Далекої осені 1943 року точилися запеклі бої за Пиляву. Протягом кількох місяців радянські солдати намагалися вибити ворога з позицій на дніпровських берегах. Після кривавих боїв місцеві мешканці поховали двісті сімдесят червоноармійців у селі. Нині біля братської могили братами Олександром та Віктором Таранами створено меморіальний комплекс. Окрім братської могили, на території комплексу знаходиться 24 одиниці військової техніки часів Другої світової війни та повоєнного часу.
Мешканці навколишніх сіл, меценати з Вишгорода та активісти пошукових організацій об’єднали зусилля, щоб увіковічити подвиг воїнів у Пиляві. Вже декілька років поспіль на території меморіалу відбувається перепоховання останків бійців Червоної армії. А 2007 року народною толокою тут звели обеліск пам’яті полеглих односельців на фронтах Другої світової. Із-понад ста п’ятдесяти призваних до війська чоловіків додому після Перемоги повернулися одиниці.
Минулого тижня завдяки підтримці Новопетрівського сільського голови Радіона Старенького учні Новопетрівської ЗОШ №2 відвідали музей під відкритим небом. Дітей зустрічали господарі меморіального комплексу, директор Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» Іван Вікован та Богданівський сільський голова Тетяна Савиченко. Іван Петрович разом з працівниками музею розповів дітям про подвиги солдатів, зокрема земляків з Вишгородщини, які мужньо і героїчно відстоювали мирне небо Вітчизни. Іван Петрович нагадав про події, які відбувалися на Лютізькому плацдармі під час визволення Києва від фашистських загарбників.
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час Другої світової війни та поклали квіти до братської могили. Також школярі мали змогу не лише оглянути бойову техніку, а й доторкнутися до холодного металу, який забрав стільки гарячих сердець.
Після подорожі школярі із задоволенням посмакували солдатським обідом, приготовленим працівниками музею.
Варто зауважити, що такі екскурсії до музею відбуваються постійно. Достатньо просто попередити про свій приїзд родину Таранів, і господарі із задоволенням та притаманною їм гостинністю зустрінуть відвідувачів.
Щороку 9 Травня до меморіалу приїздять уродженці села, родичі полеглих тут бійців. Не стануть винятком і ці травневі погожі дні.
