органічного землеробства досягнути у найближчі роки фактичного споживання дітьми основних видів екологічно чистих продуктів харчування на рівні оптимальних фізіологічних норм». Не менш важливим пунктом стратегії є вироблення системи заходів по забезпеченню продовольчої безпеки району, роль і місце кожної територіальної громади району в реалізації цих заходів. Для поліпшення стратегії вважаємо за доцільне організувати громадські слухання по обговоренню основних її положень, розглянути на сесіях усіх сільських і селищної рад, визначити центри відповідальності за її реалізацію, а в травні місяці розглянути на сесії районної ради, внести відповідні зміни і доповнення. Важливо також широко інформувати громадськість району про хід виконання стратегії. | |
| Переглядів: 446 | Додав: komashkov | |