Код АМТС: 04596; Телефон: 4-85-89; Адреса ради: 07343, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Воропаїв, вул.Київська,47

Воропа́їв — село в Україні, Вишгородському районі Київської області. Розташоване недалеко від Десни.

Історичні відомості

На старих топографічних картах радянського періоду наводиться Старий Воропаїв, який був розташований на самому березі Десни. За переказами старожилів, останні хати Старого Воропаїва були перенесені під час гітлерівської окупації. Залишки старого кладовища на березі Десни зберігались приблизно до середини 60-их років.

Більш ранні історичні відомості:

В «Генеральном следствии о маетностях Киевского полка 1729–1730 гг» згадуєтья Воропаєв:

"Справка из ревизии о маетностях Киевского полка 1726 года, произведенная в 1729 г. По справке в канцелярии министерского правления с ревизорскими книгами, которая ревизия во всей Малой России чинена в 1726 г., по имянному блаженныя и вечнодостойныя памяти Ея Императорского Величества указу, Глуховского гарнизона оберафицерами, посланными из бывшой Малороссийской Коллегии, какие в Малой России обретаются местечка, села и деревни, хуторы, званиями каждая порознь, и что в тех маетностях дворового числа, и кто ими и по каким крепостям владеет, значится ниже:

Сотни Остерской:

Село Воропаев — 37 дворов; во владении Киево-Печерского монастиря с 713 году; а почему оной монастырь владеет, о том ис того монастыря не показано.

«…Село Воропаев — 39 дворов; оное прежде войсковое было, а потом полковник Киевский Костантий Солонина по жалованной грамоте на власть полковничую содержал; а по нем во владении изменник Мазепа и мати его Мазепина, игумения, содержалы; а теперь во владении Киево-печерского монастыря оное село Воропаев обретается; а почему с оного монастира крепостей не явилы.»

За даними на 1859 рік у казенному селі Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 522 особи (244 чоловічої статі та 278 — жіночої), налічувалось 97 дворових господарств.

Станом на 1886 у колишньому державному селі Жукинської волості мешкало 668 осіб, налічувалось 146 дворових господарств, існував постоялий будинок.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1000 осіб (464 чоловічої статі та 536 — жіночої), з яких всі — православної віри.