Минулої cуботи у нашому районі, як і у всій країні, вшановували пам’ять жертв Голодомору. Голова райдержадміністрації Олександр Горган, голова районної ради Ростислав Кириченко, Вишгородський міський голова Олексій Момот, перший заступник голови РДА В’ячеслав Савенок, секретар міської ради Тетяна Бражникова, депутати районної та міських рад і громадськість міста поклали квіти до пам’ятника жертвам Голодомору та політичних репресій, що у Вишгороді. 
Того ж дня на площі Шевченка біля пам’ятника святим страстотерпцям Борису і Глібу відбувся мітинг-реквієм, який об’єднав різні покоління українців у спільній ідеї вшанувати пам’ять трагічно загиблих. Того вечора запалити свічку прийшли школярі зі своїми батьками, молодь, представники структурних підрозділів Вишгородської РДА, органів місцевого самоврядування, установ та організацій району, словом, усі небайдужі. Організували акцію пам’яті вишгородські пластуни за підтримки Вишгородської РДА, районної та міської ради. 
– Сьогодні важко усвідомити усю глибину трагедії, яка відбувалася у ті страшні часи для нашого народу. Проте, я глибоко впевнений, що з кожним роком правди про Голодомор буде відомо все більше, – сказав Олександр Горган. 
Олексій Момот у своїй промові перед присутніми підкреслив, наскільки важливим є історична обізнаність та свідома громадянська позиція саме молодого покоління. 
Учасники скорботних заходів взяли участь у загальнонаціональній хвилині мовчання та акції «Запали свічку». Отець Тарас (собор Вишгородської Богородиці (УГКЦ)), отець Богдан (церква святого князя Володимира (УПЦ КП)) та отець Діонісій (церква святих Бориса і Гліба (УПЦ МП) провели спільну панахиду за померлими та ненародженими жертвами тоталітарного режиму. 
Цього ж дня у районному будинку культури «Енергетик» з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів було представлено громадськості музично-театральну композицію «Свіча пам’яті», у рамках якої відбулась прем’єра вистави «Люди, у яких держава вкрала дитинство». 
– Ми не завжди усвідомлюємо, скільки це страшне явище забрало чистих дитячих душ, дітей, які прийшли в цей світ бути щасливими, чекали на безтурботне дитинство та світле довге життя. А скільки малят померло, так і не народившись, в утробі матерів, яких забрала голодна смерть,  – сказав режисер-постановник вистави Артем Буренок.
Основою сюжету вистави став лист до ВУЦВК від заморених голодом учнів Печерської школи Брацлавського району від 1 листопада 1931 року, у якому діти звертаються до радянської влади. Вони були впевненні, що влада допоможе та захистить їх від голодної смерті. Це трагічна історія дитячої наївності та цинічної жорстокості тодішньої влади. Переглядаючи виставу неможливо стримати сліз. 
Цього дня сільські громади району приєдналися до вшанування пам’яті мільйонів загиблих співвітчизників провівши поминальні і жалобні заходи. Квітами покладеними до хрестів, пам’ятних знаків жертвам голодоморів вишгородці пом’янули своїх рідних, близьких. Бо ж, напевно, немає таких сімей, які б не постраждали від голоду 1932-1933 років та інших, теж не ситих часів. 
А під вечір в українських домівках замерехтіли вогники свічок, які в рамках загальнонаціональної акції «Запали свічу пам’яті» поставили на підвіконнях мільйони українців вшановуючи безвин­но загиблих і ненароджених земляків наших через страшне лихо голодоморів.

Марина ПОГОРЄЛОВА, «Слово»