Головна » 2013 » Грудень » 4 » Цей день в історії. 4 грудня
13:49
Цей день в історії. 4 грудня
Православне свято Введення в храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста. У народі існувала ще й інша назва цього свята – Видення. 

Наші пращури вважали, що в цей день Бог відпускає праведні душі подивитися на своє тіло, а тому свято й називали «Виденням». На Закарпатті на третю Пречисту ніхто не ходив у гості. Якщо помічали, що до хати йшов односелець, то намагались примкнути двері. Особливо боялися жіночих навідин, бо вірили, що «обов’язково принесуть нещастя». Існує чимало прислів’їв та прикмет, пов’язаних з цим грудневим святом. «Як на Введення буде вода, то вліті буде молоко», «Як Введення мостить мостки, а Микола (19 грудня) забиває гвіздки, то люта зима буде», «Введенські морози ще зими не роблять» та ін. 

Церква ж вбачає у цьому святі передусім глибокий християнський смисл: «…дивлячись на маленьку Марію і її старих батьків, ми, попри свою лінь і неміч, попри страшне земне тяжіння, яке силує нас жити тільки земним і служити тільки земному, повинні підійматися своїм кволим розумом і душею щодня східцями вгору, прагнучи увійти до храму небесного…» (З проповіді О. Меня на свято Введеня у храм Пресвятої Богородиці). 

Події дня: 
100 років тому (1913) англійський радіохімік Фредерік Содді сформулював закон радіоактивних зміщень і запровадив поняття про ізотопи. 
95 років тому (1918) було проголошено незалежне Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. – Югославія). 
75 років тому (1938) в Хусті (Закарпаття) відбувся І з’їзд «Карпатської Січі». 
50 років тому (1963) в Чернігові уведено в дію першу чергу найбільшого в Європі камвольно-суконного комбінату. З 1994 р. підприємство стало акціонерним товариством «Камвольно-суконна компанія «Чексіл». На початку 70-х років минулого століття на підприємстві працювало понад 10 тисяч робітників, 80 відсотків з яких становили жінки; його виробничі потужності дозволяли випускати більш як 25 мільйонів метрів тканин на рік. Майже всі школярі Радянського Союзу носили форму, пошиту з тканин Чернігівського камвольно-суконного комбінату. Нині на підприємстві працює 900 осіб, об’єм виробництв скоротився до 5 мільйонів метрів, але й попри це, «Чексіл» залишається найбільшим у Східній Європі та СНД виробником шерстяних тканин. Продукція компанії постачається у 25 країн світу серед яких США, Франція, Німеччина, Італія, Росія. Комбінат одягає усі силові структури України, його тканини йдуть на фірмовий одяг для залізничників, листонош, працівників авіації. 

Ювілеї дня: 
190 років від дня народження Івана Миколайовича Гушалевича (1823-1903), українського письменника «москвофільського» напряму. Був священиком у селах Галичини, з 1854 року – учителем Львівської академічної гімназії. Займався громадською (обирався послом до крайового сейму у Львові) та культурною діяльністю (редагував газети «Новина», «Пчола», «Зоря галицька»), працював громадським інспектором народних шкіл, укладав шкільні підручники тощо. Видав поетичні збірки «Галицки отголосы», «Балканские думы» та ін. Писав переважно «язичієм». Окремі поезії Гушалевича стали народними піснями («На чужині загибаю», «Бурлак», «Голубка»). 

140 років від дня народження Михайла Михайловича Могилянського (1873-1942), українського письменника, публіциста, літературознавця, перекладача. Батько Дмитра Тася (укр. письменник) і Ладі Могилянської (укр. поетеса). За фахом юрист. Працював у Городянському повітовому земстві Чернігівської губернії (гласним, а з кінця 1913 – мировим суддею). Звільнений з посади і засуджений разом з петербурзькими адвокатами за участь у справі Бейліса. У 20-х на початку 30-х рр. – керівник Комісії для складання біографічного словника діячів України при ВУАН. У 30-х рр. жив у Дніпропетровську, помер в евакуації. Перші твори Могилянського написані російською мовою і вийшли окремими книжками в Петербурзі. Згодом почав писати українською (серед іншого – передмови до вибраних творів (у виданнях ВУАН) П. Куліша, Марка Вовчка, Ганни Барвінок, О. Стороженка, статті з шевченкознавства та ін.). Виступав з історичними і критичними статтями в періодиці. Підтримував товариські взаємини з Михайлом Коцюбинським (збереглося понад 50 листів Могилянського до Коцюбинського). У літературній дискусії 1925-1928 рр. підтримував позицію Миколи Хвильового щодо культурної орієнтації на Європу. Наприкінці 20-х років письменника звинувачували в націоналізмі, друкуватися змушений був під псевдонімами. На початку 30-х був репресований. Діти Михайла Могилянського теж були репресовані. 

85 років від дня народження Андрія Марковича Рудницького (1928-2009), українського архітектора, доктора архітектури, професора. За його проектом споруджено спортивний та навчальний корпуси Львівського політехнічного інституту; він також здійснив планування історичного центру м. Нестерова (тепер Жовква). Автор праць з питань містобудування. 

80 років від дня народження Миколи Миколайовича Ксеняка (1933), українського письменника у Словаччині. Виступає в жанрі поетичної і прозової байки («Сміх і гіркість серця», «Віночок з терня», «Байки»). 

50 років від дня народження Сергія Назаровича Бубки (1963), українського легкоатлета, світового рекордсмена зі стрибків у висоту, олімпійського чемпіона 1988 р., 35-разового рекордсмена, 6-разового чемпіона світу, президента Національного олімпійського комітету України, Героя України (2001). 

Цього дня померли: 
215 років з дня смерті Луїджі Гальвані (1737-1798), італійського фізіолога, одного з засновників вчення про електрику, основоположника електрофізіології. Вивчав головним чином електричні явища у м’язах і нервах тварин («Трактат про сили електрики при м’язовому русі», 1791). Вперше помітив виникнення електричного струму в момент доторкання лапки препарованої жаби до двох різних металів, з’єднаних між собою. Це явище згодом пояснив А. Вольта. Продовження дослідів Вольта завершилося винаходом нового джерела струму, названого гальвінічним елементом. Все своє життя (61 рік) Гальвані прожив у Болоньї: закінчив місцевий університет, згодом викладав у ньому медицину. 

80 років з дня смерті Стефана Ґеорґе (1868-1933), німецького поета, представника німецького символізму. 

20 років з дня смерті Френка Вінсента Заппи (1940-1993), відомого американського музиканта, гітариста і автора пісень; організатора гурту The Mothers of Invention. За свою понад тридцятилітню кар’єру випустив більш як 60 студійних альбомів.
Переглядів: 472 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus