Головна » 2014 » Квітень » 12 » «Працювала» імперія смерті
10:37
«Працювала» імперія смерті
Нацистська каральна машина доживала останні місяці, а у зв’язку з наближенням радянських і союзних військ ставала все більш агресивною. І вся лють падала на полонених і в’язнів таборів. Німецьке командування прийняло нелюдське рішення, від якого навіть зараз холоне кров – про тотальне винищення в’язнів концтаборів.
 
В Україні було створено мережу великих таборів смерті для військовополонених.  Масове знищення людей, у тому числі військовополонених, здійснювалось окупантами в Україні у 808 таборах, тюрмах, інших місцях ув’язнення, смертність в яких досягала 85%. Усього  протягом 1941-1945 років у полон, за останніми підрахунками, потрапило близько 6 мільйонів 300 тисяч радянських військовослужбовців. Із них загинуло понад 4 мільйони 700 тисяч, зокрема, понад 2 мільйони – у концтаборах і в’язницях, що були розміщені окупантами в Україні. 
 
Найбільшими концтаборами в Україні були  «Цитадель» у Львові, табори в Умані, Полтаві, Мелітополі, Донецьку, Дніпропетровську, Сирецький і  Дарницький табори  у Києві. 
 
Дарницький табір смерті спочатку був задуманий загарбниками саме як фільтраційний. Через нього за часи окупації пройшло до 300 тисяч людей – в основному військовополонених солдатів і офіцерів Червоної Армії, а також, усупереч усім нормам міжнародного гуманітарного права, цивільних людей. 
 
Після визволення Києва від нацистських окупантів надзвичайна державна комісія із встановлення та розслідування злочинів нацистських загарбників у грудні 1943 року обстежила територію Дарницького табору. З’ясовані місця масових поховань в’язнів. За 320 метрів від основної території розташовувалося п’ять ям  із тілами закатованих та розстріляних полонених командирів і політпрацівників, загалом біля 12000 осіб. Надзвичайна комісія встановила загальну кількість загиблих у Дарницькому таборі – 68 тисяч чоловік.  
 
У 1944 році надзвичайна державна комісія з розслідування злодіянь нацистських окупантів повідомила, що, за неповними даними, в Києві замучено, розстріляно більше 195 тисяч людей... 
 
Я мешкаю у Дарницькому районі і мої знайомі, які пережили жахіття вій­ни згадують, що місцеві жителі під загрозою смерті допомагали полоненим – приносили іжу, одяг. Тепер на місці Дарницького табору смерті стоїть Меморіальний комплекс громадянам, солдатам і офіцерам, які були закатовані у Дарницькому концтаборі. 
 
Сторінки минулого не треба забувати ніколи. Важкий шлях пройшло покоління війни – голод, холод, тяжка, виснажлива праця, приниження. Ті, що залишилися у живих, сьогодні згадують ті роки з болем. 
 
Головне, щоб це більше не повторилося, щоб не повторилося – відлунює у наших серцях…
 
Тамара СОКОЛ,
заступник директора Національного музею-заповідника «Битва за Київ  у 1943 році»
Переглядів: 506 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus