Останній номер газети
Головна » 2013 Квітень 6 » Не старіють душею моряки
11:33 Не старіють душею моряки | |
 Весною 1943 року старший червонофлотець Олексій Школенко закінчив розвідувальну школу ВМФ по курсу розвідник-диверсант для подальшої роботи на окупованій території. У червні 1943 року Олексій Михайлович у складі групи розвідників був закинутий у ворожий тил північніше Києва в район Димерських лісів для збору розвідувальних даних про склад та дислокацію німецьких військ, вивченню навігаційної ситуації в басейні Дніпра. Ці важливі дані були необхідні нашому командуванню для підготовки контрнаступу радянських військ по визволенню столиці України міста Києва. Згодом група розвідників, поповнившись місцевими жителями-патріотами, переформувалась в партизанський загін, який увійшов в історію партизанського руху в Україні під назвою «Димерський». Олексій Школенко став комісаром загону. В період з червня по листопад 1943 року партизани загону на чолі зі Школенком провели 23 військові операції. В ході бойових дій партизанами було знищено 168 гітлерівців і їх прихвостнів, підірвано більше тисячі метрів залізничної колії, 2 гармати та 11 автомобілів, підпалено річковий паром, захоплено 229 одиниць стрілецької зброї, поставлено близько 300 мін, багато амуніції та спорядження, визволено з полону 117 наших громадян. Після визволення Києва, Школенко проходив подальшу службу в розвідувальному відділі Дніпровської військової флотилії, брав участь в операції «Багратіон» по визволенню Білорусії. А в червні 1944 року був знову висаджений з бойовим завданням у німецький тил на територію Білорусії для взаємодії з партизанським з’єднанням генерал-майора В. Коржа. Згодом із частинами флотилії пройшов з боями по території Польщі та закінчив війну в Німеччині. Після війни, до самої демобілізації в березні 1948 року, головний старшина Олексій Школенко передавав свої знання молодим курсантам, будучи викладачем в Київському учбовому загоні Дніпровської флотилії. За роки війни неодноразово за проявлений героїзм та мужність був відмічений бойовими нагородами. Під час боїв отримав два тяжких поранення і контузію. В мирний час Олексій Михайлович, закінчивши Київський університет імені Т.Г. Шевченка, багато працював на різних посадах в народному господарстві, примножуючи трудову славу нашої України, і вийшов на заслужений відпочинок, маючи загальний трудовий стаж 63 роки. Нині він бере активну участь у ветеранському русі України. Протягом багатьох років є головою ради Київської громадської організації ветеранів Дніпровської військової флотилії, є членом ради Київської громадської організації «Товариство ветеранів розвідки Військово-Морського Флоту», передаючи свій безцінний досвід молодому поколінню українців. Олексій Михайлович неодноразово відвідував Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році», розповідав про своє бойове минуле, зустрічався з молоддю та учнями шкіл Київщини. Працівники музею вітають Олексія Михайловича зі славним ювілеєм, бажають йому міцного здоров’я, наснаги у справі збереження подвигу і пам’яті про воїнів Великої Вітчизняної війни.
Тамара СОКОЛ, заступник директора Національного музеюзаповідника «Битва за Київ у 1943 році» | |
| Переглядів: 533 | Додав: komashkov | |