Головна » 2013 Травень 4 » Шалений успіх нової вистави дивосвітовців
comments powered by Disqus
10:37 Шалений успіх нової вистави дивосвітовців | |
![]() Для глядача вони презентували відому іронічну повість Оскара Уальда «Кентервільський привид», написану ще в 1887 році. Але своєрідна творча уява автора постановки, так блискуче втілена у виставі, надала минувшині сучасного звучання. Містика не тільки в назві та суті самого твору, але й у тому, що ця постановка безліч разів переносила нас у різні віки. Перетворивши сцену на старовинний англійський замок, вони перенесли нас у вир стриманості й манірності британського побуту. Приїзд у цей «склеп» американської сім’ї переніс нас у зовсім протилежний вир емоцій та почуттів. Бездоганна гра молодих акторів допомогла нам відчути ці різні атмосфери. У такій, здавалося б моторошній виставі глядачі... багато сміялися. На початку видовища погасили світло і стало несподівано тихо... При перших звуках музики ставало моторошно і страшно, а коли кентервільський привид злобно засміявся, то мурашки побігли по спині... і вже невідомо було від чого так холодно. Відчуття реальності події, що ти сам там присутній, було настільки переконливим, що в тиші залу якась дитина зойкнула: «Мамо, мені страшно». Але американська сім’я, особливо брати-бешкетники, довели нам, що не все так страшно, як виглядає. Їхні витівки і погоня за привидом, довели до того, що бідолашний знепритомнів. Скільки 300-річний привид не намагався провчити цю сім’ю, все було марно. Дійшло до того, що він перестав виходити зі свого підземелля. Єдине створіння, донька нових господарів замку, зуміла зрозуміти цього невдаху і допомогла йому подолати перехід у вічність. Звукові та світлові ефекти, гарні костюми, бездоганна гра акторів – усе це зачаровувало. Прем’єра пройшла на «Ура». Шквал гучних оплесків наповнив актовий зал «Дивосвіту». Глядачі були у захваті, байдужих не було. Вистава справила враження на всіх, тому вони так емоційно вітали молодих виконавців, бажали їм успіхів. Ми, як і всі відвідувачі, неохоче покидали залу, і єдине, що нас зігрівало – це надія на те, що пройде час і дивосвітовці здивують нас чимось новим, шаленим, ДИВОвижним. З нетерпінням чекаємо цього.
Христина БАРАНОВСЬКА, Анастасія СКЛЯРОВА, «Школа журналістики» ЦТ «Дивосвіт» | |
Переглядів: 457 | Додав: komashkov |