Головна » 2013 » Грудень » 14 » Хвороба, яку треба лікувати
12:35
Хвороба, яку треба лікувати
На тему корупції деякі представники української влади спілкуються не надто охоче, а дехто на таку проблему взагалі просто закриває очі. Водночас інвестори визнають корупцію однією з основних причин, що погіршують бізнес-клімат у нашій країні та значно ускладнюють життя її громадянам. Як борються з цим ганебним явищем у структурі Міністерства доходів і зборів розповів очільник міністерства Олександр КЛИМЕНКО.  

– Олександре Вікторовичу, ви неодноразово підкреслювали важливість боротьби із корупційними проявами у податковій і митній сферах. На вашу думку, можна подолати це явище?

– Мене особисто як людину і громадянина нашої держави факти  корупції у нашому суспільстві не просто засмучують, а обурюють. Особливо, коли чую від інвесторів, підприємців, що в Україні не можна цивілізовано вести бізнес через високі корупційні ризики. Тому я роблю і робитиму все від мене залежне, щоб змінити це сумне реноме нашої країни.

Ще більше ця проблема турбує мене як керівника, який очолює 56-тисячний колектив Міндоходів. Ми щодня моніторимо ситуацію, і коли в поданій мені інформації бачу, що хтось зі співробітників органів доходів і зборів дозволив собі вчинити службове правопорушення, сприймаю це як особистий виклик. Це не просто проблема, це хвороба, яку треба лікувати, якщо потрібно, радикальними методами.

– І чим цю хворобу лікують у Міндоходів?

– Ще коли я очолював податкову службу, ми почали шукати ефективні рішення. Створили інтерактивний сервіс «Пульс», щоб мати інструмент двостороннього зв’язку із підприємцями та можливість запобігти правопорушенням з боку наших співробітників. До речі, мені щодня повідомляють, з якими питаннями люди звертаються на «Пульс».

З часом ми узагальнили проблеми і ризики, окреслили напрямки роботи, прийняли відповідні кадрові та організаційні рішення. Коли податкову й митну служби (майже рік тому) об’єднали у Міністерство доходів і зборів, постали нові виклики і завдання. Тож вирішили, що боротьба із корупційними проявами у міністерстві повинна мати всебічний і системний характер.

Не рятує і посада.

– Що вже зробили? Скільки нечесних на руку співробітників виявили в міністерстві протягом року?

– У цьому питанні ми тісно співпрацюємо з органами прокуратури. У більшості випадків саме підрозділи внутрішньої безпеки Міндоходів ініціюють проведення перевірок. Так у поточному році проведено близько трьох тисяч службових перевірок та розслідувань. Як наслідок, майже 1000 осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності, звільнено  130.

Водночас розуміємо, що просто боротися із наслідками службових правопорушень не ефективно. Потрібно усувати причини їх виникнення, працювати із мікрокліматом у колективі, впроваджувати відповідні принципи службової етики. Звісно, не можна поставити біля кожного співробітника спостерігача, тож необхідно створити такі умови, щоб ризики від отримання хабара були вищими, ніж вигода. Співробітники міністерства мають розуміти, що корупційні дії  однієї людини  кидають тінь на весь колектив.

Ми консультувалися з найкращими фахівцями у сфері антикорупційної політики, уважно вивчали ставлення громадян і наших співробітників до цієї проблеми. Як наслідок, у міністерстві розробили антикорупційну стратегію, що охоплює всі етапи роботи – від профілактики до виявлення та реагування на протизаконні дії.

Розробили й спеціальний кодекс етичної поведінки співробітника міністерства. Кожен керівник – незалежно від того очолює він регіон чи окремий відділ – персонально відповідає за мікроклімат у колективі, за формування негативного ставлення до корупційних проявів. Адже часто негаразди у колективі виникають саме через байдужість чи некомпетентність керівників.

До речі, у разі, якщо провина нашого працівника доведена, то незалежно від його посади безапеляційно приймається кадрове рішення. Це і є принципом нульової терпимості до корупції.

– Але ж досить важко проконтролювати кожну окрему інспекцію чи митний пункт, дії кожного працівника.

– Саме тому головний акцент робимо на профілактику, запобігання протизаконним діям. Важливо не схопити за руку порушника, а створити умови, які унеможливлять ці порушення.

Наприклад, свого часу ми запровадили автоматизовану систему оцінки ризиків. З тих пір перелік підприємств, що підлягають перевірці, складає не інспектор, а пошукова програма. Ця важлива новація, окрім інших позитивних наслідків, виключила можливість упередженого ставлення до конкретного платника. Відповідно, знизилася ймовірність неправомірного використання службового становища окремими працівниками.

Розвиток електронних сервісів, у свою чергу, сприяє мінімізації персональних контактів між працівником Міндоходів та платником податків і, відповідно, зменшує корупційні ризики.

Провідні міжнародні інституції, що сприяють нам в антикорупційних заходах, підтверджують правильність такого підходу. Найкращі світові практики свідчать, що успішною боротьба з корупцією є лише тоді, коли вона спрямована на профілактику.

З наступного року почнемо використовувати детектори брехні як превентивний захід під час прийому на роботу та службових перевірок і розслідувань. Це один з методів, але не основний.

Не мовчіть!

– Ваше відомство анонсувало створення нового підрозділу – департаменту службової етики. Чим саме він займатиметься?

– Головна функція цього підрозділу – внутрішній аудит, контроль за тим, як співробітники дотримуються професійних та етичних стандартів. Комплаєнс, або контроль за ризиками – це світовий стандарт роботи для всіх приватних компаній, що прагнуть мінімізувати корупційні ризики в своєму колективі. Уважно вивчивши цей досвід, тепер плануємо реалізувати ці напрацювання у міністерстві.

Просто розробити ідеологію несприйняття корупції замало, треба донести її до колективу і контролювати її дотримання. Це завдання і виконуватиме новий підрозділ.

– Звідки зазвичай надходить інформація про можливі порушення з боку ваших підлеглих? Хто і як допомагає виявляти такі випадки?

– Звісно, наші найнадійніші союзники в цьому – небайдужі громадяни і підприємці, які готові захищати свої законні права. І можу запевнити, в цьому я цілком і повністю на боці платників податків.

Кожна четверта скарга на неправомірні дії працівників Міндоходів надходить через «Пульс». У цьому році було 260 повідомлень про службові правопорушення, бездіяльність чи перевищення повноважень з боку працівників міністерства, з них 32 повністю або частково підтвердилися. Як наслідок, п’ятеро працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності, трьох звільнено, розпочато три кримінальних провад­ження.

Жодна інформація про неправомірні дії наших співробітників не залишається без уваги, тому закликаю підприємців не мовчати.

– З чим ще звертаються на «Пульс»?

– За статистикою звернень на «Пульс», лише 4% скарг стосувалися неправомірних дій. За рік до міністерства звернулися вже понад п’ять тисяч громадян. Здебільшого цікавилися організацією роботи податкових та митних органів та зверталися по допомогу в розв’язанні проблем з поданням електронної звітності.

Після того як «Пульс» почав приймати скарги з митних питань, кількість звернень зросла в 1,7 раза. Найчастіше йдеться про труднощі з оформленням декларацій, затримку з митним оформленням товарів.

– Коли наше суспільство зможе розв’язати вищезгадану проблему?

– Боротьба з корупцією – це завжди вулиця з двостороннім рухом. Відповідальними  мають бути не лише державні службовці, а й ті громадяни, які практикують вирішення питань в обхід закону.

Якщо ми, українці, усвідомлюємо себе європейською нацією, то повинні прийти до абсолютного відторгнення корупції на рівні суспільної свідомості.  Якщо прагнемо жити в європейському суспільстві з ринковою економікою, то лояльному ставленню до корупційних проявів та тіньової економіки немає жодного виправдання. 

Подолати корупцію швидко не вдасться. Знадобляться роки кропіткої щоденної праці. Але це можливо. Нині вітчизняний бізнес приймає законодавчі та організаційні новації, що запроваджуються на підставі європейських стандартів та практик. Дасть результат і робота з виховання податкової культури. Просвітницькі програми, запроваджені наразі в старших класах шкіл, вищих навчальних закладах, показують, що наступне покоління готове зробити ці ідеї органічною частиною свого світогляду.
ДОСЬЄ 

Олександр КЛИМЕНКО. Народився 1980 року в місті Макіївці на Донеччині. Має дві вищі освіти. 2005–2010 роки – заступник начальника спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку. З травня 2010-го – перший заступник голови ДПА в Донецькій області, а з вересня цього року – голова цієї ДПА. З лютого 2011-го – заступник голови Державної податкової служби України, а з листопада цього року – голова ДПСУ. З грудня 2012 року – міністр доходів і зборів України. 

via ukurier.gov.ua
Переглядів: 511 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus