Головна » 2013 » Березень » 30 » Про дитяче самовизначення
13:10
Про дитяче самовизначення
Терпіння – здатність стійко, без нарікань витримувати фізичні або моральні страждання, життєві злигодні, уміння довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане, здатність довго й наполегливо робити що-небудь, займатися чимось. Моя бабуся все моє життя бажає мені терпіння. З роками зрозуміла: терпіння – це велика сила. 

Так от, випробування для вас, батьки, настало! Ваші крихітки готуються до великого перелому у своїй свідомості та самовизначенні – вони готуються до вступу в перший клас! 

Школа – для них це щось таємне, величне. Що вони знають про школу? Діти безпосередні та довірливі, вони не знають, що у світі дорослих (на жаль) сказане не завжди є правдивим, тому зі словами потрібно бути дуже обережними! Діти вчаться усвідомлювати відповідальність та ризики, вони – це «маленькі батьки», це ваша копія. Тому у вихованні важливо не покарання, а вміння терпеливо та з любов’ю донести дитині своє слово, розвивати її як особу. Роздратований, байдужий, ворожий або чуйний, повчальний або диктаторський тон дорослого автоматично викликає такі самі інтонації в дітей! А інтонація впливає як на поведінку, так і на взаємини – це стосується як батьків, так і педагогів. Якщо дитина спілкується з дорослими різко, всупереч правилам етики, поведінки – це наслідки того стилю виховання, під впливом якого вона знаходиться. 

Нам часто бракує уваги один до одного – діти не знають, чим живуть батьки, а ті не знаходять часу поцікавитися життям дитини, яка насправді так потребує уваги. Таке незнання погіршує відносини, розвиваються конфлікти, тому потрібно пам’ятати, що ми є взаємовідповідальними! Є одна важлива риса, яка свідчить, що дитина готова до нав чання – це вміння вислухати співрозмовника не перебиваючи. А чи може це ваша дитина? Спостерігаючи за своїм чадом, можете зробити висновки (у незрозумілій для вас ситуації зверніться до психолога). Соціальна готовність передбачає сформовані в дитині якості, завдяки яким вона може спілкуватися з іншими дітьми, з вчителькою. Це – бажання спілкуватися, вміння встановлювати взаємовідносини з однолітками й дорослими; уміння поступатись, підкорятись інтересам дитячої групи, класу; повага до бажань інших людей. Взагалі, дитина поводить себе з іншими дітьми та вчителями в школі так, як бачить і чує це вдома! 

Існує поняття «інтелектуальна зрілість», яка визначається здатністю концентрувати увагу і вловлювати зв’язок між явищами. Все побачене і почуте потрібно колекціонувати й перетворювати в знання. Самі знаєте, що діти дуже люб лять розмовляти, їм необхідне безпосереднє тісне спілкування, їм важливо ставити запитання та одержувати докладні відповіді на них, вони не задовольняються односкладовими репліками. 

Недаремно у законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», положенні «Про загальноосвітній навчальний заклад» наголошується, що батьки є головними відповідальними перед державою та суспільством за здоров’я, розвиток, навчання та виховання своїх дітей. Хочеться сказати – не шукайте поради у знайомих, друзів, щоб не нанести і собі, і своїй дитині більшої травми, а краще швидше зверніться до порад педагога, психолога, поспілкуйтеся наодинці з фахівцями, «відкрийте» свої переживання, турботи. Повірте, фахівець ніколи вам не відмовить, з ним ви знайдете багато рішень з питань, що виникли. 

Шановні батьки – наберіться терпіння! Мине кілька місяців – і ви не впізнаєте свою дитину, якщо, звичайно, будете особисто докладати неабияких зусиль. 

Будьте завжди уважними і напоготові у спілкуванні з дитиною, щоб вона не почувалася самотньою перед прикрощами, тривогами, турботами і переживаннями. Запам’ятайте, що успіх вашої дитини залежить від копіткої щоденної праці батьків. 

Жанна КОНДРАТЮК, 
завідуюча районною психолого-
медикопедагогічною консультацією
Переглядів: 508 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus