30 квiтня – 65 рокiв тому радянськi бiйцi встановили над рейхстагом Прапор  Перемоги. Цей хвилюючий момент багато хто з нас запам’ятає по кадрах фронтової кiнохронiки: група солдатiв бiжить по сходах нагору, i двоє з них закрiплюють прапор на фронтонi рейхстагу...
Весна 45-го. «На рейхстагу вже майорить червоний прапор. Нiмцi пiдпалюють кiмнати, вони хочуть нас викурити з рейхстагу. Але цього нiколи не станеться. Ми всi стоїмо на смерть, захищаючи честь нашого прапора, честь нашої рiдної Батькiвщини», — повiдомляла одна з бойових листiвок, випущених 30 квiтня у Берлiнi. Тодi здавалося, що завдяки кiнохронiцi легко назвати поiменно учасникiв цiєї операцiї. Але це не так. Рiч у тiм, що згаданi кадри були знятi фронтовими операторами 2 травня 1945 року, коли бої за рейхстаг уже вiдгримiли. I насправдi було непросто встановити, хто першим виконав почесну мiсiю. 
Справа у тому, що перед штурмом рейхстагу Вiйськова рада 3-ої Ударної армiї передала своїм дивiзiям дев’ять червоних прапорiв, спецiально виготовлених за зразком Державного прапора СРСР. Вони, як правило, вручалися штурмовим групам, якi комплектувалися з числа добровольцiв i йшли у бiй із завданням – прорватися в рейхстаг i встановити на ньому Прапор Перемоги. Всього у перiод штурму i аж до передачi рейхстагу союзним вiйськам на ньому в рiзних мiсцях було встановлено до 40 прапорiв i прапорцiв. 
I майже про кожний з них говорили: цей був встановлений на рейхстагу першим. Член вiйськової ради Першого Бiлоруського фронту генерал-лейтенант К. Тєлегiн був змушений визнати, що ситуацiя, пов’язана з Прапором Перемоги, «набула потворного характеру». Цiлий рiк знадобився для того, щоб точно встановити, хто насправдi заслужив вищу нагороду Батькiвщини за цю операцiю. Лише у травнi 1946-го був опублiкований Указ Президiї Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу офiцерському i сержантському складу Збройних сил СРСР, який встановив Прапор Перемоги над рейхстагом».
Було нагороджено п’ятеро воїнів: капiтан Василь Давидов, сержант Михайло Єгоров, молодший сержант Мелiтон Кантарiя, капiтан Степан Неустроєв i старший лейтенант Костянтин Самсонов. 
Здається, розiбралися.  Але, виявилось, що не зовсiм, як бувало у ті часи. Досi свiдки тих далеких подiй i багато вiйськових iсторикiв стверджують, що в списку нагороджених має бути i наш земляк – Олексiй Прокопович Берест, родом iз Сумської областi. I це притому, що факт його безпосередньої участi в групi, яка однiєю з перших увiрвалася в рейхстаг i встановила червоний прапор, був пiдтверджений у донесеннi командувача 3-ої Ударної армiї начальниковi Головного полiтичного управлiння Червоної Армiї. В офіційній радянській історіографії зазначено, що Прапор Перемоги встановили сержанти М. Єгоров і М. Кантарія. На основі звітів воєначальників керівництву Кремля можна зробити досить об’єктивні висновки про те, що серед героїв був Олексій Берест, і цей факт приховувався. Так, у протокольному документі тих років «Боевая характеристика знамени», підписаному командуючим військами 3-ї Ударної армії, генерал-полковником Кузнєцовим та членом Військової ради армії генерал-майором Литвиновим, зазначено: «Отважные воины коммунист лейтенант Берест, комсомолец сержант Егоров и беспартийный младший сержант Кантария установили знамя над зданием германского парламента». Отже,  30 квітня о 14.25 саме лейтенант Олексій Берест та сержанти М.Єгоров і М. Кантарія підняли над рейхстагом Прапор Перемоги.
Iсторичний момент встановлення Прапора Перемоги над Берлiном зафiксований 30 квiтня 1945 року i наказом № 06 командувача вiйськ Першого Бiлоруського фронту Маршала Радянського Союзу Жукова.  Як пройшла операцiя, описував сам Берест. «Передi мною командуванням було поставлено завдання очолити i забезпечити встановлення Прапора Перемоги. У стрiмкому кидку ми увiрвалися у вiдкритий прохiд центрального входу будiвлi, дверi якої були пiдiрванi гранатою. У цей час за моєї участi прапороносцями товаришами Кантарiя і Єгоровим був закрiплений армiйський прапор № 5 на однiй із колон центрального входу в рейхстаг 30 квiтня о 14.30».