«Мир, прогрес, права людини – ці три цілі нерозривно пов’язані. Неможливо досягнути якоїсь із них, нехтуючи іншими», – ці слова належать лауреату Нобелівської премії миру Андрію Дмитровичу Сахарову.

До останнього свого подиху академік невпинно боровся за права людей – виступав на захист в’язнів совісті, відстоював право на інформацію, право вільного виїзду з країни, вільного вибору місця проживання. Також Сахаров, один із творців водневої бомби, чимало уваги приділяв роззброєнню, а свого часу кинув виклик радянській системі – відкрито засудив введення радянських військ до Афганістану, за що сім років був на засланні.

14 грудня 1989-го незламний демократ і дисидент пішов із життя. Буквально за кілька годин уся Москва знала, що помер академік Сахаров. Церемонія прощання з ним перетворилася на справжню маніфестацію – провести Андрія Дмитровича в останню путь прийшли сотні тисяч людей.