Останній номер газети
Головна » 2013 » Лютий » 16 » Тепло у хату – радість в дім!
11:43 Тепло у хату – радість в дім! | |
 Знаменним виявився 2012 рік для жителів чи не найвіддаленіших від райцентру сіл, а саме Сувида і Боденьок. Напередодні опалювального сезону 2012-2013 років в село прийшов газ і «оселився» тут всерйоз і надовго. Сувидська сільська Рада зробила і надалі робитиме для цього все, стверджує голова сільради Сергій Михайленко. Власне, з цієї приємної новини і розпочалася наша розмова з Сергієм Івановичем – керівником двох сільських громад цих наддеснянських сіл.
– Села наші мальовничі. Влітку, принаймні, ще й чудове транспортне сполучення з Вишгородом та Києвом. Тому охочих відпочити на березі Десни багато. Риби теж чимало. Цілюще повіт ря забезпечують соснові ліси, розлогі луки, багаті на врожай сади. А газу не було, що викликало нарікання як у гостей, так і в сільських мешканців. У 2006-му ми таки знайшли кошти, із залученням інвесторських, на виготовлення технічної документації для споруд ження газопроводу на обидва села. За роботу взялися оперативно і з завзяттям. Гроші освоювали за графіком до кінця 2007 року. Але згодом «заморозилися» аж до 2012 року. Звичайно, аби не особиста допомога нині народного депутата України Ярослава Москаленка та голови райдержадміністрації Олександра Приходька, то газопровід, у вигляді славнозвісного воза, стояв би «й нині там». Всебічне сприяння цих високоповажних людей допомогло громадам сіл вже в жовтні 2012 року успішно завершили газифікацію Сувида та Боденьок. Мешканці кажуть, що розвиднилося їм не тільки в хатах, бо, щоб не казали, а блакитне паливо для селянина – це щастя і в хату, і в двір, де є худоба Тепло у хату – радість в дім! та інша живність, що потребує гарячого харчу. Та що й казати! Газ – це ще один суттєвий крок у напрямку до цивілізованої Європи, куди всі ми прагнемо.
– Тобто, найболючішу «зимову» проблему ви таки успішно вирішили… А як щодо інших, суто сезонних проблем? Дороги, транспорт тощо…
– Зараз і в цьому плані все гаразд. Грудневі та січневі завірюхи нам особливих збитків не принесли. Лінії електропередач, за великим рахунком, залишилися неушкодженими. Дороги розчищаємо, як можемо, задіявши весь наявний транспорт, у тому числі залучаючи приватну техніку мешканців села. Треба сказати, що люди свідомо поставилися до такої проблеми, як розчищення доріг взимку, тому шляхи у нас чисті, хоч і автобус «Київ-Десна» перестав курсувати. Я розумію перевізника. Затрати великі, а людей замало. Не літній же сезон! А траса Чернігів-Київ проходить через село, тому нарікань на роботу транспорту немає.
– Не часто доводиться чути про відсутність нарікань… Адже люди – є люди. І їм не властиво жити у вакуумі «безпроблем’я».
– У селі такого не буває. Головне дотримуватися балансу нарікань…
– Як це?
– Відсіяти всіх незадоволених і зібрати в купу всіх задоволених, в принципі, можна. Але це вже буде диктатура, а не демократія. А останнє поняття передбачає найрізнобарвніші людські «букети» з думок, вражень, надій та прагнень. І мудрість та повага до керівника обумовлюється саме якостями, що передбачають в ньому прагнення до компромісів у вирішенні будь-яких соціальних проблем.
– І традиційне запитання. А які у Вас плани на майбутнє?
– Зараз проводимо реконструкцію освітлювальної мережі – замінюємо електричні дроти та встановлюємо ліхтарі у селах Боденьки та Сувид. Вже виготовлено кошторисну документацію для ремонту вулиці Леніна. Надалі така ж документація буде і для інших вулиць. Гострим для наших населених пунктів є питання приміщення фельдшерсько-акушерського пункту. Зараз ведуться перемовини з власником однієї будівлі щодо передачі її у користування громаді.
Розмову записав Юрій ГОРОВИЙ, «Слово»
| |
| Категорія: Сувидська громада | Переглядів: 740 | Додав: komashkov | |