Головна » 2013 Серпень 10 » Прямою наводкою – по Берліну
comments powered by Disqus
11:22 Прямою наводкою – по Берліну | |
Сьогодні розповідь про Героя Радянського Союзу Степана Михайловича Бендикова. Народився він у селянській родині 25 травня 1907 року в селі Вища Дубечня (нині Вишгородського району). Отримав середню освіту, працював на будівництві Турксибу . У 1929 році був призваний на службу в Робітничо-Селянську Червону Армію. У 1932-му Бендиков закінчив артилерійське училище, в тому ж році вступив у партію, брав участь у радянсько-фінській війні. Початок Великої Вітчизняної війни зустрів капітаном. Брав участь у боях в Заполяр’ї, отримав важке поранення. У квітні 1942-го Бендиков отримав призначення на Північно-Кавказький фронт. Брав участь у звільненні Кубані, Ростова-на-Дону, Донбасу. Згодом брав участь у битві за Дніпро, форсуванні Вісли і Одеру. До квітня 1945 року підполковник Степан Бендиков командував 107-м артполком 189-ї легкої артбригади 2-ї гвардійської танкової армії Першого Білоруського фронту. Відзначився під час Берлінської операції. 16 квітня 1945 року артилерійський вогонь полку Бендикова дозволив радянським частинам прорвати потужну лінію оборони німецьких військ на плацдармі в районі міста Кюстрін. Після цього полк супроводжував наступаючі радянські війська. Бендиков неодноразово виводив батареї для стрільби по ворогу прямою наводкою, а 21 квітня полк приступив до артобстрілу Берліна. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 підполковник Степан Бендиков був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 6749. Після закінчення війни Степан Михайлович продовжив службу в Радянській Армії. У 1946-му він закінчив вищу офіцерську артилерійську школу, але в тому ж році вийшов у відставку за станом здоров’я. Після звільнення у запас проживав у селищі Васильєво Зеленодольського району Татарської АРСР, де помер 6 травня 1961 року. Був також нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2 ступеня, Червоної Зірки, а також багатьма медалями. Згадка про Велику Вітчизняну війну назавжди залишиться в наших серцях, а героїзм радянських бійців вражатиме ще не одне молоде покоління. Наше завдання не тільки знати, пам’ятати, але й передавати для майбутніх поколінь нашу історію, імена героїв Вітчизни. Ми повинні пам’ятати про них і бути вдячними за світле небо над нами, за мирне сьогодення. Вічна пам’ять загиблим і низький наш уклін… Звертаємось з проханням до родичів та знайомих Героїв зателефонувати до Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» за тел.04596 45-123, 04596 32-672 з метою надання документів, матеріалів та фото про життя Героїв Радянського Союзу, уродженців Вишгородського району для поповнення експозиції нашого музею. Мирослава КІНЬ, науковий співробітник Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році»
| |
Переглядів: 485 | Додав: komashkov |