Останній номер газети
Головна » 2013 » Травень » 18 » Прийшов Миколай — коней випасай
11:40 Прийшов Миколай — коней випасай | |
 Святого Миколая християни шанують у всьому світі. Його ще називають Миколою Теплим, бо свято, про яке пишемо, припадає на теплу весняну пору. Святий Миколай є покровителем дітей, мореплавців і господарів. Він народився біля 280 року у місті Патари на південному узбережжі Малоазійського півострова. Як і всі святі, був мужнім і терплячим, особливо тоді, коли довелось відбувати 20-літнє покарання під час десятого – останнього гоніння імператора Діоклетіана на Церкву Христову й християн. Св. Миколай брав участь у Нікейському Соборі, де захищав божественну природу Христа Спасителя і Його вчення. У грудні 343 року великий святитель помер. Тіло його було поховане в Мирах, у соборному храмі. Виникнення свята пов’язане з подіями, що відбувались у Візантійській імперії в XI столітті. Це був для неї період нелегких випробувань. Під час військових нападів турки спустошували імперські володіння в Малій Азії, розоряли міста і села, вбивали мешканців, паплюжили святі храми, мощі, ікони й церковні книги. Небезпека загрожувала і мощам святого Миколая. Мусульмани хотіли знищити їх. Осквернення святинь обурювало християн і на сході, і на заході. Особливо переймалися долею мощей Божого Угодника італійські християни, серед яких було багато греків. Мешканці міста Бар, що розташоване на березі Адріатичного моря, вирішили врятувати мощі святого. Поштовхом до їх порятунку став віщий сон, в якому святитель сам явився уві сні священику цього міста і заповів йому перенести в Бар свої мощі. Всі християни, які тут жили, зраділи такому знаку й вирішили відправили знатних людей та священиків до міста Мир, щоб знайти і врятувати раку з мощами. Коли віднайдену раку переносили на корабель, багато з тих, хто ніс та торкався її, зцілилися. 22 травня корабель прибув до Бару. Жителі міста урочисто зустрічали його: у руках вони тримали свічки, молились та співали пісень. З радістю та великою пошаною мощі святого Миколая пронесли через місто й поклали у церкві св. Іоанна Предтечі. Минуло три роки. Вдячні жителі міста Бар збудували чудовий кам’яний храм на честь святого Миколая і встановили там золоту раку. Велелюдна процесія урочисто перенесла мощі святого з церкви св. Іоанна Предтечі до новозбудованого храму і поклала у раку при вівтарі. У наш час мощі Миколая Чудотворця зберігаються в Барі в білосніжній базиліці Сан Сабіно. У Київській церкві свято перенесення мощей святителя Миколая з міста Мир до Бару встановив Київський митрополит Іоанн ІІ за часів Київського князя Всеволода (1078—1093). На честь Божого Угодника споруджено багато церков і монастирів. У храмах ікона святого Миколая обов’язково є серед ікон намісного ряду. Православні християни на покутті в своїх оселях біля ікон Христа Спасителя і Пресвятої Богородиці обов’язково ставлять ікону святого Миколая. У народному побуті цей день має назву Миколи Весняного або Теплого. Святий є покровителем хліборобів і мореплавців, тварин і худоби. У цей день вперше виганяли коней на пашу в поле, тож і конюхи мають його за своє свято. На сільському майдані священики кропили коней свяченою водою, а в полі їздили вершники — «щоб нечиста сила коней не мучила». Про це свято існує кілька приповідок: «Прийшов Миколай — коней випасай»; «Юрій з теплом, а Микола з кормом»; «Святий Юрій пасе корів, а Микола — коней». На Київщині і Поділлі в день Миколи Весняного робили заздравні обіди, на які запрошувались усі родичі. Шануймо й ми святого Миколая, бо він наш теплий заступник, котрий у потребі не бариться з допомогою. Федір ВЕЛИЧКО | |
| Переглядів: 698 | Додав: komashkov | |