КОЗАРОВИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА 

ВИШГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Двадцята сесія шостого скликання

РІШЕННЯ

     Про місцеві податки та збори.

Відповідно  до  ст.ст. 7, 8, 10, 12, 14 розділу І, розділу ХІІ, підрозділу 8 розділу  ХХ  Податкового кодексу України,  керуючись  п. 24  ст. 26  Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні”,  сільська  рада

ВИРІШИЛА:

      1. Встановити на території села Козаровичі  з 1 січня 2014 року місцеві податки і збори та затвердити Положення про розміри ставок, порядок обчислення та сплати місцевих податків і зборів згідно з додатками, які є невід’ємною частиною цього рішення:

     1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Додаток 1);
     1.2. Єдиний податок (Додаток 2);
     1.3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (Додаток 3).
     2. Встановити, що до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва єдиний податок на території села Козаровичі справляється відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” зі змінами і доповненнями з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 8 розділу ХХ Податкового кодексу України.

     3. Кошти, отримані від місцевих податків і зборів, підлягають зарахуванню до місцевого бюджету Козаровицької сільської ради.

     4. Це рішення набирає чинності з 1 січня 2014 року.

     5. Рішення  «Про  встановлення місцевих податків та зборів» № 59-05-УІ  від  07.07.2011 року  та  рішення «Про внесення змін до рішення сільської ради №59-05-УІ від 07.07.2011 року «Про встановлення місцевих податків та зборів»  № 98-08-УІ від 07.12.2011 року втрачають  чинність з 1 січня 2014 року.

     6. Доручити  секретарю сільської  ради  Чиж І. О. забезпечити  оприлюднення даного рішення .

     7. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію сільської ради  з питань регламенту, депутатської етики, забезпечення  діяльності  депутатів та контролю за виконанням рішень сільської ради з питань  планування  бюджету, фінансів і цін та економічних реформ.

Сільський голова                                                                 В.С.Овсієнко

        с. .Козаровичі

        05.06. 2013 року

         № 241-20-VI   

Додаток № 1

до рішення   сільської ради

від  05 червня 2013 року №241-20-УІ

«Про місцеві податки та збори»

П О Л О Ж Е Н Н Я

                            про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

1. Визначення понять

1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - це місцевий податок, що сплачується платниками за об’єкти житлової нерухомості і зараховується до місцевого бюджету.

1.2. Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;

б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

г) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

ґ) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

е) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

є) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

2. Платники податку

2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

2.2. Платниками податку, в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, є:

а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.

3.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та  прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

д) гуртожитки.

4. База оподаткування

4.1. Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

4.2. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

4.3. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

4.4. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.

5. Пільги із сплати податку

5.1. База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.

5.2. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

6. Ставка податку

6.1. Встановити ставки податку за 1 (один) квадратний метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості в таких розмірах:

6.1.1. Для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 1 (один) відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

6.1.2. Для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

7. Податковий період

7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

8. Порядок обчислення суми податку та строк подання звітності

8.1. Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.

8.2. Податкове повідомлення - рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

8.3. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою - платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення - рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.

8.4. Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.

Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.

8.5. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 15 квітня року, в якому набирає чинності це Положення, та надалі щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна за станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8.6. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку за станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розподілом річної суми рівними частками поквартально.

8.7. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

8.8. У разі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування

9.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

9.2. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення - рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

10. Порядок сплати податку

10.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

11. Строки сплати податку

11.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

12. Відповідальність і контроль за своєчасністю і повнотою сплати податку

12.1. Платники цього податку несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку відповідно до Податкового кодексу України.

12.2. Контроль за повнотою справляння, правильністю його обчислення і своєчасністю сплати до місцевого бюджету села  Козаровичі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території села Козаровичі  здійснюється державною податковою інспекцією у Вишгородському районі.

Сільський голова                                                                   В.С.Овсієнко

Додаток 2 

до рішення Козаровицької сільської ради 

від 05 червня 2013 року № 241-20-УІ 

«Про місцеві податки та збори»

ПОЛОЖЕННЯ

      про єдиний податок

1. Загальні положення

1.1. Єдиний податок на території села Козаровичі справляється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Податкового кодексу України, Указу президента України від 3.07.1998р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі – Указ) та рішення Козаровицької сільської ради  «Про  місцеві податки і збори».

1.2. Порядок переходу суб’єктів підприємницької діяльності на застосування спрощеної системи  оподаткування регулюється Указом.

2. Платники податку

2.1. Платниками єдиного податку на території Козаровицької сільської ради є суб»єкти малого підприємництва - фізичні та юридичні особи з податковою адресою у межах села Козаровичі, які відповідають вимогам спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, і які, при цьому, у порядку, визначеному ст.. 298-299 Податкового кодексу України, самостійно обрали даний спосіб оподаткування доходів та отримали свідоцтва платника єдиного податку.

2.2. Платники єдиного податку поділяються на такі групи :

1) перша група – фізичні особи – підприємці , які не використовують працю найманих осіб , здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках  та/ або  проводять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2) друга група – фізичні особи – підприємці , які здійснюють господарську діяльність з надання послуг , у тому числі побутових , платниками єдиного податку та/або  населенню , виробництво  та/або продаж товарів , діяльність у сфері ресторанного господарства , за умови , що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв :

 - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб , які перебувають з ними у трудових відносинах , одночасно не перевищує 10 осіб ;

-обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб–підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (гр.. 70.31 КВЕД). Такі фізичні особи–підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи; Вичерпний перелік видів послуг, які розуміються як побутові  населенню, що надаються першою і другою групами платників єдиного податку, визначений  пунктом 291.7 статті 291 Податкового кодексу України.

3) третя група – фізичні особи – підприємці , які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв :

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах , одночасно не перевищує 20 осіб ;

- обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень ;

4) четверта група- юридичні особи – суб»єкти господарювання будь-якої організаційноо-правової форми , які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв :

- середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

2.3. Загальна кількість осіб , які перебувають у трудових відносинах з платником єдного податку – фізичною особою , а також середньооблікова кількість працівників юридичних осіб обраховується відповідно до підпунку  291.4.1 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу України.

2.4.Порядок визначення доходу для цілей оподаткування єдиним податком , а також для надання права суб»єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування , склад цих доходів визначається статею 292 Податкового кодексу України.

2.5. Обмеження на право обрання системи оподаткування , обліку та звітності окремими категоріями суб»єктів підприємницької діяльності встановлюється пункттом 291.5. статті 291 Податкового кодексу України.

3. Ставки податку для першої і другої груп платників.

3.1.Для першої групи платників встановлюються  ставки єдиного податку у розмірі 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний рік.

3.2.Ставки єдиного податку для другої групи платників встановлюються у розмірі 20 відсотків розміру заробітної плати , встановленої законом на 1 січня (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць.

3.3. У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

4. Податковий (звітний)  період

4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої-четвертої груп є календарний квартал.

4.2. Особливості визначення початку та закінчення податкового періоду у різних випадках передбачені пунктами 294.2-294.7 статті 294 Податкового кодексу України.

5.  Порядок  нарахування та строки сплати

5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп   сплачують  єдиний податок  шляхом здійснення авансового внеску  не пізніше 20 числа(включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

5.2. Платники єдиного податку третьої та четвертої груп сплачують єдиний податок протягом десяти календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

5.3. Платники єдиного податку першої та другої груп , які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки , а також за період хвороби , підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності,  якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

5.4. Єдиний податок , нарахований за перевищення обсягу доходу , сплачується протягом десяти календарних днів після  граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

5.5. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов»язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця , в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв»язку з припиненням провадження господарської діяльності.

6. Ведення обліку і  подання звітності платниками єдиного податку

6.1. Платникам єдиного податку першої та другої груп та платниками єдиного податку третьої групи , які не є платниками на додану вартість , ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного , за підсумками робочого дня , відображення отриманих доходів.Фопма книги обліку доходів , порядок її ведення затверджується Міністерством фінансів України.

6.2. Платники єдиного податку третьої групи , які є платниками податку на додану вартість , ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку , що встановлені Міністерством фінансів України.

6.3. Платники єдиного податку четвертої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

6.4.Платниками єдиного податку  першої групи подають до органу державної податкої служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк встановлений для річного податкового (звітного) періоду. Така податкова декларація подається , якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року доходу , визначеного у пункті 2.2 цього Положення , та /або самостійно не  перейшов на сплату єдиного податку за ставками , встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.Платники єдиного податку першої групи подають до органу податкової служби податкову декларацію у строки , встановлені для квартального податкового(звітного) періоду , у разі перевищення протягом року обсягу доходу , визначеного у  пункті 2.2. цього Положення , або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками , встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

6.5.Платники єдиного податку другої-четвертої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію єдиного податку у строки , встановлені для квартального податкового (звітного ) періоду.

6.6. Форма податкової декларації платника єдиного податку , визначених пунками 6.4 і 6.5 цього розділу , встановлюється органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

6.7. Порядок складання декларації визначений пунктами 296.2,296.4-296.7 статті 296 Податкового кодексу України.

6.8. Платниками єдиного податку першої –третьої  груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

7. Особливості нарахування, сплати та подання  звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку

7.1. Платники єдиного податку звільняються від обов»язку нарахування , сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів , визначених Податковим кодексом України:

а) податок на доходи фізичних осіб у частині доходів (об»єкта оподаткування) , що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

б) податок на додану вартість з операцій з постачання товарів робіт  та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується фізичними та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку , визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України;

в) земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для провадження господарської  діяльності;

г) плата за користування надрами;

ґ) збір за спеціальне використання води;

д) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

е) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

7.2. Нарахування,  сплата та подання звітності з податків і зборів інших , ніж зазначені у пункті 7 цього розділу , здійснюються платниками єдиного податку в порядку та розмірах встановлених Податковим кодексом України.

7.3. Платник єдиного податку виконує передбачені Податковим кодексом України функції податкового агента у разі нарахування (виплати ,надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи , яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

11. Відповідальність

11.1. Платники  єдиного податку несуть відповідальність за повноту і своєчасність його сплати у відповідності з діючим законодавством.

11.2. Контроль за справлянням податку, повнотою та своєчасністю його сплати покладено на органи державної податкової служби. 

Сільський голова                    В.С.Овсієнко