Останній номер газети
Головна » 2013 » Листопад » 2 » Специфіка роботи вчителя-логопеда
12:19 Специфіка роботи вчителя-логопеда | |
 Нещодавно відбулося районне методичне об’єднання вчителів-логопедів районного логопедичного пункту на базі Жукинської ЗОШ І-ІІІст. Гострим постало питання роботи вчителя-логопеда логопедичного пункту на базі загальноосвітньої школи. У молодих спеціалістів вчителів-логопедів виникає багато запитань щодо взаємостосунків, сприймання у педагогічному колективі, серед батьків, забезпечення матеріально-технічною базою. Своїми силами та за допомогою керівництва закладу вони облаштовують свої кабінети, на жаль, сьогодні не всі кабінети відповідають вимогам положення про логопедичний пункт. Початок навчального року, зазвичай, починається з обстеження дітей старших груп та початкових класів. Учитель-логопед вивчає звуковимову, читання та письмо всіх учнів, та проаналізувавши данні, складає списки учнів, що потребують систематичних корекційних занять. Термін навчання, що не є остаточним терміном, встановлюється вчителем-логопедом у залежності від вади та індивідуальних особливостей дитини: загальний недорозвиток мовлення, дизартрія, ринолалія, алалія, афазія зараховуються на 2-3 роки; ФФНМ – на 1 рік; ФНМ, або з порушенням вимови окремих звуків зараховуються на півроку, із проявами заїкання – на один рік. Визначається тривалість занять з групою учнів, логопедичні години є додатковими до основних занять на шкільному пункті для учнів. Найчастіше до логопедичного пункту зараховуються учні із затримкою психічного розвитку, дисграфіки (на сьогодні чисельність дуже велика і проблема серйозна), з різними мовленнєвими порушеннями. Вади мови у дітей виявляються через недостатність сформованості пізнавальної діяльності та особливостями їх психофізичного розвитку. Робота логопеда базується на ігровій діяльності, під час якої вирішуються завдання навчання та виховання учнів, а казки, пісні, вірші, скоромовки, чистомовки - є імпульсом для дрімаючого дитячого мозку. Усі психічні прояви в таких дітей виражені більш яскраво, рельєфно, у порівнянні зі звичайними дітьми, що унеможливлює роботу зі стандартної технології: кожна дитина вимагає свого підходу. Перший крок корекційної роботи – розвиток довільної уваги, де важливо, щоб дитина «побачила», «почула», звикла вслуховуватися в мову. Тому логопед починає роботу з наслідувальної здатності дитини, учить його наслідувати дії з предметами, рухам рук, ніг, голови, що є основою для переходу до наслідування артикуляційним рухам, звукам, словам. Важливо відзначити – до чого звикають діти-логопати, впливає на успішність занять. Тому необхідно знати їхні звички й використовувати це в організації контексту занять. Вчителю-логопеду важливо вчасно помітити, якщо і як переключити увагу дитини, якщо вона починає відволікатися, щоб не зруйнувати заняття та емоційного зв’язку. Потрібно створити такі умови, щоб у дитини виникала потреба говорити. А щоб вербальна комунікація стала для дитини звичною, необхідною, треба дуже багато часу. Декому може здатися, що робота логопеда ні до чого не призводить і проходить даремно. Від дітей-логопатів неможливо очікувати швидкого результату, у них немає оперативного реагування. Діти тривалий час «поглинають» інформацію, але нічого не дають у відповідь. Така особливість сприйняття дітей неповинна лякати педагогів. Якщо мовленнєві порушення не обтяжуючі, тоді діти всьому навчаються швидше. Уся логопедична робота матиме результат при тісному контакті з батьками і педагогами, коли спільно проговорюються зміни в поведінці та навичках дитини, коли педагоги працюють над автоматизацією звуків, розвитком лексико-граматичного складу мови, де саме вони забезпечують потрібність тих навичок, над якими йде робота на логопедичних заняттях. Те, що не може відстежити логопед, можуть контролювати педагоги й батьки, у чому й полягає їхня величезна допомога. Учитель-логопед вимагає від батьків ведення логопедичного зошиту, по якому батьки можуть займатися вдома, закріплюючи матеріал. Вчителі-логопеди піднімають проблеми, що є причиною певних вад, роз’яснюють вплив корекційних занять на батьківських зборах, педагогічних радах. І не варто нехтувати порадами та вимогами вчителя-логопеда, а краще своєчасно звернутися до нього, прислухатися та виконувати його рекомендації, щоб надалі не було пізно і боляче. Жанна Кондратюк, завідуюча районною психолого-медико-педагогічною консультацією, Наталя Шаповал, вчитель-логопед районного логопедичного пункту при Жукинській ЗОШ І-ІІІст.
| |
| Переглядів: 1135 | Додав: komashkov | |