Головна » 2013 » Серпень » 10 » Лебедівка – біля моря квітка
10:42
Лебедівка – біля моря квітка

Боролись, грали, співали і танцювали. Так коротко можна охарактеризувати День села, що відбувся минулої суботи в Лебедівці. Суботній день навіював прохолоду, тож під вечір лебедівці збиралися на майдан біля сільського клубу. Приїхали і гості з навколишніх сіл, Вишгорода та Києва. І дарма, що була «похідна» сцена на колесах, зате фуру облаштували як велику селянську хату. 

 
Із яскравими домотканими килимами на стінах, вишиваними рушниками, розмальованою півниками піччю і різним домашнім начинням у кутку. А під хатою, як годиться у справжніх господарів, стояла собача будка із рудим песиком-охоронцем обійстя. Така собі домашня обстановка на майдані, частину якого займала глядацька зала. З одного боку велика надувна гірка – атракціон для дітей. Позаду глядацької зали жваво велася торгівля різними наїдками та напоями. Поодаль три великі чавуни грілися на багатті – два з рибною юшкою та один з кулешем. Над рибною юшкою «чаклував» ветеран рибальської справи, депутат сільської ради Валерій Курочка. Адже таку смачну юшку варять лише в Лебедівці. А на десерт чекало морозиво. І поки закипало, і ще привабливий запах не лоскотав ніздрі, час було починати урочистості. На сцені у вишиванках ( сучасна молодь поважає українські традиції) ведучі Віталій Клименко та Анна Кисіль оголосили про початок свята. Віршоване привітання прозвучало від маленької лебедівчанки Владислави Вдовиченко. Лебедівці настільки люблять своє село, що присвячують йому вірші, як от написала Олена Тишковець: 
 
Наше село ми звемо Лебедівкою, 
Таке ж воно красиве, як у полі квітка, 
Ще й розкинулося біля самого синього моря, 
Добрі тут люди живуть, не знаючи горя. 
Звідси до Києва рукою подати, 
І всі сюди їдуть і жити, й співати. 
Бо в нашім селі природа чарує, 
А навколо неї життя, як Десна, вирує… 
 
Про свою любов до рідного села говорив у вітальному слові і Лебедівський сільський голова Олександр Тишковець: 
 
– Відрадно, що свято, яке ми відродили і привнесли в нього нове, з кожним роком набуває все більшого розмаху. На майдан приходить все більше людей, бо свято стає все більш популярним. Приємно бачити людей із позитивним, гарним настроєм, бо ми приходимо сюди, щоб поспілкуватися, поділитися своїми думками, порадитися, показати , що ми можемо не тільки працювати, а й відпочивати. Такі свята гуртують громаду. Бажаю всім міцного здоров’я, успіху, удачі та веселого настрою. 
 
Лебедівців приїхав привітати зі святом голова Вишгородської районної ради Олександр Носаль: 
 
– Дорога Лебедівко! Шановні мешканці та гості! Тут я бачу людей з усього району. Вітаю з гарним святом таке чудове село. Дійсно вміємо працювати – вміємо відпочивати. Бажаю вам святкового настрою сьогодні, безхмарного неба завжди, здоров’я, достатку та любові. І повірте, що районна влада робить все можливе, щоб Вишгородський район був найкращим в Україні! 
 
Приємним сюрпризом стала поява на сцені народного артиста України, кіноактора Володимира Талашка: 
 
– Зі святом вас! Справді Лебедівка – село, де живуть красиві люди. Сама назва села походить від красивого, ніжного птаха – лебедя. Сьогодні ви представляєте на святі гарну пісню і гарне слово. Відрадно, що мешканка вашого села Анна Кисіль в цьому році стала студенткою Київського національного театрального інституту імені Карпенка-Карого. Вона боялася про це говорити, але я хочу, щоб ви пораділи за свою землячку, за те, що Лебедівка народжує людей, які не тільки працюють на землі, а й прагнуть бути митцями, прославляти свою країну. 
 
Володимир Талашко виконав кілька пісень, «Ніч яка місячна,зоряна, ясная», що звучала у легендарному фільмі «У бій ідуть тільки старики». На святі виступила гостя з Америки, ілюзіоністка Алла Вінник, яка віртуозно вправлялася з обручами. 
 
 
Затим на сцену запросили художній ансамбль «Лебідонька». Аматорки художньої самодіяльності дві Галини – Чугай і Корсун виконали «Ой, у полі криниченька». Марія Бойко і Галина Дрок співали про рідне село і про матір. 
 
А улюблениця публіки Галина Могильна виконала «А на Україні розкітають сади » та «Широка ріка». Долучився до співу Василь Миколайович, так поважно оголосили солідного чоловіка, який легко, мелодійно, на одному диханні виконав «Очі сині та сині», «Галина». Хотілося дізнатися, чи бува не професійний співак Василь Миколайович, і, звичайно, прізвище. Виявилося, що Василь Учватов – колишній киянин, а вже сім років, як житель Лебедівки. Дуже вже полюбилося йому це село, тут він і в будні, і в свята. А щодо пісні – це його захоплення, адже за фахом він автомобіліст. 
 
 
Після пісенних виступів на сцену запросили гостей із клубу спортивної боротьби «Панкратіон» – віце-президента федерації «Панкратіону» України Романа Яковенка та депутата Лебедівської сільської ради Віталія Аверкіна, які розповіли про стародавній олімпійський вид єдиноборства, що поєднує в собі прийоми боротьби і кулачного бою. Федерація привезла своїх вихованців, щоб показати лебедівцям новий і такий древній вид боротьби, прихильником якої був ще Піфагор. На татамі хлопці та дівчата, показували захоплюючі поєдинки, причому був спеціально підготовлений театральний номер, що демонстрував здоровий спосіб життя без пива та цигарок. Можливо юні лебедівці, які з цікавістю спостерігали за поєдинками, захочуть спробувати свою силу і волю у цьому виді спорту. А поки що, окрім борцівських поєдинків, для лебедівців були влаштовані розважальні бої подушками на колоді. Бажаючих пововтузити противника було багато, тільки бої тривали недовго, бо учасники після кількох стусанів подушкою опинялися на землі. Для спритних і витривалих було організоване серйозне випробування: залізти на стовп і дістати подарунка. І тут знайшлися вправні, тож скоро верхівка стовпа лишилася порожньою. 
 
І знову святкове дійство перемістилося на сцену. З концертною програмою до лебедівців завітав фольклорний ансамбль «Журавлині ключі » з Козаровичів. Жартували, що добиралися вплав з правого берега на лівий. Але все-таки не вплав, бо не потомилися, бо так голосисто і запально звучали у їх виконанні українські народні пісні, жартівливі, частівки, гуморески, що оплески не стихали. Тож прийдеться лебедівцям з таким же концертом-відповіддю їхати до сусідів через море, чи вплав, чи в об’їзд на день Козаровичів на Покрову, бо вже й запрошення отримали. 
 
 
І коли село огорнули сутінки сценою «заволоділи» молоді виконавці – лебедівці. Співали Аліна Гур’янова, Галина Моруз, Роман Юрченко, Олена Базильчук, Володимир Дмитренко. 
 
О 22-й годині вечірнє небо засяяло міріадами вогняних зірочок. Так Лебедівка салютувала на честь свого дня. Але на цьому свято не закінчилося. До півночі на майдані вирувала дискотека, танцювали всі лебедівці: від підлітків – до літніх. Адже повеселитися цілою громадою на День села можна лише вже наступного літа, тож ніг не шкодували. 
 
Катерина ЖЕЛІЗНЯК, 
спеціально для «Слова» 
Фото Олександра КОВАЛЕНКА
Категорія: Лебедівська громада | Переглядів: 1060 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus