Головна » 2013 » Квітень » 6 » Смерч поміж висоток
10:43
Смерч поміж висоток
Примхлива погода з такими аномальними для України явищами, як відлиги в лютому, морози в березні, цвітіння липи в травні й тропічні зливи, в наступні роки збережеться. При цьому, ситуація може погіршуватися смерчами й ураганами або ж сильними зливами, які були літом минулого року в Вишгородському районі та в Києві, коли з будинків вітер зривав дахи, з корінням виривало величезні дерева, а по вулицях текли річки. 

Останнім часом світ постійно потрясають погодні катаклізми. Нагадаємо, які погодні аномалії відбулися в Києві в недалекому минулому. 

Лютий 2002 року – гроза взимку. У Києві неодноразово спостерігалися грози під час проход ження фронтів. Все це супроводжувалося зливами зі снігом. 

28-29 грудня 2009 – в столиці України випала найбільша кількість снігу. Було перевищено історичний показник найбільшого добового приросту висоти снігового покрову. Трохи більше ніж за добу випало 39 мм опадів і сніговий покров становив 31 см. 

Мінімальна річна кількість опадів (358 мм) в Києві зафіксована в 1862 і 1863 рр., максимальна (1000 мм) – в 1933 р. 

Найбільша кількість опадів протягом одного місяця випала в Києві у червні 1932 р. – 251 мм. Мінімальна місячна кількість опадів влітку становить 2–4 мм, взимку – 1–2 мм. Зовсім не було опадів у жовтні 2000 року

Максимум добової кількості опадів у Києві (103 мм випало за 40 хвилин) зафіксовано 20 липня 1902 року. Не обійшлося без жертв, деякі люди не встигли вибратися з погребів і підвалів, і просто потонули в них. 

Максимальна висота снігу (66 см) в Києві зафіксована на початку березня 1970 р. – це призвело до другої великої повені в ХХ столітті. 

Ці дані були рекордними до цьогорічного катастрофічного снігопаду. 

Найнижча середньомісячна температура в Києві в липні (16,9) спостерігалась у 1902, 1935 і 1979 рр. Найвища (25,5) – в 1936-му

Найсильніший весняний паводок у Києві спостерігався в 1931 році. Рівень Дніпра тоді піднявся на 8,53 метра щодо нульової позначки. Вода доходила до Андріївського узвозу і зійшла тільки під кінець травня. 

50 днів з грозою в Києві спостерігалися в 2007 році при нормі в 27, до цього найбільш грозовим вважався 1906 рік, тоді зареєстрували 45 днів з грозою. 

Ввечері 30 травня 1985 року у Дніпровському та Оболонському районах спостерігався смерч. Все це супроводжувалося градом і сильними опадами у загальній сумі понад 60 мм. 

«Сильні зливи – не сенсація для України, – говорить еколог Євген Яковлєв. – Але раніше вони були рідше, і не настільки інтенсивними: тепер буває, що місячна кількість опадів випадає за кілька годин». Якщо раніше такі дощі та урагани були раз на 10-15 років, то тепер вони – раз на 3-4 роки, і будуть все частіше. Їх наслідки стають руйнівними, у першу чергу із-за великої кількості будівель і застарілих стоків, – вважає еколог. Кліматологи також вважають, що у найближчі 10 років клімат в Україні може змінитися: літо буде ще довшим, зима – коротшою, але більш екстремальнішою, з сильними морозами. При цьому почастішають посухи і повені, що погано вплине на сільське господарство. Також зливи розмиватимуть береги річок і морів, що призведе до скорочення пляжів, а це вже удар по економіці. 

Нагадаємо, що в 2012 році масштабні зливи накривали Тернопіль, Одесу, Дніпропетровськ та Кіровоград. А у Києві була аномалія іншого роду – у 2012-му було найтриваліше за всю історію літо – воно тривало майже п’ять з половиною місяців. 

А от що прогнозував ще 16 жовтня минулого року експерт-метеоролог Інституту геофізики НАН України Анатолій Прокопенко: «Зима 2013 року, у зв’язку з максимально активним Сонцем, буде сніжною й може тривати до середини травня. У міру підвищення глобальних температур і танення льоду в Північному Льодовитому океані, в атмосфері стало більше вологи, яка випадатиме у вигляді снігу. Потім настане спекотне літо з температурою до плюс 40. Але в наступні два роки погода увійде в свої календарні терміни. Хоча наслідки спеки ще будуть відчуватися: в найближчі тридцять років в атмосфері будуть більше випаровуватися й переміщатися повітряні маси з поверхні Світового океану, тому можливі часті смерчі й урагани». Як бачимо, експерт угадав із сніжною зимою, але ж зими у травні нам не потрібно – н ехай у цій частині прогнозу він помилиться. 

Що ж, поживемо-побачимо… 

Василь СОСНОВЕЦЬ, Київ
Переглядів: 508 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus