Головна » 2019 » Січень » 24 » На Водохреща
17:43
На Водохреща

Святе Водохреща, Йордан, або ж Богоявлення – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Згідно з Євангелієм, у цей день відбулося хрещення 30-річного Ісуса Христа у річці Йордань, він явився світу як Син Божий, спаситель. Усі православні християни та греко-католики відзначають свято Хрещення Господнього. 
Із цим святом пов’язане також вірування у цілющість води, навіть вода з крана вважається такою, що змиє духовно нечисте, а також вилікує тілесні хвороби людини. Освячена вода може зберігатися весь рік, не втрачає cмаку і не псується. Таку особливість води і досі ніяк не можуть пояснити, але деякі вважають, що цілющою її робить срібло від хреста, якого священик занурює у воду. Тож щороку по всій Україні проводиться освячення води у церквах та водоймищах, купання в ополонках, освячення осель та господарства.
Потужні розвідки щодо українських традицій на Водохреща зробив Олекса Воропай, про що писав у книжці «Звичаї нашого народу». Якщо перед обідом на Водохреща господиня місить тісто на пироги, то, витягнувши руку з тіста, не обтирає її, а йде у сад і обв’язує яблуневе дерево соломою, примовляючи: «Щоби на той рік родили яблука такі добрі і м’які, як тісто». Цікаво, що у західній Англії у дні Різдва Христового господині йдуть у сад і вклоняються яблуням, щоб ці дерева у наступному році щедро родили.
На Слобожанщині існує повір’я, що у день Водохреща є хвилина, коли вода перетворюється на вино. Один купець їхав з ярмарку і заїхав на річку коней напувати, але замість води він знайшов вино. Тоді купець напився, набрав з собою і поїхав. Не від’їхав він і однієї верстви, як захотілося йому знову напитися вина, але не довелось, бо у посудині була вже вода.
На колишній Гетьманщині парубоцтво мало такий звичай: по обіді на Водохреща сходилися на льоду хлопці з двох сусідніх сіл або двох «кутків» того самого села і билися. Переможці забирали собі «орден» – хрест, вирубаний на льоду.
На Полтавщині був колись звичай на Святе Водохреща вчити коней і молодих волів. Молодими кіньми їздили доти, доки вони не вкривалися потом, а спітнілих кропили «йорданською» водою, щоб були здоровими і слухняними.
У деяких місцевостях Поділля та на Гуцульщині святять «трійцю»: три свічки, зв’язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. До цього ще додають пучки червоної калини та сухих квітів: безсмертників, або васильків. З «трійцею» йдуть на «Йордан» переважно жінки і дівчата. Під час Богослужіння «трійця» запалюється від свічок, що горять на престолі. Коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти додому, «трійцю» гасять, занурюючи свічки в ополонку, де відбувалося освячення води.
Зараз мало хто дотримується старовинних обрядів у повному обсязі. Проте на Вишгородщині у кожному храмі відбулися божественні літургії. Майже у кожному селі, де є водойма, місцеві мешканці занурювалися в ополонку, щоб очиститися та випробувати себе. Жителі міст і селищ збираються біля церкви для освячення води, щоб згодом окропити нею домівку. Таким чином її обминатимуть негаразди, а її люди будуть здорові протягом року. 
Цього року у день Хрещення Господнього стояла чудова днина. Тож, як гласить народна мудрість – на Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки». Найбільш велелюдно під час Водохреща було у Вишгороді на березі Київського водосховища. Традиційно присутніх привітав зі святом настоятель храму Бориса і Гліба отець Димитрій, який відправив святкове богослужіння, занурив срібний хрест у води Дніпра та освятив усіх цілющою водою. Було багато сміливців, які випробували себе, занурившись у крижану воду – чоловіки і жінки різного віку демонстрували свій сильний дух. 

Христина БАРАНОВСЬКА, «Слово»
Фото Олександра КОВАЛЕНКА

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 420 | Додав: slovo
comments powered by Disqus