Головна » 2016 » Липень » 14 » Сяйво купальських зірок
18:34
Сяйво купальських зірок

Скільки живу, не перестаю дивуватися менталітету українського народу! Здавалось би, у цивілізований час вірити в диво-казку – це абсурд. Але ж ні. Нашій душі вкрай потрібна позитивна енергія природи, віра в її силу і навіть чудо, яке подарує здійснення бажань. Тож, певно, і живе таке красиве давнє свято Купала, яке так люблять і дорослі, і малі.
Купальського дня 6 липня зібралася гаврилівська громада на березі озера, де лунала музика, народ жваво спілкувався, дівчата йшли з вінками з живих квітів. І ось ведучі Тетяна Охріменко і Вікторія Чорна відкрили улюблене святкове театралізоване народне дійство «Купальські зорі». Хлопці під обрядову пісню принесли купальське дерево, встановили, а дівчата і молодиці прикрасили його, водили навкруг хороводи. Дівчата тішилися прикрашеним купальським деревом, а хлопці не лишилися в боргу, принесли своє купальське опудало і при цьому танцюючи показали, що вони теж попрацювали добре. Дівчата покепкували з них та їхнього опудала та все ж вирішили причепурити його і поставити поруч зі сценою.
За традицією пройшов конкурс-парад дівочих вінків. Було визначено шість кращих, дівчата отримали цінні подарунки. Треба сказати, що нагороду отримали всі, хто прийшов з віночком ( а їх було більше двадцяти). Проводилася дитяча ігротека (ведуча Маша Михайловська), завітали болотні Кікімори (Даша Марченко та Катруся Цигльовка).  Дітям було весело, а ще й пригощали їх безкоштовним морозивом від Гаврилівської сільської ради. І ось в цей момент природа випробувала нас на міцність віри в її світлу силу, та мало кого дощ злякав. Більшість сприйняли його як цілющу енергію, яка вбереже нас від хвороб впродовж року. Під відкритим небом, яке посилало дощик, хлопці перетягували каната, показали виконавську майстерність в танцювальному конкурсі куми і подружні пари.
Звичайно, як ведеться, в купальську ніч оживає вся нечиста сила, тож на нашому святі вона була в образі двох відьом (Ірина Таргонська, Марина Сидоренко), які розказали про свою поганську роботу, та їх прогнав Бог вогню Сварог. Він завітав на свято зі смолоскипом в товаристві чарівної Лади, яка пригостила всіх запашним короваєм, а Сварог підпалив купальське вогнище.
Час спливав так швидко і непомітно… І ось сонечко вже сіло за обрій,  дівчата пішли на воду вінки пускати, аби знати свою долю, а жінки ламали купальське дерево і брали гілочки, аби кинути їх в огірки, так би мовити, для гарного врожаю, а парубки взяли свого Коструба (опудало) і понесли його до вогнища, аби з ним згоріли всі негаразди. 
Хочеться подякувати також Людмилі Негоді – керівнику дитячого клубу за інтересами, яка надала допомогу в розмальовуванні облич аквафарбами. 
За народним повір’ям в купальський день наші предки поклонялися природі, через вогонь і воду очищували душу і тіло, позбувалися всіляких проблем. І, звичайно, для молоді це свято кохання. Свято довго продовжувалося, і відчувалося, що дійсно того дня панувала гармонія з всесвітом. Звучала музика, сміх, добрі побажання одне одному і всій країні.
Купальське свято всіх об’єднало і подарувало гарний настрій дякуючи Гаврилівській сільській раді та голові Олегу Покрасьону, компанії «Альянс краси» в особі Вадима Геращенка, соціальному помічнику О. Хомицькій, приватному підприємцю В. Гудику. Тож проходять дні, а громада згадує неперевершене сяйво купальських зірок над Гаврилівкою.

Наталія МОЛЧАНОВА, Гаврилівка  

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 443 | Додав: slovo
comments powered by Disqus