Головна » 2013 » Травень » 30 » Хто за чим мандрує до лісу?
10:14
Хто за чим мандрує до лісу?
Хто за грибами та ягодами, хто просто – на шашлики, хто за незабутніми враженнями від спілкування з природою, хто за енергією, якою надихає ліс людину, здатну його почути і зрозуміти. Знаходяться і такі, хто в лісі бачать тільки деревину та м’ясо. Так, дійсно, ліс тисячоліттями годував людину, надавав і притулок, і будматеріали, і дрова на обігрів, і харчі. Людство і на сьогодні експлуатує ліс і його природні багатства. І немає в тому нічого злочинного по відношенню до лісу – адже якщо ці багатства використовувати ощадливо, якщо давати лісу і дичині, яка в ньому живе, відновлювати свої запаси, якщо брати від природи помірну для неї долю. А якщо природа не в змозі сама відтворювати свої запаси, то й допомагати їй у тому. 

Підгодівля диких тварин, особливо в осінньо-зимовий період, регулювання чисельності хижих шкідливих тварин – вовків, лисиць, сірих ворон, відстріл бродячих тварин – розповсюджувачів багатьох хвороб, небезпечних для людей та худоби, селекційна робота з дичиною – відбір та відтворення найкращих плідників, заходи по запобіганню захворювань диких тварин, та ще багато іншого, і, безумовно, на першому плані – боротьба з браконьєрством. 

Саме браконьєрство – незаконне, не за правилами і зверх всякої міри полювання, стало найболючішим фактором для мисливського господарства України, і призвело в багатьох регіонах до майже повного спустошення мисливських угідь. 

На превеликий жаль, в українському суспільстві, як серед мисливців, так і серед пересічних громадян, склалося терпиме ставлення до браконьєрства – так собі, пустощі на природі зі зброєю. Ну пішов собі дядько прогулятися на природу з рушничкою, подихати свіжим повітрям, ну встрелив вухатого на куліш, жінку та дітей дичиною побалувати, то хіба-то злочин? Починається така ідеологія неповаги до мисливського законодавства із зайців, які буцімто обгризають дерева на городі, і тому їх можна стріляти без усіляких на те дозволів, а закінчується – лосями та оленями, яких можна добувати без дозволів тому, що ... якщо я не вб’ю, то інший... І живуть хапуги всіх мастей з такою ідеологією, і сплять спокійно, і полюють, коли завгодно, з такими собі теоріями про їхнє ексклюзивне право на природні ресурси без всякої міри та закону. Ну, на те й існує єгерська служба мисливських господарств, щоб ставити на місце таких любителів поласувати дичиною на халяву, щоб нагадати, що існує в Україні державний устрій, мисливські закони і правила полювання. 

При тому, серед більшості браконьєрів все ж таки існує етика, нехай і браконьєрська, та все ж рамки дозволеного, через які не переступить браконьєр, – існують. 

Але знаходяться і таки моральні виродки, кому кров диких тварин паморочить розум, вона на них діє, як наркотик, для кого не існує ніяких обмежень, кому все одно – по кому стріляти, по живих тваринах, чи по єгерях. Полювання навесні на вагітних тварин, особливо великих копитних звірів – самок оленів, лосів, кабанів, вважається верхом «беспредєлу» навіть серед завзятих браконьєрів. І от маємо (надалі сухі рядки з протоколів): 30 березня 2013 року в лісових угіддях мисливського господарства «Острівки» ТОВ «Метос», які розташовані на території Вищедубечанського лісгоспу, єгерська служба затримала джип з трьома громадянами, вилучено два карабіни в зібраному та зарядженому стані з оптичними прицілами та глушниками, один карабін зі змонтованим підствольним ліхтарем для полювання вночі. 11 квітня знову ж таки єгерська служба ТОВ «Метос» затримала мікроавтобус з двома браконьєрами, з якого вилучено тушу вбитої свиноматки та незареєстровану мисливську рушницю з нічним прицілом. Нутрощі та дев’ять ембріонів (ненароджених поросят) лежали в ста метрах від браконьєрського автомобіля. 16 квітня тією ж єгерською службою, в тих же угіддях затримано джип з трьома браконьєрами, з якого вилучено два карабіни і мисливська рушниця. 

Легко написати – «затримано двох браконьєрів на джипі». Здогадуєтесь, шановні читачі, який шалений опір вони чинили, на які погрози та хитрощі йшли, щоб уникнути покарання? 

Поставимо питання: що штовхає людей, які не вмирають з голоду, мають статки і, частіше за все, доволі високий статус у суспільстві, потужний всюдихідний транспорт та дорогу зброю, що штовхає їх мотатися бездоріжжям, чагарниками, вночі, чинити спротив єгерям та лісникам? Мисливський інстинкт? Жадоба до пригод та полювання? Так, у Вишгородському районі, у більшості господарств, які, до речі, достатньо багаті на дичину (як для Київської області), можна законно полювати за відносно невелику плату. Але ж це в сезон полювання та за правилами, а як хочеться «беспредєлу»? 

Вважаємо за доцільне всім любителям халявної дичини нагадати, що сам факт вашої появи в мисливських угіддях не в сезон полювання, без дозвільних документів або інше порушення правил полювання без добування дичини, потягне штраф до 1020 гривень з кожного порушника. А незаконний відстріл, навіть невеличкого кабанчика, – 10 тисяч гривень сплати збитків, штраф – 3400 гривень, вилучення зброї та кримінальна справа. Це без урахування витрат на адвоката та власний робочий час і нерви. От і рахуйте – за ці кошти, можна в сезон законно вполювати 3-4 кабани і не ховатися по кущах. А тим шибайголовам, хто думає, що вони мають браконьєрську вдачу, зв’язки у «верхах», що їм пощастить, і вони не попадуться, відповімо: «Скільки мотузці не витись, кінець все одно буде», і порадимо: не попадайтесь єгерській службі ТОВ «Метос» – не відкрутитесь! 

Володимир НИЖНИК, 
єгер охорони мисливських угідь ТОВ «Метос»
Переглядів: 1419 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus