У Коростені Житомирської області відбулась непересічна подія – тринадцятого квітня на річці Уж, в парку «Древлянський», було спущено на воду човни-репліки «Добриня» і «Фрам».
У рамках міжнародного наукового проекту «Середньовічні Балтія та Чорномор’я: матеріальна реконструкція торговельних зв’язків» та першої науково-дослідницької експедиції «Від «із варягів у греки» княжих часів до сучасної морської України», за підтримкою історико-культурного фестивалю «Добриня Фест» відбувся перехід човнів-реплік річками Уж, Прип’ять та Дніпро від Коростеня до Вишгорода. Це шлях, яким князь Мал плив з Іскоростеня у столицю до княгині Ольги. Очільник переходу – старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Андрій Петраускас.
А вже вісімнадцятого квітня у Вишгороді в районі пляжу на набережній Київського водосховища відбулася урочиста зустріч унікальної експедиції. На історичному човні – прапор Військово-Морських сил України. Так експедиція хоче привернути увагу до визволення полонених українських моряків.
Човни-репліки виготовлені в Олевську співробітниками Житомирської археологічної експедиції за технологіями і лекалами тисячолітньої давнини. Ця лодія – копія човна ХVI століття, який знайшли під час розкопок на Волині. Довбанка побутувала в багатьох районах України аж до початку ХХ ст., а на Поліссі нею подекуди користуються і досі. Народні назви цього типу човна — дуб, дубовка, душогубка, код луб, просто човен тощо. Довбанку виготовляли в три етапи: збір та заготівля матеріалу, попередня його обробка та видовбування. Дуб для довбанок рубали переважно взимку, після чого три-чотири роки витримували на свіжому повітрі, щоб він «переболів». Видовбаний з такого матеріалу човен довше зберігався та менше тріскався.
Під час переходу місцеві аргонавти проводитимуть дослідження з метою вивчення механізмів практичного функціонування ділянки стародавнього торговельного шляху «із варягів у греки».
