Головна » 2018 » Лютий » 15 » Портретне інтерв’ю Олени Сіньової
17:37
Портретне інтерв’ю Олени Сіньової

Як часто ви робите те, що вам подобається? Можливо, варто робити це частіше? Не важливо, що це. Зайва цукерка, малювання, танці чи прогулянка. А чи замислювалися, що слабкість може стати вашою силою? Якщо ви полюбляєте смаколики, можете створити власну кондитерську. Якщо захоплюєтесь малюванням –художню майстерню. Наша нова знайома Олена Сіньова завжди крокувала за покликом душі. Їй подобається шити, і вона створює надзвичайно милі іграшки, які ощасливлюють її та інших людей. Про нюанси створення іграшок власноруч – у нашому інтерв’ю.
– Доброго дня, Олено! Розкажіть читачам «Слова» про себе. Як Ви стали майстринею іграшок?

– Скільки себе пам’ятаю – завжди шила. В дитинстві – для ляльок, гардероб у них був великий і найкращий. А навчила  мама. У нас була швейна машинка, яка досі є у мене. Мама довіряла цінний апарат і не відмовляла у пошитті нової сукні. Із 18 років професійно займаюся пошиттям одягу: навчалася, потім працювала в ательє. Лише з 2011 року почала шити іграшки.
– Скільки часу минуло від виготовлення першого виробу? Що це було?
– Під Новий рік шукала, що подарувати знайомим. Був рік Кролика, і я вирішила подарувати щось пов’язане із вухастими. Шукала в Інтернеті варіанти і побачила іграшки ручної роботи, що привернули увагу. Почала шукати викрійки. Тоді й познайомилась із текстильними ляльками у стилі «Тільда». Вони мене дуже зацікавили. Згодом з’явилася перша пара іграшок-зайчиків, почала створювати іграшки і для синочка. До сих пір перебуваю у цьому вирі можливостей.
– Ви працюєте лише у техніці «Тільда»? 
– Це перша техніка, з якою я ознайомилася. Після поглибленого вивчення процесу створення іграшок я спробувала різні напрямки. Зараз намагаюся робити авторські іграшки – сама створюю викройки, розробляю дизайн. Але іноді повертаюсь до моїх улюблених «тільдочок».
– Над чим працюєте зараз?
– Часто мені присилають фотокартку, і я створюю так звану портретну ляльку. Повторюю одяг, стиль вбрання, колір волосся, аксесуари. Але обличчя у більшості моїх ляльок промальоване тільки умовно, очі-крапочки. Мрію навчитись малювати справжні обличчя, є чого вчитися (сміється). 
– Чи виникають труднощі з добором матеріалів?
– На одну ляльку потрібні матеріали не купиш в одному місці. Тому добір матеріалів займає не один день. 
– Олено, а що потрібно для створення ляльки?
– Найголовніше – це ідея. Після того, як сформовано в голові образ, починаю пошук матеріалів. Для створення спочатку робиться викрійка, все зшивається. Потім вона набивається холлофайбером (протиалергенний матеріал, яким наповнюється іграшка). І виходять такі «тушки» (сміється). Якщо щось не вийшло, потрібно знову розпорювати, вносити правки у викрійку і перешивати. Тому потрібний час і для створення форми майбутньої іграшки. Наступним етапом є пошиття одягу. 
– Ви працюєте лише на замовлення чи за покликом душі?
– Усе почалося з натхнення. Вже потім, коли я побачила, що моя творчість цікава іншим, почала працювати на замовлення.
– А де воно береться – натхнення?
– Це такий творчий момент, який я не можу простежити. Можу зустріти дівчину на вулиці у гарному вбранні і створити таку ляльку. А ще невичерпне джерело ідей – мультфільми. В моїй колекції є декілька ляльок – персонажів мультиків. Іноді це якісь побутові дрібнички. Наприклад, шила синові маску для сну, адже я часто працюю вночі, коли він уже спить. Потім зробила і собі. І виникла думка, якщо у нашій сім’ї це популярний атрибут, можливо, він знадобиться ще комусь? Так я створила нічні маски у вигляді сов.
– Є багато майстрів, що створюють іграшки. А що відрізняє Вас від інших? 
– Мені багато разів казали, що я маю свій стиль як майстер. Намагаюсь створювати гармонійні образи, щоб не було бажання, дивлячись на ляльку, щось ще додати або прибрати зайве. І, напевне, якість. Це головне для мене. До кожної дрібнички підходжу відповідально. 
– Де можна придбати Ваші вироби? І чи замислювалися, що можете заробити на ляльках?
– Спочатку ні, не було такої мети. Але виставила декілька робіт у соцмережі «Facebook», і друзі та знайомі позитивно відгукнулися, а потім почали замовляти якісь вироби, адже он яку гарну ляльку пошила і виставила (сміється).
Зараз мої роботи можна придбати у магазині «МОDняшки» (Вишгород, вул. Шолуденка, 1), а також замовити через соціальні мережі «Facebook», «Instagram».
– А вартість?
Часто замовляють великі іграшки, які потребують багато матеріалів. Тому ціна такої іграшки стартує від 600 грн. Але є іграшки від 60 гривень. Це, наприклад, маленькі зайчики. Будь-хто може знайти собі іграшку.
– А за кордон не продавали?
– Цілеспрямовано  цього не роблю, проте знайомі замовляють іграшки, які дарують своїм друзям. Мої ляльки є і в Арабських Еміратах, і в Аргентині. 
– Ви вже понад сім років створюєте іграшки, яким досягненням як майстер найбільше пишаєтесь?
– Мені дуже подобається робити ляльки для сімейних пар. Я у захваті від роботи над цим замовленням. У роботі намагаюся до дрібниць зіставити всі елементи та повністю повторити весільне вбрання наречених. Також привертає увагу у моїй колекції робіт стюардеса «Emirates Airlines». У працівників цієї компанії дуже гарна форма, над створенням точної копії я захоплено працювала. Ця лялька була дуже популярною.
– Олено, а яке було найдивніше замовлення?
– Було цікаве замовлення весільної пари. Подзвонила дівчина і замовила у мене двійко лосів. Зазвичай просять пошити зайчиків. Вони такі милі. А тут лосі. Я здивувалася, але погодилась. Потім виявилося, що у нареченого прізвище Лось.
– Чи багато іграшок у Вашому домі?
– Зараз ні. Всі іграшки, які залишились, це іграшки мого сина. Але мені здається, найбільша колекція моїх робіт –у сестри. Я їй часто дарую.
– Яку бачите перспективу?
– Прагну самовдосконалення, пробую нові техніки, різні напрямки у виготовленні текстильної іграшки (адже їх насправді дуже багато). Намагаюся не стояти на місці. Замислювалася над проведенням майстер-класів для дітей. Хотіла б залучати їх до творчості, адже це дуже цікаво самому створювати виріб і дарувати людям радість.
– Ви неодноразово брали участь у ярмарках Алеї майстрів Вишгородщини. Що це дає, чи презентували роботи на інших виставках?
– Перше, що відчуваю  під час ярмарків, – це реакцію відвідувачів на мою творчість. Ти розумієш, на що звертають увагу, у якому напрямку, як майстру, потрібно рухатися. Наприклад, коли почала шити іграшки – орієнтувалася на дорослих, які купували б іграшки на подарунок. Коли виходжу на Алею майстрів – розумію, що повинна працювати для дітей. 
Лишень почала виходити в люди (сміється). У великих виставках ще не брала участі. Інколи презентувала роботи на Андріївському узвозі. Це був безцінний досвід. А жива енергетика, віддача, вона завжди мотивує рухатися далі.
– Олено, і декілька слів для читачів «Слова».
– У будь-якій ситуації ідіть уперед. Не бійтеся помилитися, бійтеся того, що ви чогось не спробували. Можливо, саме це справа вашого життя.

Христина БАРАНОВСЬКА, «Слово»

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 732 | Додав: slovo
comments powered by Disqus