Останній номер газети
Головна » 2013 » Травень » 25 » Триває кампанія з місцевих виборів в облраду
10:58 Триває кампанія з місцевих виборів в облраду | |
 Одним із кандидатів у депутати Київської облради зареєстровано Олександра Приходька, який з серпня 2010 року працює головою Вишгородської райдержадміністрації. Трудовий шлях він розпочав у 1977 році з посади водія любимівського радгоспу «Комунар». Ви скажете: «О, знову вибори… Як все це набридло!!!» Важко не погодитись. Найстрашніше, що сталося за останні десять років у нашій країні — повна втрата поваги до влади. Мова не про любов. Любити можновладців ні до чого. Але втрата поваги рівносильна втраті довіри. А без останньої неможливі жодні зміни. Хто б не намагався їх провести. Форма правління і прізвище персонажа тут не мають жодного значення. Той, хто дозволяє собі бійки в парламенті, лихослів’я в присутності преси, хто безкарно збиває пішоходів, убиває людей заради забави, ґвалтує дитину, — це і є збірний образ українського політика, що вкоренився в суспільній свідомості. Я людина військова, офіцер запасу з 25 роками служби, тому політикою цікавився дуже відсторонено. І такий стереотип засів і в моїй голові. Але, ближче познайомившись з главою району, був приємно вражений. Зокрема, режимом роботи. Для мене «7.00 – вже на службі, 20.00 – ще на службі» – це нормально. Але коли в такому режимі працює цивільна людина та ще й керівник такого рангу, це викликає повагу. До того ж не просто знаходиться в кабінеті. За ті майже три роки на посаді голови райдержадміністрації зроблено чимало. Ремонтуються лікарні, амбулаторії та оновлюється їхнє обладнання, реконструюються та будуються школи, дитсадки, дороги, басейн, спортивні майданчики, газифікуються населені пункти тощо. Йде робота по створенню сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, оновленню ліній електропередач, оптимізації інфраструктури району. Звісно, проблем вистачає. За такий короткий термін важко подолати тривалий розвал. Але робота йде. Я думаю, багато хто з вас, шановні читачі, знає Олександра Олексійовича особисто, багато кому доводилося з ним спілкуватися. Тому зайвий раз розповідати про його працездатність немає потреби. Але головне – видно, що працює він «в охотку», за результат болить душа. Хтось мудрий сказав: «Керівник робить те, на що спроможне його оточення». Важко не погодитись. Без доброї команди – один в полі не воїн. І така команда, перевірена часом та згуртована працею, у нього є. І це не тільки підлеглі. Вміння зібрати потрібних фахівців, необхідні ресурси та заручитися різнобічною підтримкою для виконання визначених завдань – це друге, що мене вразило. Хто не хоче робити – шукає причини, хто хоче – способи. Район, вперше за останні роки, на провідних позиціях в області. Це стосується економіки, культури, спорту та інших галузей. До речі, є показовим ще один момент. У якому з районів ще можуть сказати: «До нас на ювілей району приїздив та привітав Прем’єр-міністр України». Скажуть: «От хвалько!» Ні. Я вважаю, що це визнання заслуг, результатів роботи та поваги до керівника. Знаю це з військової служби. У поганий батальйон я приїздив тільки з перевірками. У кращих – особисто був і на свята. Приємно знаходитися серед людей, яким довіряєш, які не підведуть. Такі люди, господарники та організатори з великої букви, здатні зламати негативний стереотип політика, що склався в суспільній свідомості. І не важливо, до якої партії він належить. Вистачає, скажімо так, негарних людей в усіх політичних силах. Тому, я вважаю, що чим більше таких, як Олександр Приходько, буде в нашій політиці, тим більше шансів на успіх буде мати наша держава. Доводилося чути думку, що не треба Приходьку йти в депутати облради, хай краще залишається в районі. У нього це добре виходить. Зазначу, що для реалізації амбітних планів з розбудови району в Олександра Олексійовича, як у депутата облради (котрий залишиться при цьому главою району), буде ще більше можливостей контролювати процеси вирішення нагальних питань життєдіяльності Вишгородщини. Нині на вулицях немає і натяку на вибори. Білборди лише з соціальною чи комерційною рек ламою. Щоправда, зважаючи на попередні вибори, кандидати вже шукають собі місце в рекламному середовищі. У свою чергу представники кандидатів обіцяють чесну гру у передвиборчій гонці. Навіть хочуть обійтися без взаємних звинувачень і антиреклами. Проте, за кого б ми, виборці, зрештою не проголосували, цей вибір повинен бути свідомим. Як то кажуть, судіть про людей за їхніми справами. Щоб мати право запитати з них – потрібно мати сміливість ділити з ними відповідальність. Саме ми, виборці, відповідаємо за тих, кого обираємо. І ще. На останніх виборах, зневірившись у кандидатах та наслухавшись передвиборчого бруду, я взагалі не пішов голосувати. Але людина – оптиміст, завжди вірю в краще для себе, сім’ї, держави. Сьогодні ця віра підкріплена знайомством з такою людиною, як Олександр Приходько – фахівцем, який пройшов трудовий шлях від радгоспного водія до голови рідного району. На ці вибори я піду і тому, що свій голос мені є кому віддати.
Володимир ПОТАПОВ, «Слово» | |
| Переглядів: 378 | Додав: komashkov | |