Головна » 2014 » Лютий » 1 » Орієнтир нації
11:45
Орієнтир нації
Хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього. Саме тому ми повинні знати історію. А українська історія вмита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. 29 січня 1918 року назва невеликої станції, що розташована вздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом майже століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. 

Цей бій тривав 5 годин між чотиритисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. 

Бій розпочався о 12 годині дня і безперервно тривав до пізнього вечора. Юнаки мужньо відбивали атаки ворога не залишаючи своїх позицій. Проте скориставшись величезною перевагою, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища, бійці Студентського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені. 

Після підписання Брестського миру, який змінив владу більшовиків на німецьку, 19 березня 1918 року у Києві відбувся урочистий похорон на Аскольдовій горі 28 полеглих бійців у бою під Крутами. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти». 

Більшовики за 70 років свого панування намагалися знищити в пам’яті народу згадку про Крути або виставити її героїчних захисників зрадниками Радянської Батьківщини. У 30-х роках було знесено кладовище та могили на Аскольдовій могилі. Перші згадки і справжня, реальна оцінка захисників Крут, відбулася вже після набуття Україною незалежності в 1992 році. Не можна викреслити із пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг юних студентів, які захищали українську державність, поклавши на її вівтар найцінніше – власне життя.

Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для нинішніх і майбутніх поколінь. День надії і любові до своєї Вітчизни. 
Переглядів: 485 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus