Останній номер газети
Головна » 2014 » Лютий » 21 » Одвічний біль Афганістану
13:11 Одвічний біль Афганістану | |
 Афганська війна перевіряла на міцність людей, що вони могли витримати. Це знають і пам’ятають наші «афганці», яким повною чашею довелося сьорбнути і страждань, і горя, і відчаю, і труднощів. Вони воювали у чужій країні, а власний народ практично нічого не знав ні про причини цієї війни, ні про її завдання, ні про відвагу і подвиги наших солдатів і офіцерів. Мало кому було діло до покалічених доль тих, хто пройшов Афган, до їх фізичних і душевних мук. Найчастіше їм самим доводилося знаходити місце у житті. Інколи вони продовжували воювати, але вже у соціальній сфері – з несправедливістю, з байдужістю типу «я вас туди не посилав». Та вони вистояли, як на передовій, так і в мирному житті… Семеро жителів Лютіжа відчули на собі випробовування Афганістаном. Їм випав щасливий квиток – усі живі і без каліцтв повернулися до рідної домівки, впорядковувати свою українську землю. Кожен із них нагороджений орденами і медалями. Ось їхні імена: Олександр Гамарис, Сергій Красуцький, Микола Кірієнко, Віктор Фурс, Ігор Правдивий, Володимир Рибалка, Віталій Швець. Усі вони займають активну життєву позицію, працюють, виховують дітей, не стоять осторонь громадських проблем. Олександр Гамарис очолив Раду ветеранів села, а Ігор Правдивий став головою первинного осередку воїнів-афганців Лютіжа. Вони обоє і були присутніми на святі вшанування воїнів-інтернаціоналістів, влаштованим нашою школою. Настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Володимир провів панахиду по загиблих, що не повернулися додому. Учні влаштували театралізоване дійство, розповідали про Афганістан, про наших земляків – воїнів, що виконували інтернаціональний обов’язок. А наприкінці, даруючи гостям букети гвоздик, учні побажали ветеранам стільки онуків, скільки було нагород на їхніх піджаках. Оксана МАРТИНКОВА, школа журналістики ЦТ «Дивосвіт»
| |
| Переглядів: 469 | Додав: komashkov | |